Зрізаний кубооктаедр

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Зрізаний кубооктаедр
Типнапівправильний многогранник
Граней26: 12 квадратних,
8 шестикутних,
6 восьмикутник
Ребер72
Вершин48
Конфігурація вершин4.6.8
Символ Витофа2 3 4 |
Символ Шлефліtr{4,3} або
Діаграма Коксетера
Група симетріїOh, B3, [4,3], (*432), порядок 48
Площа поверхні
Об'єм
Двогранний кут (градуси)4-6: arccos(−√6/3) = 144°44′08″
4-8: arccos(−1/√2) = 135°
6-8: arccos(−√3/3) = 125°15′51″
Дуальний многогранникгекзакісоктаедр
напівправильний опуклий многогранник, зоноедр
Вершинна діаграма
Розгортка

Зрізаний кубооктаедр — напівправильний многогранник (архімедове тіло) з 12 квадратними гранями, 8 гранями у вигляді правильного шестикутника, 6 гранями у вигляді правильного восьмикутника, 48 вершинами і 72 ребрами. Оскільки кожна з граней многогранника має центральну симетрію (що еквівалентно повороту на 180°), зрізаний кубооктаедр є зоноедром.

Інші назви

[ред. | ред. код]

Цей многогранник має кілька назв:

Назва зрізаний кубооктаедр, яку дав спочатку Йоганн Кеплер, дещо вводить в оману. Зрізання кубооктаедра відсіканням кутів (вершин) не дозволяє отримати цю однорідну фігуру, оскільки деякі грані будуть прямокутниками. Однак отримана фігура топологічно еквівалентна зрізаному кубооктаедру та її завжди можна деформувати до стану, коли грані стануть правильними.

Альтернативна назва — великий ромбокубооктаедр — посилається на той факт, що 12 квадратних граней лежать у тих самих площинах, що й 12 граней ромбододекаедра, який двоїстий кубооктаедру. (Порівн. малий ромбокубооктаедр)

Також існує неопуклий однорідний многогранник з такою ж назвою — неопуклий великий ромбокубооктаедр[en].

Декартові координати

[ред. | ред. код]

Декартові координати вершин зрізаного кубооктаедра, що має ребро довжини 2 і центр у початку координат, є перестановками чисел:

(±1, ±(1+√2), ±(1+2√2))

Площа та об'єм

[ред. | ред. код]

Площа та об'єм зрізаного кубооктаедра з ребром довжини a рівні:

Розрізання

[ред. | ред. код]

Зрізаний кубооктаедр можна розрізати на частини, отримавши центральний ромбокубооктаедр з 6 квадратними куполами над первинними квадратними гранями, 8 трикутними куполами над трикутними гранями і 12 кубами над вторинними квадратними гранями.

Зі зрізаного кубооктаедра можна отримати тороїди Стюарта роду 5, 7 або 11, якщо видалити центральний ромбокубооктаедр або квадратні куполи, або трикутні куполи, або 12 кубів відповідно. Можна побудувати багато інших тороїдів із меншим ступенем симетрії, видаляючи підмножини цих компонентів. Наприклад, видалення половини трикутних куполів дає тороїд роду 3, який (за правильного вибору куполів, що видаляються) має тетраедричну симетрію[5][6].

Тороїди Стюарта
Рід 3 Рід 5 Рід 7 Рід 11

Однорідні розфарбування

[ред. | ред. код]

Існує лише одне однорідне розфарбування граней цього многогранника, по одному кольору на кожен тип грані.

Існує 2-однорідне розфарбування з тетраедричною симетрією з розфарбуванням шестикутників у два кольори.

Ортогональні проєкції

[ред. | ред. код]

Зрізаний кубооктаедр має дві особливі ортогональні проєкції на площини Коксетера A2 і B2 з [6] і [8] проєктивними симетріями, і багато [2] симетрій можна побудувати, виходячи з різних площин проєкції.

