Бомбазин
| Бомбазин | |
| Дата створення / заснування |
16 століття[1]  |
|---|---|
.jpg) | |
| Колір |
чорний[1] |
| З матеріалу |
шовк[1] , гарус[1] і бавовна[1] |
| Метод виготовлення |
twill weaved[1] |
 Бомбазин у Вікісховищі | |
Бомбази́н, бумазе́я[2] (англ. bombazine від фр. bombasin, від італ. bambagia — «бавовна»)[3], заст. барха́н[4][5] (нім. Barchent)[3] — щільна бавовняна тканина саржевого, рідше полотняного переплетення з начосом на одній, зазвичай виворітній, стороні. Чорний бомбазин колись використовувався для траурного одягу, але матеріал вийшов з моди на початок 20-го сторіччя.
Слово bombazine утворене від застарілого фр. bombasin, яким спочатку позначали шовк, але згодом застосовували і до шовкового дерева або бавовни. Бомбазин був зроблений в Англії при Єлизаветі I. На початку XIX століття було налагоджено його широке виробництво в Норіджі.
Завдяки начісуванню бумазея дуже м'яка, пухнаста, добре зберігає тепло. Випускається набивною, гладкофарбованою, іноді вибіленою. Застосовується для пошиття теплої білизни, жіночих суконь і кофт, чоловічих сорочок.
У Московській державі з'явилася в XVII ст.. Її називали бомбазеєю і бамбазеєю, згодом бумазеєю. З російської це слово згодом було запозичене й до української мови[3].
- ↑ а б в г д е Tortora P. G., Merkel R. S. bombazine // Fairchild's Dictionary of Textiles — Fairchild Fashion Media, 1996. — P. 64.
- ↑ Бумазея // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ а б в Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 632 с.
- ↑ Бархан // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ Бумага лакированная — Бур ручной // Словник технічної термінології (загальний) / за редакцією І. Шелудька і Т. Садовського. — К. : Державне видавництво України, 1928.
- Яндекс-словники. бумазея[недоступне посилання з червня 2019]
- Бумазея [Архівовано 23 вересня 2019 у Wayback Machine.]