Татабанья
| Татабанья Tatabánya | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
| Основні дані | |||||
| Країна |  Угорщина
| ||||
| Медьє | Комаром-Естерґом | ||||
| Регіон | Центральне Задунав'я | ||||
| Засноване | 1488 | ||||
| Населення | 70 003 (2012) | ||||
| Площа | 91,45 км² | ||||
| Густота населення | 765,5 осіб/км² | ||||
| Часовий пояс | UTC+1, влітку UTC+2 | ||||
| Поштові індекси | 2800 | ||||
| Телефонний код | +36-34 | ||||
| Географічні координати | 47°34′30″ пн. ш. 18°24′30″ сх. д. / 47.57500° пн. ш. 18.40833° сх. д. | ||||
| Місцева влада | |||||
| Вебсторінка | tatabanya.hu | ||||
| Мапа | |||||
  Татабанья | |||||
| |||||
|
| |||||
Та́табанья[1], Татабаня[2] (угор. Tatabánya) — місто в Угорщині, адміністративний центр медьє Комаром-Естерґом.
Географія
Місто розташоване в долині між гірськими хребтами Герече та Вертеш, приблизно за 55 км від столиці Будапешту. Завдяки своєму вдалому розташуванню місто є залізничним та автомобільним вузлом, так автомагістраль М1 (також європейські маршрути E60, E75) від Відня до Будапешта проходить на околиці міста, а також залізнична лінія Відень-Будапешт.
Історія
Археологічні знахідки доводять, що на місці сучасного міста розташовувалися три історичні поселення — Альшогалла, Фельшегалла і Банхіда. Банхіда є найдавнішим поселенням, воно вперше згадується 1288 року.
У XVI столітті цю територію окупували турки-османи. Приблизно в цей час жителі стали протестантами. Після звільнення від османів наприкінці XVII століття територію заселили римо-католицькими німецькими та словацькими поселенцями. 1787 року в Альшогаллі проживало 580 осіб, у Фельшегаллі — 842 жителі. Приблизно в цей час були виявлені родовища вугілля в цьому районі. Населення почало зростати першій половині ХІХ століття і в цей час була сформована нова шахтарська колонія, яка пізніше розвинулася в село Татабанья.
Після закінчення Другої світової війни комуністичним урядом країни було прийнято програму індустріалізації, у межах якої планувалося перетворення кількох малих угорських міст на великі індустріальні центри. У 1947 році три історичні села та шахтарське селище Татабанья були об'єднанні в місто, в якому почалося масштабне будівництво. Альшогалла, Фельшегалла та Банхіда стали міськими районами. У 1950 році місто стало адміністративним центром медьє Комаром-Естергом.
Падіння комуністичного уряду в 90-х роках знизило економічну роль важкої та гірничодобувної промисловості міста, стався значний відтік населення. Структура економіки міста сильно змінилася.
Населення
За даними перепису 2011 року, місто Татабанья мало 66 475 мешканців. З етнічної точки зору, більшість жителів (93,23 %) були угорці, з меншістю німців (2,91 %) і ромів (2,06 %). Етнічна приналежність невідома для 0,76 % жителів.[3]
Не сповідують релігію (32,76 %), римо-католики (26,05 %), реформати (6,08 %), атеїсти (2,06 %) і лютерани (1,03 %). Для 31,52 % жителів релігійна приналежність невизначена.[4]
Інфраструктура
,_2019_Tatab=25C3=25A1nya.jpg)
Згідно з переписом 2001 року місті було 28 912 домогосподарств, 92 % з них мали центральне опалення та телефонний зв'язок. 98 % доріг міста з твердим покриттям, налагоджено курсування міського транспорту.[5]
Визначні пам'ятки
- Пам'ятник Турулу. Пам'ятник, що зображує птицю Турул, зображену на гербі міста, встановлено на вершині гори.
- Печера Селім. Знаходиться у горах Герече.
- Гірські хребти Герече та Вертеш. Порослі лісом пагорби.
Освіта
У місті розташовані: 2 коледжі, 10 середніх та 16 початкових навчальних заклади. З 1992 року працює університет.
Спорт
Місті базується футбольна команда Татабанья, заснована 1910 року, яка грає у вищій лігі угорської першості.
Відомі особи
- Віктор Кашшаї (нар. 10 вересня 1975) — колишній угорський футбольний арбітр.
- Ласло Ковач (24 квітня 1951 — 30 червня 2017) — угорський футболіст.
- Ева Черновіцкі (нар. 16 жовтня 1986) — угорська дзюдоїстка.
- Ільдіко Шош (нар. 27 грудня 1976) — угорська ватерполістка.
- Янош Такач (нар. 17 квітня 1967 — угорський борець греко-римського стилю.
Міста-побратими
Аален, Німеччина (1987)
Банська Штявниця, Словаччина (2017)
Бендзин, Польща (2000)
Крайстчерч, Великобританія (1992)
Ферфілд, США (1993)
Одорхею-Секуєск, Румунія (2000)
.svg){kind=small}
Дружні міста
Місто також підтримує партнерські відносини з:
- Арад, Румунія
Хогезанд-Саппемер, Нідерланди- Нове Замки, Словаччина
Сен-Ло, Франція
Світлини
-
Пам’ятник, який височіє над містом з гори Герече -
Печера Селім -
Печера Селім -
Печера Селім -
Будинок з тюльпанами -
Католицький костел
Примітки
- ↑ Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
- ↑ Угорщина // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- ↑ Componența etnică a județului Komárom-Esztergom pe sate și orașe. Biroul Central de Statistică al Ungariei. Процитовано 11 червня 2014.
- ↑ Componența confesională a județului Komárom-Esztergom pe sate și orașe. Biroul Central de Statistică al Ungariei. Процитовано 11 червня 2014.
- ↑ KNYKK Középnyugat-magyarországi Közlekedési Központ - Kezdőlap. www.vertesvolan.hu.
Посилання
|
Це незавершена стаття з географії Угорщини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| № | Назва | Медьє | Населення | № | Назва | Медьє | Населення | ||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Будапешт  Дебрецен |
1 | Будапешт | Будапешт | 1 696 128 | 11 | Сольнок | Яс-Надькун-Сольнок | 75 474 |  Мішкольц  Сегед |
| 2 | Дебрецен | Гайду-Бігар | 204 124 | 12 | Татабанья | Комаром-Естергом | 70 541 | ||
| 3 | Мішкольц | Боршод-Абауй-Земплен | 172 637 | 13 | Капошвар | Шомодь | 67 746 | ||
| 4 | Сегед | Чонград | 164 883 | 14 | Бекешчаба | Бекеш | 67 746 | ||
| 5 | Печ | Бараня | 156 649 | 15 | Ерд | Пешт | 62 408 | ||
| 6 | Дьйор | Дьйор-Мошон-Шопрон | 128 265 | 16 | Веспрем | Веспрем | 62 023 | ||
| 7 | Ньїредьгаза | Саболч-Сатмар-Берег | 116 298 | 17 | Залаегерсег | Зала | 61 898 | ||
| 8 | Кечкемет | Бач-Кішкун | 109 847 | 18 | Шопрон | Дьйор-Мошон-Шопрон | 57 210 | ||
| 9 | Секешфегервар | Феєр | 109 600 | 19 | Егер | Гевеш | 56 647 | ||
| 10 | Сомбатгей | Ваш | 79 534 | 20 | Надьканіжа | Зала | 50 823 | ||
 | |
|---|---|
| Географія та географічні карти | |
| Тематичні сайти | |
| Словники та енциклопедії | |
| Нормативний контроль |