Ортогональні проєкції
Центровано відносно… …вершини …ребра
4-6
…ребра
4-8
…ребра
6-8
…нормалі до грані
4-6
Зображення
Проєктивна
симетрія
[2]+ [2] [2] [2] [2]
Центровано відносно… …нормалі до
квадрата
…нормалі до
восьмикутника
…квадратної
грані
…шестикутної
грані
…восьмикутної
грані
Зображення
Проєктивна
симетрія
[2] [2] [2] [6] [8]

Сферичні мозаїки

[ред. | ред. код]

Зрізаний кубооктаедр можна подати як сферичну мозаїку і спроєктувати на площину за допомогою стереографічної проєкції. Ця проєкція конформна, вона зберігає кути, але не зберігає довжин та площ. Прямі лінії на сфері проєктуються в колові дуги на площині.


квадрат- центрована

шестикутник- центрована

восьмикутник- центрована
Ортогональна проекція Стереографічні проекції

Пов'язані многогранники

[ред. | ред. код]

Зрізаний кубооктаедр входить у сімейство однорідних многогранників, пов'язаних із кубом і правильним октаедром.

Однорідні октаедричні многогранники
Симетрія: [4,3], (*432)[en] [4,3]+
(432)
[1+,4,3] = [3,3]
(*332)
[3+,4]
(3*2)
{4,3} t{4,3} r{4,3}
r{31,1}
t{3,4}
t{31,1}
{3,4}
{31,1}
rr{4,3}
s2{3,4}
tr{4,3} sr{4,3} h{4,3}
{3,3}
h2{4,3}
t{3,3}
s{3,4}
s{31,1}

=

=

=
=
or
=
or
=





Двоїсті многогранники
V43 V3.82 V(3.4)2 V4.62 V34 V3.43 V4.6.8 V34.4 V33 V3.62 V35

Цей многогранник можна вважати членом послідовності однорідних вершинних фігур зі схемою (4.6.2p) та діаграмою Коксетера — Динкіна. Для p < 6 члени послідовності є всезрізаними[en] многогранниками (зоноедрами), показаними нижче як сферичні мозаїки. Для p > 6 вони є мозаїками на гіперболічній площині, починаючи зі зрізаної трисемикутної мозаїки[en].

*n32 мутації за симетрією повністю зрізаних мозаїк: 4.6.2n
Симетрія
*n32[en]
n,3[en]
Сферична Евклідова[en] Компактна гіперболічна Паракомп. Некомпактна гіперболічна
*232
[2,3]
*332
[3,3]
*432
[4,3]
*532
[5,3]
*632
[6,3]
*732
[7,3]
*832
[8,3]
*∞32
[∞,3]
 
[12i,3]
 
[9i,3]
 
[6i,3]
 
[3i,3]
Фігури
Конфігурація 4.6.4 4.6.6 4.6.8 4.6.10 4.6.12[en] 4.6.14[en] 4.6.16[en] 4.6.∞[en] 4.6.24i 4.6.18i 4.6.12i 4.6.6i
Двоїста
Конфігурація грані V4.6.4[en] V4.6.6 V4.6.8[en] V4.6.10 V4.6.12[en] V4.6.14[en] V4.6.16[en] V4.6.∞ V4.6.24i V4.6.18i V4.6.12i V4.6.6i

Граф зрізаного кубооктаедра

[ред. | ред. код]
Граф зрізаного кубооктаедра
Вершин48
Ребер72
Автоморфізм48
Хроматичне число2
Властивостікубічний


гамільтонів
регулярний,


нуль-симетричний[en]

У теорії графів граф зрізаного кубооктаедра (або граф великого ромбокубооктаедра) — граф вершин і ребер зрізаного кубооктаедра. Він має 48 вершин і 72 ребра, нуль-симетричний[en] і є кубічним архімедовим графом[7].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Веннинджер, 1974, с. 20, 39.
  2. Wenninger, 1974, с. 29.
  3. Williams, 1979, с. 82.
  4. Cromwell, 1997, с. 82.
  5. Stewart, 1970.
  6. Adventures Among the Toroids — Chapter 5 — Simplest (R)(A)(Q)(T) Toroids of genus p=1. Архів оригіналу за 4 лютого 2016. Процитовано 8 листопада 2015.
  7. Read, Wilson, 1998, с. 269.

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]