Батайськ
місто Батайськ | |||||
---|---|---|---|---|---|
Батайск | |||||
| |||||
Країна | Росія | ||||
Суб'єкт Російської Федерації | Ростовська область | ||||
Муніципальний район | Батайський міський округ | ||||
Код ЗКАТУ: | 60 407 | ||||
Код ЗКТМО: | 60707000001 | ||||
Основні дані | |||||
Час заснування | 1769 | ||||
Статус міста | 1938 | ||||
Населення | 115 700 осіб[1] | ||||
Площа | 77,68 км² | ||||
Поштові індекси | 346880 — 346884, 346886 — 346889, 346892 — 346894 | ||||
Телефонний код | +7 86354 | ||||
Географічні координати: | 47°8′ пн. ш. 39°45′ сх. д. / 47.133° пн. ш. 39.750° сх. д. | ||||
Часовий пояс | UTC+3, літом UTC+4 | ||||
Відстань | |||||
До центру регіону (км): - фізична: - залізницею: - автошляхами: |
15 | ||||
Влада | |||||
Вебсторінка | bataysk-info.ru | ||||
Міський голова | Валерій Васильович Путілін | ||||
Мапа | |||||
| |||||
|
Бата́йськ (рос. Бата́йск) — місто (до 1938 станиця) в Ростовській області Росії. Значний залізничний вузол за 8 км на південь від Ростова-на-Дону, з яким зв'язаний також автобусним сполученням. Населення — 115 700 тис. осіб (2013), площа 77,68 км².
Тут був татарський стан Батай. За татарською легендою тут зупинявся хан Батий. На його честь названа річка — Батайсу («струмок Батия»).
1395 року тут стояв Тимур (Тамерлан), якого привело сюди багатство Тани, яку він зруйнував.
1769 року запорозькі козаки, що освоювали південно-східні території краю, заснували Батайське.
До 1797 року входило до Маріупольського повіту Катеринославської губернії.
Частина людей з Батайську переселилися південніше у Нове Батайське (Ракове), сучасне місто Новобатайськ.
За даними на 1859 рік у казенному селі Ростовського повіту Катеринославської губернії налічувалось 821 дворове господарство, у яких мешкало 5802 особи (2893 чоловічої статі та 2909 — жіночої), існували православна церква та завод[2].
Станом на 1886 рік у селі, центрі Батайської волості, мешкало 6958 осіб, налічувалось 1197 дворових господарств, існували 2 православні церкви, школа, 16 лавок, цегельний завод, рейнський погріб, 6 постоялих дворів[3].
До Батайську увійшло західне козацьке село Койсюг.
Підприємства залізничного транспорту, заводи ремонтний-механічних і монтажних заготовок; виробництво будівельних матеріалів, харчова, легка промисловість.
Технікум залізничного транспорту.
- ↑ Численность населения Российской Федерации по городам, поселкам городского типа и районам на 1 января 2010 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
- ↑ Екатеринославская губернія съ Таганрогскимъ градоначальствомъ. Списокъ населенныхъ местъ по сведениям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ Комитетомъ Министерства Внутреннихъ Делъ. Обработанъ редакторомъ И Вильсономъ. 1859. — IV + 452 с., (стор. 2143) (рос. дореф.)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- Новоросія у 17760-1770 роках
- Кагальницькі поселення [Архівовано 24 листопада 2012 у Wayback Machine.]
- Культінфо (рос.)
Це незавершена стаття з географії Росії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |