Location via proxy:   [ UP ]  
[Report a bug]   [Manage cookies]                
Перейти до вмісту

2А46

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
2А46 (Д-81ТМ)
Гармата 2А46М-1 в музеї Мотовиліхінських заводів
Гармата 2А46М-1 в музеї Мотовиліхінських заводів
Типгладкоствольна гармата
ПоходженняСРСР
Історія використання
На озброєнні1970 - т. ч.
Історія виробництва
РозробникОКБ-9
ВиробникЗавод №9
ВО «Барикади»
Мотовиліхінські заводи
Нижегородський машинобудівний завод
Виготовленняз 1970
Варіанти2А46, 2А46М, 2А75, КБА3
Характеристики
Вага2А46: 2 675 кг
2А46М: 2 400 кг
Довжина ствола2А46: 6 350 мм
2А46М: 6 381 мм
Калібр125 мм
Казенникгоризонтально-клиновий
Відбійгідропневматичний
Підвищення-5 — +15
Траверс360
Темп вогнюдо 8 пострілів
Дульна швидкістьБПС: 1715—1800 м/с
БКС: 905—950 м/с
ОФС: 760 м/с
Дальність вогню
ЕфективнаБПС: 3 000 м
БКС: 3 000 м
ОФС: 4 000 м
ПТКР: 5 000 м
МаксимальнаОФС: 10 000 м
Система живленняавтоматична
2А46 у Вікісховищі

2А46 (індекс ГРАУ — 2А46, заводський індекс — Д-81ТМ) — радянська 125-мм гладкоствольна танкова гармата. Розроблена у Свердловському ОКБ-9 на основі 2А26 (Д-81).

Історія створення

[ред. | ред. код]

Після прийняття на озброєння танкової гармати 2А26 в складі нових основних танків Т-64А і Т-72, досвід експлуатації виявив недолік нових 125-мм гладкоствольних танкових гармат. Через більш тонкі стінки в порівнянні з нарізними гарматами, ствол гармати внаслідок впливу погодних факторів був схильний до викривлення, що негативно позначалося на точності стрільби. Також була виявлена невдала конструкція противідкатних пристроїв. В результаті теплового розширення в противідкатних пристроях утворювалася суміш з противідкотної рідини і компенсаційного повітря, що призводило до нерівномірного відкоту гармати і істотного зниження точності стрільби. Для усунення недоліків були розпочаті роботи над модернізованою версією гармати 2А26. Нова гармата розроблялася в ОКБ-9 під керівництвом Голубєва В. А. в 1970 році танкова гармата 2А46 була прийнята на озброєння[1][2][3].

Опис конструкції

[ред. | ред. код]

Основними складовими 2А46 є: ствол, термозахисний кожух, казенник, люлька, противідкатні пристрої, підйомний механізм і огорожа. Ствол гармати складається з труби, на якій закріплений ежектор для продувки ствола від залишкових порохових газів. На стволі закріплений термозахисний кожух, який складається з чотирьох тонкостінних циліндричних секцій. Противідкатні пристрої складаються з гідравлічного гальма відкату, закріпленого в казеннику гармати й гідропневматичного накатника, за допомогою якого здійснюється накат. Гранична довжина відкату становить 340 мм. Ствольна група закріплена в суцільнолитий люльці обойменного типу. У люльці встановлені латунні втулки, по яких переміщається ствол гармати під час відкоту і накату, а також сектор підйомного механізму. Підйомний механізм встановлюється на спеціальному кронштейні в башті танка[4].

Таблиця ТТХ пострілів, які використовують для стрільби з гармат сімейства 2А46 та 2А46М[5][6][7][8][9][10]
Індекс пострілу Індекс снаряду Індекс заряду Вага пострілу, кг Вага снаряду, кг Вага заряду, кг Бронепробиття, мм/град[вн 1]
Бронебійні підкаліберні снаряди
3ВБМ3 3БМ9/3БМ10 4Ж40 19,6 5,67 5,0/5,0+3,4 140/60°
3ВБМ6 3БМ12/3БМ13 4Ж40 19,6 5,67 5,0/5,0+3,4 150/60°
3ВБМ7 3БМ15/3БМ16 4Ж40 20,0 5,9 5,0/5,0+3,4 150/60°
3ВБМ8 3БМ17/3БМ18 4Ж40 20,0 5,9 5,0/5,0+3,4 150/60°
3ВБМ9 3БМ22/3БМ23 4Ж40 20,2 6,55 5,0/5,0+3,4 170/60°
3ВБМ11 3БМ26/3БМ27 4Ж63 20,43 7,05 5,3/5,3+2,9 200/60°
3ВБМ12 3БМ29/3БМ30 210/60°
3ВБМ13 3БМ32/3БМ38 4Ж63 20,55 7,05 5,3/5,3+2,9 250/60°
3ВБМ17 3БМ42/3БМ44 4Ж63 20,4 7,05 5,3/5,3+2,9 230/60°
3ВБМ19 3БМ42М/3БМ44М 4Ж63 20,4 7,05 5,3/5,3+2,9 270/60°
3ВБМ20 3БМ46/3БМ48 4Ж63 20,4 7,05 5,3/5,3+2,9 300/60°
125-mm KE[вн 2] 6,7 5,5/5,5+3,3
ZPS 125 mm APFSDS-T[вн 3] 4Ж63 5,855/5,855+3,0 230/60°
125-I[вн 4] 23,0 7,37 220/61,5°
125-II[вн 5] 23,0 7,44 300/60°
Бронебійні кумулятивні снаряди
3ВБК7 3БК12(М) 4Ж40 29,0 19,0 5,0 220/60°
3ВБК10 3БК14(М) 4Ж40 29,0 19,0 5,0 220/60°
3ВБК16 3БК18(М) 4Ж40 29,0 19,0 5,0 260/60°
3ВБК17 3БК21Б 4Ж52 29,0 19,0 10,0 260/60°
3ВБК25 3БК29(М) 4Ж52 28,4 18,4 10,0 300/60°
3ВБК27 3БК31 19,0 350/60°[вн 6]
125-mm HEAT[вн 7] 19,0 200/60°
125-mm HEAT-T[вн 8] 33,0 23,0 10,0
125-mm HEAT-T[вн 9] 19,5 200/60°
M88[вн 10]
Осколково-фугасні снаряди
3ВОФ22 3ОФ19 4Ж40 33,0 23,0 5,0 —
3ВОФ36 3ОФ26 4Ж40 33,0 23,0 5,0 —
Практичні кумулятивні снаряди
3ВП5 3П11 4Ж40 29,0 19,0 5,0
Практичні бронебійні снаряди
3ВП6 3П31/3П35 4Ж40 19,5 5,2 5,0/5,0+4,3 —
Практичні осколково-фугасні снаряди
3ВП24 3П23 4Ж40 33,0 23,0 5,0 —
Навчально-тренувальні снаряди
3ВПУ4 3ПУ12 4ПУ105 19,1 9,6 —
3ВПУ5 3ПУ13 4ПУ105 28,5 19,0 —
3ВПУ6 3ПУ14 4ПУ105 32,5 23,0 —
Холостий — 4Х33 — — 13 —
Кероване озброєння, яке використовують для стрільби з гармат 2А46-2, 2А46М і її модифікацій
Протитанкові керовані ракети[11][12][13][14][15]
9М112 9Д129 33,2 250/60°
9М112М 300/60°
9М112М2 31,1 24 300..350/60°
9М124 33,6 27,9 450/60°
3УБК14 9М119 9Х949 23,3 16,5 7,1 325..375/60°
«Сокол-1» 4Ж63 23,0 5,3 350/60°
Фугасні керовані ракети[16][17]
3УБК14Ф 9М119Ф 9Х949 23,6 16,5 7,1 —
3УБК14Ф1 9М119Ф1 9Х949 23,3 16,5 6,8 —
Кероване озброєння, яке використовують для стрільби з гармати 2А46М і її модифікацій
3УБК20 9М119М 9Х949 24,3 17,2 7,1 325..375/60°
3УБК20М 9М119М1 9Х949 24,3 17,2 7,1 425..450/60°
Бронебійний снаряди, які використовують для стрільби з гармати 2А46М-5
3ВБМ22 3БМ59 4Ж96 700/0°
3ВБМ23 3БМ60 4Ж96 800/0°

Характеристики

[ред. | ред. код]

Для танка Т-80Б зі 125-мм гарматою 2А46М-1[джерело?]:

  • Бойова швидкострільність: 6—8 пострілів/хв
  • Максимальна прицільна дальність за допомогою приціла-далекоміра 1Г42:
  • Максимальна прицільна дальність за допомогою нічного приціла ТПН-3-49:
    • в активному режимі: 1300 м
    • в пасивному режимі: 850 м
  • Максимальна дальність стрільби (ОФ): 10 000 м
  • Дальність прямого пострілу по цілі висотою 2 м:
    • бронебійний підкаліберний: 2120 м
    • кумулятивний: 1000 м
  • Кути обстрілу: -5…+15°

Модифікації

[ред. | ред. код]
  • 2А46 — базова модифікація для установки в танки типу Т-64А і Т-80[2];
  • 2А46-1 — базова модифікація для установки в танки типу Т-72[2];
  • 2А46-2 — модифікована версія 2А46, адаптована під використання ПТКР. Прийнята на озброєння в 1976 році в складі танків типу Т-64А і Т-80[2];
  • 2А46М — модифікована версія гармати 2А46. Передбачено можливість швидкого перествола гармати, без демонтажу з башти танка. Адаптована під використання ПТКР 9М119М. Дійсна дальність пострілу на ходу по рухомих цілях підвищена в 1,5 рази. У накатнику і гальмі відкату забезпечений візуальний контроль робочої рідини. Прийнята на озброєння в 1980 році. Встановлюється в танки типу Т-72Б і Т-90[2][18];
  • 2А46М-5 — модифікована версія гармати 2А46М. Покращена жорсткість конструкції і точність конструкції. Купчастість стрільби поліпшена на 15-20 %, сумарне розсіювання відразу зменшено в 1,7 рази. Гармата прийнята на озброєння в 2005 році. Встановлюється в танк Т-90А. Крім того може бути встановлено і на більш ранні модифікації Т-90, а також на танк Т-72[2][18];
  • 2А46М-1 — варіант гармати 2А46М для установки в танки типу Т-80[2];
  • 2А46М-4 — модифікована версія гармати 2А46М-1. Покращення аналогічні гарматі 2А46М-5. Призначена для установки в танки типу Т-80[2];
  • 2А46М-2 — варіант гармати 2А46М для установки в дослідний танк Т-80УМ2;
  • КБАЗ — українська адаптація гармати 2А46, призначена для установки в танки українського виробництва типу Т-84, Т-80УД[19] та модернізовані Т-64БВ.
  • ZPT-98 — китайська неліцензійна копія гармати 2А46М, призначена для установки в танки китайського виробництва типу Type 96, MBT 2000, Type 98, Type 99 тощо.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ А. Б. Широкорад. Пушки советских танков 1945—1970 гг. // Техника и вооружение: вчера, сегодня, завтра. — М. : Техинформ. — № 7. — С. 6—7.
  2. ↑ а б в г д е ж и О заводе — Особое конструкторское бюро №9 (рус) . Артиллерийский завод №9. Архів оригіналу за 29 липня 2012. Процитовано 1 грудня 2011. [Архівовано 2012-12-02 у Wayback Machine.]
  3. ↑ О заводе — Выдающиеся люди завода (рос.) . Артиллерийский завод №9. Архів оригіналу за 24 травня 2012. Процитовано 18 лютого 2012. [Архівовано 2012-12-02 у Wayback Machine.]
  4. ↑ 2А46.ТО. 125-мм танковые пушки 2А46 и 2А46—1. Техническое описание и инструкция по эксплуатации, стр. 5—8
  5. ↑ 2А46ТО1. 125-мм танковые пушки 2А26, 2А46, 2А46-1, 2А46М, 2А46М-1, 2А46-2. Техническое описание и инструкция по эксплуатации. Часть 3.
  6. ↑ Рособронэкспорт. Вооружение сухопутных войск // Каталог экспортного вооружения = Land forces weapons. Export catalogue. — «Интервестник», 2003. — С. 35.
  7. ↑ А. В. Карпенко. Часть 1 // Каталог современного российского вооружения и конверсионной техники на международных выставках вооружений и военной техники (1992-2001 гг.). — С-Пб. : «Бастион», 2001. — С. 88—92.
  8. ↑ А. Хлопотов. Танк Т-72БА: посредственная модернизация или модернизация по средствам? // Техника и вооружение: вчера, сегодня, завтра. — М. : Техинформ, 2009. — № 10. — С. 20.
  9. ↑ Jane's Ammunition Handbook 2001—2002
  10. ↑ Суворов С. Танк Т-64 // Техника и вооружение: вчера, сегодня, завтра : журнал. — М. : «Техинформ», 2003. — № 11. — С. 28. — ISSN 1682-7597.
  11. ↑ Противотанковая управляемая ракета «9М119 9М117». Архів оригіналу за 2 лютого 2013. Процитовано 20 січня 2013.
  12. ↑ А. В. Карпенко, Ракетные танки, стр. 36
  13. ↑ Комплекс управляемого танкового вооружения 9К112 Кобра. Информационно-новостная система «Ракетная техника». Архів оригіналу за 2 лютого 2013. Процитовано 20 січня 2013.
  14. ↑ Энциклопедия XXI век. Оружие и технологии России. Том 12. Средства поражения и боеприпасы, стр. 185
  15. ↑ Р. Ангельский. «Кобры» стерегут страну советов // Техника и вооружение: вчера, сегодня, завтра. — М. : Техинформ, 2006. — № 07. — С. 19.
  16. ↑ Выстрел 3УБК14Ф с управляемой ракетой 9М119Ф. Завод имени В.А. Дегтярёва. Архів оригіналу за 27 лютого 2013. Процитовано 23 лютого 2013. [Архівовано 2013-03-05 у Wayback Machine.]
  17. ↑ Выстрел 3УБК14Ф1 с управляемой ракетой 9М119Ф1. Завод имени В.А. Дегтярёва. Архів оригіналу за 27 лютого 2013. Процитовано 23 лютого 2013. [Архівовано 2013-03-05 у Wayback Machine.]
  18. ↑ а б Орудия для танков и САУ. Артиллерийский завод №9. Архів оригіналу за 20 січня 2013. Процитовано 16 січня 2013. [Архівовано 2013-04-30 у Wayback Machine.]
  19. ↑ Основной боевой танк Т-84. Meshwar. Архів оригіналу за 12 лютого 2013. Процитовано 3 лютого 2013. [Архівовано 2011-12-27 у Wayback Machine.]

Виноски

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Пробиття для підкаліберних снарядів вказане при дії на гомогенну сталеву броню на дальності 2000 м
  2. ↑ Виробництва Словаччини і Чехії
  3. ↑ Виробництва Польщі
  4. ↑ Виробництва Китаю
  5. ↑ Виробництва Китаю
  6. ↑ Бронепробиття за динамічним захистом
  7. ↑ Виробництва Болгарії
  8. ↑ Виробництва Ірану
  9. ↑ Виробництва Польщі
  10. ↑ Виробництва Югославії

Література

[ред. | ред. код]
  • А. Б. Широкорад. Пушки советских танков 1945—1970 гг. // Техника и вооружение: вчера, сегодня, завтра. — М. : Техинформ. — № 7. — С. 6—7.
  • Рособронэкспорт. Вооружение сухопутных войск // Каталог экспортного вооружения = Land forces weapons. Export catalogue. — «Интервестник», 2003. — С. 35.
  • А. В. Карпенко. Часть 1 // Каталог современного российского вооружения и конверсионной техники на международных выставках вооружений и военной техники (1992-2001 гг.). — С-Пб. : «Бастион», 2001. — С. 88—92.

Посилання

[ред. | ред. код]
Це незавершена стаття про артилерію.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=2А46&oldid=43972628