Ботліхці
| Ботліхці | |
|---|---|
| Самоназва | буйхаді |
| Кількість | 3788[1] |
| Ареал |
|
| Близькі до | ахвахці, андійці багулали, каратинці, тиндали |
| Входить до | андійські народи |
| Мова | ботліська мова |
| Релігія | іслам (сунізм) |
Ботліхці (самоназва — буйхаді) — етнічна группа аварців[1][2][3], більшість проживає в селах Ботліх, Міарсо і Ашино Ботліхського району та у селищі Батлахатлі Цумадинського району[4]. Багато ботліхців-переселенців живуть у Хасавюртівському, Бабаюртівському та Кізілюртівському районах. Ботліхці-місцяни живуть у містах Махачкала, Хасав'юрт, Кизилюрт та Буйнакськ. Належать до андійських народів.
Імовірно, з першого тисячоліття нашої ери ботліхці входили до складу політичного об'єднання Дідо в Західному Дагестані (розпалося в 14—15 століттях), куди входили етноси андо-цезької (дідойської) мовної групи. Ісламізовані у 16 столітті. До 14-15 століть відносять утворення союзу сільських громад Технуцал на території нинішнього Ботліхського району. З 16 століття ботліхці підпадають під вплив Аварського ханства. У 1820—1850 роках ботліхці брали активну участь у національно-визвольній боротьбі горян Дагестану та Чечні. 1921 року увійшли до складу Дагестанської АРСР, з 1991 року — Республіки Дагестан.
- ↑ а б в Національний складнаселення Російської Федереції відповідно до перепису 2021 року. Архів оригіналу за 30 грудня 2022. Процитовано 5 лютого 2023.
- ↑ М. М. Ихилов. Народности лезгинской группы: этнографическое исследование прошлого и настоящего лезгин, табасаранцев, рутулов, цахуров, агулов [Архівовано 2022-05-18 у Wayback Machine.] / Дагестанский филиал АН СССР, Институт истории, языка и литературы им Г. Цадасы. — Мх., 1967. — С. 330.
- ↑ Северный Кавказ. Академия Наук СССР. Институт географии. 1957. — С. 507.
- ↑ Ю. Б. Коряков. Атлас кавказских языков. — Москва : Пилигрим, 2006. — 56 с. — ISBN 5-9900772-1-1.
|
Це незавершена стаття з етнології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |