Андрейчин Михайло Антонович

Михайло Антонович Андрейчин
Михайло Антонович Андрейчин, лютий 2017
Народився	22 лютого 1940(1940-02-22) (84 роки) Дворіччя, Теребовлянський район, Тернопільська область, Українська РСР, СРСР
Країна	СРСР  Україна
Національність	українець
Діяльність	лікар-інфекціоніст, епідеміолог
Alma mater	Медичний факультет Тернопільського національного університету імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
Галузь	медицина
Заклад	Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського
Посада	завідувач кафедри інфекційних хвороб
Вчене звання	професор і академік
Науковий ступінь	доктор медичних наук
Діти	сини Сергій та Юрій
Нагороди
Андрейчин Михайло Антонович у Вікісховищі

Миха́йло Анто́нович Андрейчин (нар. 22 лютого 1940, с. Веселівка, Україна) — український вчений у галузі інфекційних хвороб, епідеміології та військової епідеміології.

Наукові ступені, звання

• Доктор медичних наук (1981), професор (1983);
• Заслужений діяч науки і техніки України (1995);
• дійсний член Нью-Йоркської АН (1995);
• член-кореспондент (2007—2017), академік (2017) Академії медичних наук України;
• академік Академії медичних наук України (2017);
• академік Академії наук вищої освіти України;
• член Європейського товариства з хіміотерапії інфекційних хвороб (1996),
• дійсний член Товариства інфектологів Литви
• почесний член Всесвітнього біографічного центру Кембриджського університету (1999),
• почесний член Польського товариства лікарів-епідеміологів та інфекціоністів,
• почесний професор Харківського НДІ мікробіології та імунології ім. І. І. Мечникова,
• дійсний член Наукового товариства імені Шевченка.

Ім'я Михайла Андрейчина внесено у Всесвітній бібліографічний довідник видатних людей «Хто є Хто» (1999).

Відзнаки

• почесна медаль Фонду миру (1986)
• срібна медаль ВДНГ (1989)
• нагорода Ярослава Мудрого АН вищої школи України (1997)
• почесна медаль А. Річинського «За значний внесок у духовність України» (2002)
• всеукраїнська премія ім. С. Подолинського (2005)
• відзнака Тернопільської міської ради II ступеня (2010)
• премія Національної Академії медичних наук України (2013)
• премія імені Братів Лепких (2013)
• Почесні грамоти Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України і Міністерства охорони здоров'я
• орден Архістратига Михаїла
• медаль «Ветеран праці»
• медаль Агапіта Печерського Асоціації інфекціоністів України «За внесок у боротьбу з інфекційними хворобами»
• пам'ятна медаль «Знання, душу, серце — людям» (1 лютого 2017)

Життєпис

Михайло Антонович Андрейчин народився 22 лютого 1940 року в селі Веселівка (пізніше мешканці переселені в с. Дворіччя) Теребовлянського району Тернопільської області тодішньої УРСР.

Закінчив Копичинецьку середню школу, Тернопільський медичний інститут (1963). Працював терапевтом у Бережанському районі.

Від 1966 — у Тернопільському медичному інституті (нині університет): клінічний ординатор, асистент, доцент, професор. З 1981 р. — завідувач кафедри інфекційних хвороб та епідеміології . У 1983—2004 — проректор з наукової роботи. У цей період значно зріс науковий потенціал університету, який за відсотком викладачів з науковими ступенями і показниками науково-дослідної роботи став одним із провідних серед вищих медичних навчальних закладів України.

У 1997 році очолив ініціативну групу, зусиллями якої створено Асоціацію інфекціоністів України. Відтоді й донині є президентом Асоціації. За його керівництва проведено 5 з'їздів інфекціоністів України, 38 пленумів і науково-практичних конференцій, рекомендації яких враховуються Міністерством охорони здоров'я. 

Наукова діяльність

На відкритті пам'ятної дошки товариству «Громада» (третій зліва)

Учасники IX з'їзду інфекціоністів України, який відбувся 7–9 жовтня 2015 року в санаторії «Медобори»

У 1971 році захистив кандидатську дисертацію, у 1981 — докторську, у 1983 — отримав звання професора.

Михайло Андрейчин описав сім раніше невідомих клінічних симптомів інфекційних хвороб. Уперше розробив термографічну семіотику гострих респіраторних інфекцій, вірусних гепатитів, харчових токсикоінфекцій, шигельозу, лептоспірозу, оперізувального герпесу та інших і запропонував термографічні критерії їх диференційної діагностики.

Отримав нові дані про біохімічні та імунологічні процеси, дисфункцію ендотелію при вірусних гепатитах, формування фетоплацентарної недостатності у вагітних на тлі цих гепатитів, ризики розвитку первинного раку печінки. Поглибив знання про механізм лікувальної дії різних видів ентеросорбентів, антиоксидантів, гепатопротекторів, імуностимуляторів й обґрунтував доцільність їхнього поєднаного застосування при інфекційних захворюваннях.

Запропонував метод колоносорбції при гострих кишкових інфекціях, що суттєво пришвидшує клінічне одужання і забезпечує санацію кишечнику від патогенних мікроорганізмів без додаткового застосування антибактерійних засобів. Науковцем доведено можливість підвищити лікувальну ефективність рекомбінантних α-інтерферонів та індукторів інтерфероноутворення при вірусних гепатитах за умови попередньої дезінтоксикації організму ентеросорбентами. Розроблено аерозольну інтерферонотерапію гострих респіраторних вірусних інфекцій і вперше апробовано новий вітчизняний препарат нуклеїнової кислоти (нуклекс) й доведено їх високу клінічну ефективність. Отримано і впроваджено в лікарську практику протилептоспірозний алогенний імуноглобулін, за допомогою якого вдалося утричі знизити летальність при тяжких формах недуги.

Ініціатор створення та автор двох підручників з військової епідеміології (2002, 2015), які впроваджені у навчальний процес на профільних кафедрах медичних університетів і Української військово-медичної академії.

Науковець узагальнив світовий досвід з медичної протидії біотероризму і розробив низку пропозицій для лікувально-профілактичних закладів й Міністерства охорони здоров'я.

Науковий доробок

Опублікував серію статей з актуальних питань медичної протидії біотероризму, військової епідеміології, біоетики та історії боротьби з інфекційними хворобами в Україні. Долучився до складання навчальних програм і перших компакт-дисків та віртуальних програм з епідеміології та інфекційних хвороб і входження медичних університетів України в Європейський освітній простір.

Професор Михайло Андрейчин — автор та співавтор 670 наукових і понад 200 публіцистичних і науково-популярних праць, у тому числі 47 книжок (монографій, підручників, посібників, довідників). Має 61 патент і авторське свідоцтво на винаходи. Підготував 17 докторів і 36 кандидатів наук.

Ініціатор створення і головний редактор щоквартального всеукраїнського науково-медичного журналу «Інфекційні хвороби» (з 1995 р., вже видано 86 числа), член наукової ради Національної Академії медичних наук України. З 2003 р. очолює Тернопільський осередок Наукового товариства імені Шевченка, за його редакцією випущено 10 томів наукових праць осередку та ряд інших видань.

Член 14 редакційних рад медичних журналів (протягом різних років).

Основні праці

Основні наукові та навчальні праці (самостійні або у співавторстві):

• « Бактериальный эндотоксикоз» (Саратов; 1991. — 239 с.)
• «Посібник з анатомії і клінічної термінології» (Київ; Здоров'я, 1993. — 223 с.)
• «Важливі зоонози» (Київ; Здоров'я, 1994. — 253 с.)
• «Довідник фельдшера у двох книгах» (Київ; Здоров'я, 1997. — 1421 с.)
• «Бактериальные диареи» (Київ; Здоров'я, 1998. — 412 с.)
• «Епідеміологія» (Тернопіль; Укрмедкнига, 2000. — 381 с.)
• «Шигельоз» (Тернопіль; Укрмедкнига, 2002. — 362 с.)
• «Епідеміологія екстремальних умов з курсом військової епідеміології» (Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. — 270 с.),
• «Біотероризм. Медична протидія» (Тернопіль: Укрмедкнига, 2005. — 300 с.)
• «Infectious diseases» (Тернопіль; Укрмедкнига, 2007. — 500 с.)
• «Черевний тиф (нове про патогенез, діагностика, лікування)» (Харків, 2009. — 142 с.)
• «Вірусні гепатити і рак печінки» (Тернопіль: ТДМУ, 2010. — 188 с.)
• «Атлас інфекційних хвороб» (Тернопіль: ТДМУ, 2010. — 248 с.)
• «Гострі респіраторні вірусні інфекції» (Тернопіль: ТДМУ, 2011. — 304 с.)
• «Медсестринство при інфекційних хворобах: підручник» (Тернопіль: ТДМУ, 2011. — 472 с.)
• «Епідеміологія: підручник» (Вінниця: Нова Книга, 2012. — 576 с.)
• «Інфекційні хвороби: підручник» (Київ: ВСВ «Медицина», 2012. — 728 с.)
• «Infectious diseases» (Чернівці: вид-во БДМУ, 2013. — 336 с.)
• «Професійні інфекційні хвороби» (Київ: ВД «Авіцена», 2014. — 528 с.)
• «Військова епідеміологія з епідеміологією надзвичайних ситуацій» (Тернопіль: ТДМУ, 2015. — 320 с.)
• «Асоціація інфекціоністів України: Довідник» (Тернопіль: ТДМУ, 2015. — 261 с.)
• «Бібліографія» (Тернопіль: ТДМУ, 2015. — 111 с.)
• «Лептоспіроз: монографія» (Тернопіль: ТДМУ, 2016. — 276 с.)

Бібліографія

• Андрейчин М. А. Влияние желчных кислот и желчи на неспеци­фическую резистентность организма / М. А. Андрейчин // Иммуно­логическая реактивность в патологии. — К. ; Винница, 1979. — С. 9–10.
• Андрейчин М. А. Антимикробные свойства желчи и желчных кислот / М. А. Андрейчин // Антибиотики. — 1980. — № 12. — С. 936—939.
• Андрейчин М. А. Лечебная эффективность лизоцима при холемии / М. А. Андрейчин // Актуальные вопросы фармакологии и токсикологии : 4-й съезд фармакологов УССР: тезисы. — Тернополь, 1981. — С. 7–8.
• Андрейчин М. А. Клінічні аспекти ранньої діагностики вітряної віспи / М. А. Андрейчин // Педіатрія, акушерство і гінекологія. — 1983. — № 6. — С. 19–20.
• Андрейчин М. А. Микрофлора желчи при воспалительных забо­ле­ваниях печени и желчных путей. Обзор литературы / М. А. Андрейчин // Врачебное дело. — 1984. — № 5. — С. 4–9.
• Андрейчин М. А. Усовершенствование обследования больных остры­ми кишечными заболеваниями / М. А. Андрейчин, Н. Д. Чемич, А. С. Луцук // Кишечные инфекции. — К., 1988. — Вып. 20. — С. 75–78.
• Андрейчин М. А. Дистанционная термография в диагностике острых респираторных вирусных инфекций / М. А. Андрейчин. — Деп. в НПО «Союзинформ» 29.11.89, № Д-18827.
• Андрейчин М. Термографічна семіотика інфекційних хвороб / М. Ан­дрейчин // Тернопілля'95 : регіональний річник. — Тернопіль: Збруч, 1995. — С. 279—285.
• Андрейчин М. А. Досягнення і перспективи фармакотерапії вірус­них гепатитів / М. А. Андрейчин // Інфекційні хвороби. — 1996. — № 3. — С. 5–11.
• Андрейчин М. А. Гострі респіраторні хвороби: лекції / М. А. Ан­дрей­чин. — Тернопіль: Укрмедкнига, 1998. — 38 с.
• Методи дослідження ендогенної інтоксикації організму: метод. рек. / М. А. Андрейчин, М. Д. Бех, В. В. Дем'яненко [та ін.]. — К., 1998. — 31 с.
• Андрейчин М. А. Досягнення в терапії бактерійних діарей і шляхи її оптимізації / М. А. Андрейчин // Інфекційні хвороби. — 2000. — № 1. — С. 5–11.
• Андрейчин М. А. Вірусні гепатити: лекція / М. А. Андрейчин. — Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. — 51 с.
• Андрейчин М. А. Оптимізація навчального процесу комп'ютерними засобами на кафедрі інфекційних хвороб і епідеміології / М. А. Андрейчин // Сучасні інфекції. — 2002. — № 1. — С. 95–100.
• Епідеміологія екстремальних умов з курсом військової епідеміології / М. А. Андрейчин, В. С. Копча, О. Д. Крушельницький, В. В. Нарожнов. — Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. — 270 с.
• Андрейчин М. А. З джерел християнської духовності Київської Русі / М. А. Андрейчин // Переяслав (1654) в історії Української Церкви: наук. зб. — К. ; Тернопіль, 2003. — С. 46–50
• Андрейчин М. Найстаріше товариство науковців — за волевияв­лення народу / М. Андрейчин // Вільне життя. — 2004. — 4 грудня. — № 131—132. — С. 2.
• Андрейчин М. А. Біоетика і емпатія / М. А. Андрейчин // Христи­янське милосердя і світська емпатія: деонтологічний аспект: наук. зб. — К. ; Тернопіль: Укрмедкнига, 2005. — С. 61–65.
• Андрейчин М. А. Нові етіологічні форми інфекційних хвороб / М. А. Андрейчин // Інфекційні хвороби. — 2005. — № 1. — С. 59–68.
• Андрейчин М. А. Українські наукові школи інфекціоністів у ми­нулому і тепер / М. А. Андрейчин // Інфекційні хвороби. — 2006. — № 1. — С. 69–72.
• Талант і доля львівського мікробіолога, творця висипнотифозної вакцини Рудольфа Стефана Вейля / М. Андрейчин, B. Копча, В. Гальота, М. Павловська // Українсько-польські відносини: вчора і сьогодні: зб. праць Тернопільського міського осередку Наукового товариства ім. Шевченка. — Тернопіль, 2007. — Т. 3. — С. 192—200.
• Андрейчин М. А. Профілактична імунізація і антивакцинальний рух / М. А. Андрейчин // Інфекційні хвороби у клінічній та епідеміологічній практиці: матеріали наук.-практ. конф. і пленуму Асоціації інфекціоніс­тів України, 21–22.05.2009 р., м. Львів. — Тернопіль: ТДМУ, 2009. — С. 237—239.
• Андрейчин М. А. Інфекційна захворюваність в Україні: ілюзії та реа­лії / М. А. Андрейчин // Здоров'я України. — 2010. — № 18 (247). — С. 29 ; 33.
• Клініко-патогенетичне обґрунтування ентеросорбційної терапії інфекційних хвороб / М. А. Андрейчин, В. Г. Ніколаєв, Я. І. Йосик, О. Ю. Бідованець // Інфекційні хвороби. — 2010. — № 4. — С. 63–69.
• Андрейчин М. А. Пандемія грипу в 2009 році: деякі підсумки і набу­тий досвід / М. А. Андрейчин // Науково-інформаційний вісник АН ВО України. — 2011. — № 1. — С. 62–68.
• Андрейчин М. А. Лікувальна ефективність ентеросгелю при гострих респіраторних вірусних інфекціях / М. А. Андрейчин, В. Г. Ніколаєв, Я. І. Йосик // Інфекційні хвороби. — 2011. — № 1. — С. 25–28.
• Андрейчин М. А. Медична допомога інфекційним хворим в Україні: проблеми і шляхи їх розв'язання / М. А. Андрейчин // Інфекційні хворо­би. — 2012. — № 1. — С. 5–7.
• Андрейчин М. Загроза гарячки Ебола / М. Андрейчин // Вільне життя плюс. — 2014. — 19 вересня. — № 76 (15604). — С. 4.
• Andrejczyn M. Leczenie ciezkich postaci leptospirozy / M. Andrejczyn, N. Wasyliewa // Przeglad epidemiologiczny. — 2000. — Т. 54, Supl. 2. — S. 37–38.
• Andreychyn M. Chronic hepatitis C antiviral treatment by interferon inductors / M. Andreychyn, I. Hospodarskyy, I. Ishchuk // XVI Zjazd Polskiego Towarzystwa Epidemiologow і Lekarzy Chorob Zakaznych, Bialystok, 5–7.06.2003. — S. 26.
• Kopcha V. Update to shigellosis therapy / V. Kopcha, M. Andreychyn // XVI Zjazd Polskiego Towarzystwa Epidemiologow і Lekarzy Chorob Zakaznych, Bialystok, 5–7.06.2003. — Bialystok: S. J., 2003. — P. 239.
• Iosyk I. I. Etiological structure and treatment of acute respiratory viral infections in among epidemic period / I. I. Iosyk, Z. Yu. Tkachuk, M. A. An­dreychyn // Options VIII for the control of Influenza. — Cape Town, South Africa, 5–10 September 2013.
• Optimization of lambliasis microscopic diagnostics by the method of polarized fluorescence for patients with rosacea and urticarial / Maryana Kovalchuk, Mariia Shkilna, Mykhailo Andreychyn [et al.] // Our Dermatol. Online. — 2013. — Vol. 4, N 3. — P. 287—289.
• Andreychyn Mykhailo. Effect of antiretroviral therapy on survival of HIV/Tb-infected patients in Ukraine [Архівовано 15 лютого 2017 у Wayback Machine.] / Mykhailo Andreychyn, Dmytro Zhyvytsia // Our Dermatol Online. — 2013. — Vol. 4, N 1. — Р. 149—152 // Our Dermatology Online (Nasza dermatologia online).
• Iosyk Ia. Interleukins Profile in Patients with Acute Respiratory Viral Infections / Ia. Iosyk, N. A. Vasylyeva, M. A. Andreychyn // Influenza and Other Respiratory Virus Infections: Advances in Clinical Management: Third isirv-Antiviral Group Conference (June 4–June 6, 2014, Keio Plaza Hotel, Tokyo, Japan). — P. 54.

