Очікує на перевірку

Вальтер Функ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вальтер Функ
нім. Walther Funk
Народився18 серпня 1890(1890-08-18)[1][2][…]
Тракенен, Східна Пруссія
Помер31 травня 1960(1960-05-31)[1][2][…] (69 років)
Дюссельдорф, ФРН[4]
Країна Німеччина
Діяльністьжурналіст, банкір, економіст, політик
Alma materЛейпцизький університет і HU Berlin
Знання мовнімецька[1]
ЗакладБанк міжнародних розрахунків[5] і Райхсбанк[6]
Посададепутат Рейхстагу Веймарської республікиd і директор
ПартіяНаціонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
Автограф
Нагороди
Золотий партійний знак НСДАП
Золотий партійний знак НСДАП
Хрест Воєнних заслуг I класу
Хрест Воєнних заслуг I класу
Хрест Воєнних заслуг II класу
Хрест Воєнних заслуг II класу
Почесний хрест ветерана війни
Почесний хрест ветерана війни
Кавалер Великого хреста ордена «Святий Олександр»
Кавалер Великого хреста ордена «Святий Олександр»
Медаль «За вислугу років в НСДАП»
Медаль «За вислугу років в НСДАП»
IMDbID 0298753

Вальтер Еммануель Функ (нім. Walther Emanuel Funk; 18 серпня 1890, Тракенен — 31 травня 1960, Дюссельдорф) — німецький журналіст, нацистський міністр економіки, президент Рейхсбанку.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в сім'ї підприємця. Дядько Вальтера — піаніст Альфред Райзенауер, улюблений учень Ференца Ліста.

У 1908—1912 рр. вивчав право, літературу, музику і економіку в Лейпцигу та Берліні. Працював в газетах «Berliner National-Zeitung» і «Leipziger Neueste Nachrichten». У 1915—1916 рр. служив в армії, був комісований як негідний до військової служби.

З 1921 року був редактором «Берлінської біржової газети», з 1927 року — головою прес-служби Берлінського біржового суспільства і Берлінської промислової і торговельної палати, з 1928 по 1932 рік — керівним членом правління «Товариства німецької промислової і соціальної політики».

З травня 1931 року працював редактором видання «Політико-економічна прес-служба НСДАП». З лютого 1933 був особистим прес-референтом Гітлера. У березні 1933 року був призначений статс-секретарем міністерства народної освіти і пропаганди і в цій якості став також прес-секретарем уряду. 15 листопада 1933 був обраний заступником президента імперської палати культури.

4 лютого 1938 роки після відставки Шахта був призначений імперським міністром економіки. З 19 січня 1939 року — президент Рейхсбанку, з серпня 1939 року — членом ради міністрів щодо захисту рейху, відповідальним за військово-економічні заходи.

У 1940 році відмовив євреям у праві на власність, яка зберігалася в банках та інших установах.

4 лютого 1943 розпорядився закрити всі підприємства, які не мають відношення до військової економіки. У вересні того ж року став членом центрального штабу планування міністра озброєнь Альберта Шпеєра, якому, незважаючи на бомбардування союзників, вдалося підвищити військове виробництво.

У 1944 році Функ втратив свій вплив, оскільки Альберт Шпеєр був незадоволений його неефективною роботою.

У червні 1945 року був арештований британськими військами в Рурській області.

1 жовтня 1946 року на процесі в Нюрнберзі був засуджений Міжнародним військовим трибуналом до довічного тюремного ув'язнення і в листопаді того ж року доставлений у в'язницю Шпандау.

16 травня 1957 року Функ був достроково звільнений за станом здоров'я.

У грудні 1958 року його засудили до виплати штрафу в розмірі 10 900 німецьких марок.

Вальтер Функ помер 31 травня 1960 року в Дюссельдорфі.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Галерея

[ред. | ред. код]


Джерела

[ред. | ред. код]
  • Oestreich Paul. Walther Funk. München: Eher, 1940 (офіційна біографія).
  • Залесский К.А. Кто был кто в Третьем рейхе: Биографический энциклопедический словарь. — М..: Астрель, 2002. — 944 с. — ISBN 5-17-015753-3.
  • Ronald Smelser, Enrico Syring, Rainer Zitelmann. Die braune Elite II. 21 weitere biographische Skizzen. — Darmstadt: Wissenschaftliche Buchgesellschaft, 1993. — С. 91—102. — 278 с. — ISBN 3-534-80122-9.
  • Ernst Klee. Das Personenlexikon zum Dritten Reich. Wer war was vor und nach 1945. — Frankfurt am Main: Fischer-Taschenbuch-Verlag, 2005. — С. 172. — 732 с. — ISBN 3-596-16048-0.  (нем.)
  • Hermann Weiß. Biographisches Lexikon zum Dritten Reich. — Frankfurt am Main: S. Fischer Verlag, 1998. — С. 136—137. — 512 с. — ISBN 3-10-091052-4.
  • Wohlfromm, H-J & Wohlfromm,G: "Und morgen gibt es Hitlerwetter!" Anaconda. 2017.
  • Heinrich Doehle: Die Auszeichnungen des Grossdeutschen Reichs. Orden, Ehrenzeichen, Abzeichen. 5. Auflage. Erdmenger, Berlin 1945.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ а б в Encyclopædia Britannica
  3. ↑ а б в SNAC — 2010.
  4. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #116874058 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  5. ↑ http://content.time.com/time/subscriber/article/0,33009,797624,00.html
  6. ↑ https://www.archives.gov/research/holocaust/finding-aid/military/part-1-notes.html
Ця стаття є заготовкою. Ви можете допомогти проєкту, доробивши її. Це повідомлення варто замінити точнішим.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вальтер_Функ&oldid=40174318