Васіліс Хадзіпанагіс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Васіліс Хадзіпанагіс
Особисті дані
Повне ім'я Васіліс Киріакос Хадзіпанагіс
Народження 26 жовтня 1954(1954-10-26) (70 років)
  СРСР Ташкент
Зріст 180 см
Вага 72 кг
Прізвисько Вася, Нурієв
Громадянство  СРСР
 Греція
Позиція лівий нападник
Юнацькі клуби
СРСР «Динамо» (Ташкент)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1972
1973–1975
1975–1992		 СРСР «Пахтакор» (Ташкент)
СРСР «Пахтакор» (Ташкент)
Греція «Іракліс» (Салоніки)		 19 (4)[1]
77 (18)
281 (61)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1976 Греція Греція 1 (0)
Звання, нагороди
Нагороди

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 2009.

Васіліс Киріакос Хадзіпанагіс (грец. Βασίλης Κυριάκος Χατζηπαναγής; * 26 жовтня 1954, Ташкент) — радянський і грецький футболіст. Перший радянський футболіст, якому влада офіційно дала дозвіл виїхати закордон для постійного проживання. Майстер спорту СРСР (1974). Нападник, більшість кар'єри провів в «Іраклісі» (Салоніки). Найкращий футболіст Греції 1983.

У 2003 році визнаний найкращим грецьким футболістом останнього 50-річчя.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Радянський період

[ред. | ред. код]

Батьки майбутнього футболіста були грецькими комуністами, які переїхали до Радянського Союзу у 1949 році та поселилися в Ташкенті. Вже в юному віці хлопець виділявся швидкістю, технікою та точними й сильними ударами. Вихованець «Динамо» (Ташкент). 1972 року 17-літній нападник дебютував за основний склад «Пахтакора» (Ташкент) у першій лізі. Того року команда перемогла в першій лізі й вийшла до вищої. У вищій лізі протягом сезонів 1973–1975 Хадзіпанагіс провів за ташкентський клуб 77 поєдинків і забив 18 голів. У 1974 році, забивши 9 м'ячів, став другим найкращим бомбардиром команди після Михайла Ана і ввійшов до списку 33-х найкращих футболістів СРСР, де на позиції «лівий нападник» Васіліса випередив лише Олег Блохін.

21 травня 1975 дебютував за олімпійську збірну СРСР, відразу забивши гол команді Югославії (3:0). Загалом за олімпійську збірну провів 4 гри, забив 1 м'яч і разом з командою здобув путівку на Олімпіаду-76.

Грецький період

[ред. | ред. код]

Восени 1975 року, не в останню чергу завдяки клопотанню Васіліса Хадзіпанагіса, Леонід Брежнєв підписав постанову, яка дозволяла етнічним грекам з СРСР повертатися до Греції. Футболіст виїхав туди 22 листопада 1975 року, а 7 грудня дебютував за «Іракліс» (Салоніки), де провів наступні 16 років.

Нападник відразу став одним із лідерів колективу, а 6 травня 1976 року дебютував за національну збірну Греції в товариському матчі проти Польщі. Проте чиновники виявили, що раніше він виступав в офіційних турнірах за олімпійську збірну СРСР, що суперечило правилам ФІФА, тому надалі гравця вже не могли залучати до збірної Греції.

«Іракліс» був середняком грецького чемпіонату і за 16 років перебування Хадзіпанагіса здобув лише 2 серйозні нагороди: Кубок Греції 1976 і бронзові медалі першості 1983/84. Хоча нападник мав чимало пропозиції із сильніших команд, він залишився в Салоніках і завдяки відданості та вірності клубу став кумиром місцевих уболівальників[2]. За ним закріпилися прізвиська «футбольний Нурієв» і «Вася». Став легендою місцевого футболу, єдиним грецьким футболістом, який мав власний фан-клуб[3]. Осередки фан-клубу були на Криті, Афінах, Патрах та інших містах. Загалом у чемпіонатах Греції футболіст провів 281 гру, забивши 61 гол. У 1983 році його визнано найкращим футболістом року у Греції.

Останню офіційну гру за «Іракліс» 37-річний футболіст провів у Кубку УЄФА проти «Валенсії» восени 1991 року. Заслуги Васіліса Хадзіпанагіса перед грецьким футболом були нагороджені в листопаді 2003 року, коли до ювілею УЄФА кожна національна футбольна федерація країн Європи визначала свого найкращого гравця за останні 50 років. У Греції ним став Васіліс Хадзіпанагіс, що стало ледь не унікальним випадком, адже футболіст провів лише 1 гру за збірну країни і жодного разу не вигравав чемпіонат Греції.

З 1990-х років працює у футбольній школі в Салоніках.[4]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ (1 ліга)
  2. ↑ Олег Протасов: «Предложение „Ростова“ принял без раздумий» (dynamo.kiev.ua, 21 грудня 2009) [Архівовано 25 січня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
  3. ↑ Василис Хадзипанагис: бывший пахтакоровец — лучший игрок Греции (sportportal.uz,) [Архівовано 27 квітня 2009 у Wayback Machine.] (рос.)
  4. ↑ Наши в Греции: история начала (legioner.kulichki.com, 27 лютого 2001) [Архівовано 24 вересня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Васіліс_Хадзіпанагіс&oldid=37395041