Джерела

• Іщук І. С. Андрейчин Михайло Антонович [Архівовано 14 лютого 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Коорд. бюро Енцикл. Сучас. України НАН України. — К. : Поліграфкнига, 2001. — Т. 1 : А. — С. ?. — ISBN 966-02-2075-8.
• Копча В. Андрейчин Михайло Антонович // Вісник НТШ. — № 53-54. — Львів, 2015. — С. 82-83.
• Мельничук Б. Андрейчин Михайло Антонович //  Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 38. — ISBN 978-966-528-279-2.
• Андрейчин Михайло / Вісник НТШ. № 63, 2020. С. 94-95.

Література

• Фролов В. М., Пересадін М. О. Рецензія на книгу «Атлас інфекційних хвороб» // Український медичний альманах. — 2011. — Т. 14, № 4. — С.  215—216.
• Ювілейні святкування 140-річчя Наукового товариства ім. Шевченка в Україні [Архівовано 16 лютого 2017 у Wayback Machine.] // Вісник НТШ. — Ч. 50. — С. 3—9.
• Життєва та наукова палітра професора Михайла Андрейчина / б. а. // Медична академія. — 2010. — № 4 (25 лют.) [Архівовано 15 серпня 2016 у Wayback Machine.]. — С. 4. — (Ювілей).

Посилання

• Андрейчин Михайло Антонович // Національна академія медичних наук України. — 2013. — 5 лютого.
• Андрейчин Михайло Антонович // Академія наук вищої школи України.
• Андрейчин Михайло Антонович // Кафедра інфекційних хвороб з епідеміологією, шкірними та венеричними хворобами ТДМУ.
• Андрейчин Михайло Антонович [Архівовано 24 квітня 2017 у Wayback Machine.] // Асоціація інфекціоністів України.
• Андрейчин Михайло Антонович [Архівовано 14 лютого 2017 у Wayback Machine.] // База патентів України.
• Михайло Андрейчин [Архівовано 14 лютого 2017 у Wayback Machine.] // Google Академія.
• Тернопільський науковець Михайло Андрейчин вручив археологам посвідчення членів НТШ [Архівовано 15 лютого 2017 у Wayback Machine.] // Про все. — 2011. — 8 липня.
• Сімора, Т. Що потрібно, щоб стати справжнім лікарем з великої літери, розповів тернопільський викладач Михайло Андрейчин [Архівовано 7 листопада 2017 у Wayback Machine.] / Таня Сімора // Погляд. — 2017. — 28 жовтня.