Location via proxy:   [ UP ]  
[Report a bug]   [Manage cookies]                
Перейти до вмісту

Антипсихіатрія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Антипсихіатрія — термін, введений вченим з Південної Африки Девідом Купером[ru], для позначення різних соціально-політичних підходів і доктрин у сфері психічного здоров'я, які об'єднує те, що вони є противниками психіатрії — єдиної спеціальності, яка дала поштовх до формування дуже стійкого критичного руху, який за майже двохсотлітню історію зумів об'єднати авторів з різних дисциплін (медицини, психології, педагогіки, антропології, соціології і навіть психоаналізу).

Антипсихіатрія[1]міжнародний рух[2][3] і теоретична концепція, яка сформувалася на початку 1960-х років ХХ ст. і виступила як радикальна опозиція психіатрії. Міждисциплінарне явище західної науки і культури другої половини ХХ ст.[4]

Послідовники цього руху піддають різкій критиці:

  1. застосування психіатрією медичної концепції неналежним чином, «медикалізуючи» проблеми, які мають соціальну природу;
  2. лікування пацієнтів проти їхньої волі, у надмірно директивний і домінуючий спосіб, як у порівнянні з галузями доказової медицини, так і з психотерапевтичними підходами;
  3. скомпрометованість економічними зв'язками з фармацевтичними компаніями;[5][6]
  4. використання системи діагностичних категорій, які стигматизують людей, включаючи Діагностичний і статистичний посібник з психічних розладів (DSM) і Міжнародну класифікацію хвороб (МКХ).[7] Ці діагностичні «ярлики» відкидаються не лише багатьма пацієнтами, які вважають їх такими, що завдають шкоди самооцінці та ідентичності, але й фахівцями з психічного здоров'я, хоча не всі з них дотримуються антипсихіатричних поглядів.

Прихильники цього руху відкидають психічну класифікацію і ставлять під сумнів такі терміни, як «психічне захворювання», «психічний розлад» або «шизофренія», оскільки вони підганяють людей під поставлений їм діагноз з такою впевненістю і професійним авторитетом, що, як наслідок, ті, кому поставили діагноз, будуть схильні поводитися відповідно до цього опису.[8] У радикальній антипсихіатрії повністю заперечуються основні психіатричні теорії, моделі, практики та існування психічних захворювань як таких.[9][10]

Організації

[ред. | ред. код]

Громадянська комісія з прав людини (ГКПЛ) була заснована 1969 року спільно Церквою Саєнтології та заслуженим професором психіатрії у відставці, доктором Томасом Сасом. У часи, коли пацієнти психіатричних лікарень були повністю позбавлені своїх прав. В Україні ГКПЛ була зареєстрована, як самостійна організація у квітні 2013 року і відтоді невпинно захищає права людей у сфері душевного здоров'я. ГКПЛ України — некомерційна, неполітична і нерелігійна організація, яка працює виключно для викорінення зловживань у психіатрії, введення її в рамки закону і захисту прав пацієнтів. Виконуючи свою наглядову функцію, ГКПЛ України активно співпрацює з професіоналами від медицини, вченими, лікарями, молодшим персоналом і деякими психіатрами, які усвідомлюють хибність нині існуючої ідеї біохімічної природи «психічних хвороб» — моделі яка нав'язується суспільству багатомільярдною фармацевтичною індустрією заради продажу психіатричних препаратів.

Правильний підхід до проблеми полягає в тому, що люди мають право знати:
  • повну та неупереджену інформацію про можливі згубні наслідки прийому психіатричних препаратів чи іншого психіатричного лікування
  • медичні обґрунтування психіатричного діагнозу за яким призначаються препарати
  • про будь-які інші методи лікування, включаючи немедикаментозні, — право на інформовану згоду
  • що будь-яка людина має право відмовитися від лікування, якщо воно здається їй небезпечним, безглуздим або шкідливим.

Фільми

[ред. | ред. код]

«Психіатрія: індустрія смерті». Документальна стрічка.[11] Створення її вимагало два роки вивчення тисяч сторінок архівних документів.

Більшість людей вважають, що психіатрія їх не зачепить, та раптово вони можуть зіткнутися з нею там, де і не припускали.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Дупленко, О. К. Напреєнко, П. Ю. Антипсихіатрія. Енциклопедія Сучасної України (укр.). Процитовано 2 грудня 2024.
  2. Про нас — Громадянська комісія з прав людини України. cchr.org.ua (укр.) (рос.). 2019-2023. Процитовано 2024.12.02.
  3. ABOUT US — Citizens Commission on Human Rights, CCHR - Nonprofit Mental Health Watchdog. www.cchr.org (англ.). 1995–2024. Процитовано 2024.12.02.
  4. Власова, Ольга Олександрівна (2006). Становлення та розвиток антипсихіатрії (PDF(1,6 Mb), ZIP(1,5 Mb)). Людина та Наука – бібліотека дисертацій з гуманітарних наук (рос.). Процитовано 2 грудня 2024.
  5. Маркетинг безумства. cchr.org.ua (рос.).
  6. Убивчий куш. cchr.org.ua (рос.).
  7. Керівництво з діагностики та статистики, DSM - документальний фільм про психіатрію. cchr.org.ua (рос.).
  8. Громадянська комісія з прав людини - ГКПЛ України (27 листопада 2018), Які методи діагностики використовує психіатрія?, процитовано 5 грудня 2024
  9. Факти про психіатрію. cchr.org.ua (рос.).
  10. QUICK FACTS ABOUT PSYCHIATRY. www.cchr.org (англ.).
  11. Фільм 'Психіатрія: індустрія смерті' — Документальне дослідження. cchr.org.ua (ru-RU) . Процитовано 20 грудня 2024.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Cooper D. Psychiatry and Antipsychiatry / Cooper D. — L. — 1967. — 280 р.

Посилання

[ред. | ред. код]