Біб кінський
Біб[1] (Vicia faba L.) — однорічна трав'яна рослина родини бобові (Fabaceae), кормова й овочева культура.
Біб | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
Клада: | Розиди (Rosids) |
Порядок: | Бобовоцвіті (Fabales) |
Родина: | Бобові (Fabaceae) |
Триба: | Fabeae |
Рід: | Вика (Vicia) |
Вид: | Біб (V. faba)
|
Біноміальна назва | |
Vicia faba |
Опис
ред.Стебло — прямостояче, 4-гранне, висоти до 150 см.
Листки — складні, парнопірчасті, з 4—6 великих (4—8 см завдовжки), еліптичних або видовжених, трохи м'ясистих листочків.
Квітки — білі з чорною плямою (віночок білий з чорними оксамитними плямами на крильцях), зигоморфні, двостатеві, по 2—4 в коротеньких китицях.
Плід — великий товстий біб, який містить 1-5 їстівних насінин. Цвіте у червні — липні.
Маса 1000 насінин до 1500 г.
Поширення
ред.Походить з Середньої Азії, Близького Сходу та Середземномор'я. На території України вирощують як кормову, овочеву і зернову бобову рослину.
Поширений в Північній Америці, Англії, Нідерландах, Греції, Білорусі, Дагестані, Азербайджані, в районах нечорноземної смуги Росії; в Україні — на Поліссі та Волині.
Практичне використання
ред.Вирощують на зерно — багате на білки (24—35 %), незамінні амінокислоти (аргінін, гістидин, метіонін, лізин та інші), вуглеводи і вітаміни з групи В, ліпіди; Використовується на силос і зелений корм.
Урожайність насіння досягає 3 т/га, зеленої маси 8 т/га.
Фармакологічні властивості і використання
ред.У народній медицині боби використовують як в'яжучий і протизапальний засіб. Пюре із насіння корисно вживати при проносі, як засіб від нудоти і кашлю. Як зовнішній засіб зварені в молоці, або воді й розтерте насіння прикладають до наривів і шкіри, ураженої запальними процесами. Як косметичний засіб (для обмивання обличчя) використовують настій або відвар квіток.
ПРОТИПОКАЗАНО вживати боби при подагрі, гострих нефритах, загостренні запальних процесів шлунка і кишечника, при хронічній недостатності кровообігу, при дефіциті глюкозо-6-фосфатдегідрогенази.[джерело?]
Галерея
ред.-
Сорт Віндзорські
-
Сорт Віндзорські - насіння у технічній стиглості
-
Сорт Грін Хандалі - насіння у технічній стиглості
-
Різноманіття стиглого насіння
-
Стигле насіння у сортів Грін Хандалі і Віндзорські
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Vicia faba // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
Джерела
ред.- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Лікарські рослини: енциклопедичний довідник / відповідальний редактор. А. М. Гродзінський. — Київ : Видавництво «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — 544 сторінки. — ISBN 5-88500-055-7. Ел.джерело
- Методика проведення експертизи сортів бобів кормових (Vicia faba L. var. major Harz.) на відмінність, однорідність і стабільність. https://sops.gov.ua/uploads/page/Meth_DUS/Method_veget2020.pdf [Архівовано 14 березня 2021 у Wayback Machine.]
- Vicia faba (VICFX)[Overview]| EPPO Global Database https://gd.eppo.int/taxon/VICFX [Архівовано 5 лютого 2021 у Wayback Machine.]
- Круг Г. Овощеводство (Раздел 7.3.2. Бобы — Vicia faba L.)/Пер. с нем. В. И. Леунова. — М.: Колос, 2000. — 576 с. — ISBN 5-10-003456-4.
- Руководство по апробации овощных культур и кормовых корнеплодов (Раздел Бобы)/ Под ред. Д. Д. Брежнева. — М.: Колос, 1982. — 415 с.
Посилання
ред.- Кормові боби [Архівовано 22 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Аграрна енциклопедія