Бенжамен Констан
Бенжамен Констан | |
---|---|
Benjamin Constant | |
Ім'я при народженні | фр. Henri-Benjamin Constant de Rebecque |
Народився | 25 жовтня 1767 Лозанна, Швейцарія |
Помер | 8 грудня 1830 (63 роки) Париж, Королівство Франція |
Поховання | Пер-Лашез[1] і Grave of Constantd |
Громадянство | Швейцарія |
Діяльність | філософ, політик, письменник, автор щоденника, науковець |
Alma mater | Единбурзький університет |
Знання мов | французька |
Роки активності | з 1779 |
Напрямок | романтизм |
Жанр | роман, поема, памфлет, трактат |
Magnum opus | «Адольф» (роман), 1816 |
Посада | Member of the Chambre des députés des départementsd, Member of the Chambre des députés des départementsd, Member of the Chambre des députés des départementsd і член Палати депутатів Липневої монархіїd |
Брати, сестри | Louise Marie Anne d'Estournelles Constant de Rebecqued[2] |
У шлюбі з | Charlotte Constant de Rebecque (1769-1845)d |
Нагороди | Q130762055? (1952) |
|
Анрі́-Бенжаме́н Конста́н де Ребе́к, фр. Henri-Benjamin Constant de Rebecque (25 жовтня 1767, Лозанна, Швейцарія — 8 грудня 1830) — франкошвейцарський та французький письменник, публіцист, політичний діяч часів Французької революції, бонапартизму та Реставрації.
Бенжамен Констан народився в родині гугенотів. Отримав середню освіту в приватних вчителів. У 1782–1783 роках вивчав право в Університеті Ерлангена (Баварія), потім (до 1785 у Единбурзькому університеті (Шотландія). У травні 1785 року вперше прибув до Парижа. 8 травня 1789 року одружився з баронессою Мінною фон Грамм (1758—1825), придворною дамою графині Брауншвейзької.
Знайомство Бенжамена Констана з письменницею Ж. де Сталь відбулося у вересні 1794 року в Женеві. Тоді після страти Людовика XVI вона разом з батьком (Жаком Неккером) вирушила у вигнання до Швейцарії й оселилася на березі Женевського озера у замку Коппе, де чекала кінця епохи Терору. Констан став фактичним чоловіком де Сталь; у червні 1797 р. у них народилася дочка Альбертіна. У травні 1795 року, після Термідора вони разом повернулися до Парижа, де Констан прийняв французьке громадянство. Спільне життя Констана та де Сталь тривало до грудня 1807 року.
З 1796 року Констан активно підтримував Директорію. В 1799–1802 роках був членом Законодавчого трибуналу, а з жовтня 1803 по грудень 1804 року перебував в еміграції. В ході «Ста днів» розробляв доповнення до конституції Наполеона I.[3] У березні 1819 року був обраний у палату депутатів. 1830 року Констан підтримав повернення монархії та Луї Філіпа.
Бенжамен Констан був одним з чільних представників французького романтизму. Свій перший літературний твір, героїчну епопею «Лицарі», він написав у дванадцятирічному віці[4]. З 1803 року вів щоденник. Зробив обробку п'єси Шиллера «Валленштейн».
Та світову славу письменникові приніс автобіографічний роман «Адольф», (написаний 1806 року в Женеві, опублікований 1816 року в Лондоні). Головною темою роману «Адольф» є деградація любовних стосунків головного героя до його коханої Елеонори. Адольф виявиляється не здатним ні любити її, ні покинути. Його нерішучість та певний садизм у ставленні до неї неминуче призводить до краху. Роман мав великий розголос у Франції та її межами й донині вважається одним з найвидатніших здобутків французької літератури XIX століття.
Автобіографічний характер мають також два інші прозові твори письменника, опубліковані лише в ХХ столітті. Це повісті «Червоний зошит» (оригінальна назва — «Моє життя», 1807, опубл. 1907 року) та «Сесіль» (близько 1810, опубліковано 1951 року). В повісті «Сесіль» Констан описав історію своїх взаємин з другою дружиною, Шарлоттою фон Гарденберг.
