Location via proxy:   [ UP ]  
[Report a bug]   [Manage cookies]                
Перейти до вмісту

Автомобільна промисловість у Швеції

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Volvo Car Corporation
Saab Automobile

Автомобільна промисловість Швеції — галузь економіки Швеції.

Автомобільна промисловість та її субпідрядники є важливою частиною шведської промисловості.

Автомобільна промисловість у Швеції в основному пов'язана з виробниками легкових автомобілів Volvo Cars та Saab Automobile, проте Швеція також є батьківщиною і для двох великих виробників вантажівок у світі: Volvo AB та Scania AB.

Koenigsegg також є відомою шведською компанією, яка виробляє одні з найшвидших автомобілів у світі, але також і одні з найдорожчих. Зараз вона виробляє такі моделі, як Jesko, Gemera та CC850.

Шведський автопром широко відомий на європейському і американському ринках завдяки передовим і безпечним автомобілям, включаючи бренди Saab та Volvo, хоча їхнє виробництво (150—200 тисяч на рік) не входить в число найбільших в Європі та світі.

Автомобільна промисловість значною мірою залежить від експорту, оскільки приблизно 85% легкових автомобілів та 95% вантажних автомобілів продається за межами Швеції.

Протягом 2009 року у Швеції було вироблено 128,738 легкових автомобілів і 27,698 вантажних автомобілів.[1]

У 2011 році приблизно 110,000 осіб було зайнято в галузі, а експортний дохід у розмірі 150 мільярдів шведських крон становив 12 відсотків експортного доходу Швеції.[2]

Історія

[ред. | ред. код]

До 1918 року

[ред. | ред. код]
Cederholm #2, побудований у 1894 році

Першим шведським автомобілем був паровий автомобіль, побудований в 1891—1992 роках братами Джьонсом і Андерсом Седерхольмами (Jöns and Anders Cederholm). Вони планували використовувати його для перевезення між їхнім будинком в Істаді та їхнім літнім будинком за межами міста. На жаль, автомобіль був зруйнований у результаті першої у Швеції автомобільній аварії, але брати Седерхольми незабаром побудували другу, покращену версію свого парового автомобіля повторно використовуючи багато частин з першої. Автомобіль зберігся в музеї в Скюрупі.

У 1898 році Густав Еріксон (Gustaf Erikson) на Surahammars Bruk побудував автомобіль з двигуном внутрішнього згоряння для Vabis у Седертельє. Еріксон постійно удосконалював свій автомобіль поки Vabis був задоволений, і почав виробництво автомобілів і вантажівок в 1902 році.

Гаральд Хаканссон (Harald Håkansson) побудував перший електричний автомобіль у Швеції від імені AB Atlas у 1900 році. На жаль, проект ніколи не виходив за рамки цього одного прототипу.

Виробник велосипедів Maskinfabriks-Aktiebolaget Scania в Мальме почав виробляти автомобілі і вантажівки в 1902 році. Компанія об'єдналася з Vabis в 1911 році, створюючи Scania-Vabis. Нова компанія сконцентрувала своє виробництво автомобілів і легких вантажівок у Седертельє, в той час як завод в Мальме будував важкі вантажівки.

У 1903 році Tidaholms Bruk побудував вантажівку під назвою Tor. Після другого прототипу Tor компанія почала виробництво в більшому масштабі, під назвою Tidaholm. Tidaholm побудував невелику кількість автомобілів, але їхньою основною продукцією були важкі вантажівки і автобуси.

Åtvidabergs Vagnfabrik використовував американський High wheeler (автомобіль на високих колесах) як модель для свого автомобіля в 1910 році. Цей автомобіль був настільки застарілим, що Åtvidaberg не вдалося продати більше ніж 12 з них. Решта автомобілів були перетворені в дрезини і шляхові машини для залізничного огляду.

1919—1945 рік

[ред. | ред. код]
Thulin A 1920 року

Шведський виробник літаків AB Thulinverken у місті Ландскруна почав будувати автомобілі в 1920 році. Автомобіль був заснований на конструкції німецького виробника AGA. Виробництво було обмеженим, тому коли Volvo почала виробництво в 1927 році, Thulin покинув автомобільну промисловість після того як лише приблизно 500 автомобілів було побудовано.

У 1921 році Scania-Vabis збанкрутувала. Після реконструкції компанія вирішила відмовитися від виробництва легкових автомобілів, закрити свій завод у Мальме і зосередитися на виробництві вантажних автомобілів у Седертельє. Ситуація стала змінюватись краще, коли компанія Scania-Vabis отримала велике замовлення на автобуси від шведської поштової служби. Великі і потужні вантажівки Scania-Vabis також використовувались для прибирання снігу та інших робіт пов'язаних з технічним обслуговуванням дорожнього руху у Швеції.

У 1920-ті роки Ford Motor Company та General Motors відкрили заводи зі складання автомобілів у Швеції. Chrysler Corporation співпрацює з Svenska AB Bilfabriken. Завод Ford у Стокгольмі був активним до середини 1950-х років.

Volvo почала виробництво легкових автомобілів і легких вантажівок в Гетеборзі в 1927 році, за підтримки виробника кулькових підшипників SKF. Виробництво легкових автомобілів було обмеженим протягом перших десятиліть, але вантажівки були успішними і зберегли компанію прибутковою.

Під час Великої депресії Tidaholm почав втрачати гроші і, нарешті, зупинив виробництво автомобілів в 1934 році. Приблизно 850 автомобілів було вироблено з 1903 року.

Компанія AB Nyköpings Automobilfabrik (ANA) почала складання автомобілів в 1937 році, спочатку за ліцензією від американського Chrysler Corporation, а пізніше і від європейських компаній, таких як Standard Motor Company та Simca. Складання автомобілів зупинилось, коли коипанія Saab купила ANA в 1960 році.

1946—1970 рік

[ред. | ред. код]
Volvo P1900 (1956–1957)
Saab Sonett I (1955–1957)

Після Другої світової війни виробник військових літаків Saab AB почав шукати цивільний продукт, щоб заповнити свої майстерні. Відповідь знайшли — це були легкові автомобілі. Виробництво невеликого автомобіля Saab почалося в 1949 році в Тролльгеттані.

Обидві компанії Volvo та Scania-Vabis почали експортувати свої вантажівки в 1930-ті роки, але аж у 1950-х роках обсяги розпочали рости. Вантажівки були потрібні у відновленні Європи після війни, так само як і інші шведська продукція. До кінця десятиліття Volvo та Saab, серед решти європейських автомобільних виробників, почали експортувати свої легкові автомобілі на величезний американський ринок.

Volvo та Saab були успішними в ралійному спорті у 1960-х роках. Успіхи Saab з їх топовим водієм Еріком Карлссоном (Erik Carlsson) на Ралі Монте-Карло (Monte Carlo Rally) та Рейді Великої Британії (RAC Rally) відкрили новий ринок для невеликого автомобільного виробника у Великій Британії. На жаль, США і Британія будуть залишатися практично єдиними експортними ринками для Saab, що врешті-решт призведе до фатальних наслідків для обсягів виробництва.

Між 1969 і 1971 роками Кальмар Веркстад (Kalmar Verkstad) випустив автомобіль спеціально побудований для шведської поштової служби під назвою Tjorven. Kalmar Verkstad також експериментував з вантажівкою з напівпричепом, але цей проект не матеріалізувався.

У 1969 році сім'я Валленберг (Wallenberg) об'єднали своїх виробників літаків та автомобілів Saab і з своїм же виробником вантажівок Scania-Vabis в одну компанію, яка називається Saab-Scania. Півтора року раніше виробник вантажівок упустив назву Vabis, а їхня продукція з тих пір продавалась тільки під назвою Scania.

1970—2000 рік

[ред. | ред. код]
Volvo C70 convertible (1998–2005)

Під час загального занепаду автомобільної промисловості після нафтової кризи 1973 року Volvo та Saab-Scania відчували, що вони були занадто малі, щоб вижити самостійно в довгостроковій перспективі. У 1977 році були представлені плани про злиття між двома компаніями. Цей план урешті-решт наштовхнувся на опір з боку власників акцій SAAB-Scania.

Volvo запустила важливу нову модель 300 серії у 1976 році, яка добре продавалась у Швеції та в багатьох інших частинах Європи, зокрема у Великій Британії.

Saab 900 був запущений в серію у 1979 році, щоб конкурувати з традиційними європейськими сімейними автомобілями.

У 1999 році компанія Volvo продала Ford Motor Company свій підрозділ Volvo Cars.

2001—теперішній час

[ред. | ред. код]
Saab 9-3 convertible (2010–2011)

У 2001 році General Motors взяв на себе частку інвестора в АВ Saab Automobile і прийняв повний контроль над своєю дочірньою компанією.

Після невдалого поглинання компанія Volvo продала свої акції Scania в Volkswagen Group на початку 2000-х років. Volkswagen з тих пір збільшив свій інтерес у Scania і починаючи з 2008 року Volkswagen Group є основним власником.

Виробники

[ред. | ред. код]
Koenigsegg Regera (2016–2022)
Polestar 1 (2019–2022)

Великі

[ред. | ред. код]

Обсяг виробництва за роками

[ред. | ред. код]

У 1999 році було вироблено 494,000 автомобілів, таким чином він став піковим для автомобільної промисловості Швеції.

Завод Koenigsegg в Енгельгольмі
Завод Scania в Седертельє
Рік Обсяг виробництва[1]
1950 129,000
1960 311,000
1970 317,000
1980 344,000
1990 490,000
1995 301,343
2000 339,229
2005 217,084
2010 188,969[3]
2011 162,814[3]
2012 161,080[3]
2013 154,173[3]
2014 188,987[3]
2015 205,374
2016 226,00
2017 291,000
2018 279,000
2019 249,000
2020 258,000
2021 257,446
2022 238,955
2023 276,750

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б OICA. Архів оригіналу за 1 травня 2011. Процитовано 12 жовтня 2016.
  2. fkg.se. Архів оригіналу за 18 червня 2013. Процитовано 12 жовтня 2016.
  3. а б в г д Тільки легкові автомобілі

Посилання

[ред. | ред. код]