У кінці минулого століття було виявлено рукопис ще одного твору, написаного Констаном в 1786–1787 роках спільно з його коханою, Ізабель де Шарьєр де Зейлен — епістолярного роману «Листи Д'Арсіє-сина до Софі Дюрфе».[5].
- De la force du gouvernement actuel de la France et de la nécessité de s'y rallier (1796)
- Des réactions politiques (1797)
- Des effets de la Terreur (1797)
- Des suites de la contrerévolution de 1660 en Angleterre (1798)
- Amélie et Germaine (1803)
- Wallstein, 1809
- Fragments d'une ouvrage abandonné sur la possibilité d'une constitution républicaine dans un grand pays (1803—1810)
- De l'esprit de conquête et l'usurpation (1814), памфлет проти Наполеона
- Réflexions sur les Constitutions, la distribution des pouvoirs et les garanties dans une monarchie constitutionnelle, 1814
- Principes de politique applicables à tous les gouvernements représentatifs…, 1815)
- De la doctrine politique qui peut réunir les partis en France, 1816
- Адольф (роман), 1816
- Mémoires sur les Cent-Jours, 1820–1822
- De la réligion considérée dans sa source… (1824–1831), п'ятитомна історія давніх релігій.
- Mélanges de littérature et de politique, 1829
- Le Cahier rouge, 1907
- Cécile, 1951
- ↑ A. Henry Le Père Lachaise historique, monumental et biographique — Paris: chez l'auteur, 1852. — P. 73. — 116 с.
- ↑ Fourquet É. Les hommes célèbres et les personnalités marquantes de Franche-Comté. Du IVe siècle à nos jours — Besac: Séquania, 1929. — P. 329. — ISBN 2-912351-18-9
- ↑ Germaine de Staël & Benjamin Constant : a dual biography | WorldCat.org. search.worldcat.org (англ.). Процитовано 29 листопада 2023.
- ↑ Vie de Benjamin Constant // Constant B. Adolphe. Le cahier rouge. Cecile. — P., Gallimard, 1979. — P. 247.
- ↑ Isabelle de Charrière et Benjamin Constant: à propos d'une découverte récente. Архів оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 19 червня 2015.
- В. Головченко. Констан Анрі Бенжамен де Ребек // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.354 ISBN 978-966-611-818-2
- Б. Констан // Зарубіжна література XIX сторіччя. Доба романтизму: Підручник / Наливайко Д.С., Шахова К.О.. — Тернопіль : Навчальна книга - Богдан, 2001. — С. 116-118.
- Констан де Ребек Бенжамен Анрі // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2005. — Т. 1 : А — К. — С. 785. — ISBN 966-692-578-8.
- Констан де Ребек [Архівовано 27 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — С. 269. — ISBN 966-7492-03-6.
- Бенжамен Констан на сайті Find-A-Grave [Архівовано 7 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Institut Benjamin Constant — офіційна сторінка [Архівовано 27 березня 2014 у Wayback Machine.]
- Rebecq liberal
- Твори Benjamin Constant у проєкті «Гутенберг»
- Інтелектуальний портрет Бенжамена Констана [Архівовано 8 травня 2017 у Wayback Machine.]
- The Liberty of the Ancients Compared with that of the Moderns (1819)
- Бібліографія. Бенжамен Констан // Німецька національна бібліотека
- Народились 25 жовтня
- Народились 1767
- Померли 8 грудня
- Померли 1830
- Випускники Единбурзького університету
- Швейцарські поети
- Швейцарські прозаїки
- Швейцарські філософи
- Французькі письменники-романісти
- Французькі поети
- Французькі філософи
- Політики Франції
- Автори психологічної прози Франції
- Франкомовні письменники
- Гугеноти
- Релігієзнавці
- Уродженці Лозанни
- Померли в Парижі