Вибори столиці Олімпійських ігор 2012
Частина серії |
Бажання прийняти у себе Паралімпійські та Олімпійські ігри 2012 висловили 9 міст: Гавана, Стамбул, Лейпциг, Лондон, Мадрид, Москва, Нью-Йорк, Париж і Ріо-де-Жанейро.[1]. Прийом заявок міст-кандидатів було завершено 15 липня 2003 року.
18 травня 2004 Міжнародний олімпійський комітет після оцінки всіх поданих заявок вибрав 5 міст, з яких треба було зробити вибір на 117-й сесії МОК у липні 2005 року в Сінгапурі. Цими 5 містами стали Мадрид, Москва, Нью-Йорк, Париж і Лондон. Усі 5 міст подали необхідні документи до 19 листопада 2004 року, відтак протягом лютого-березня 2005 року їх відвідали інспектори Міжнародного олімпійського комітету.
Кандидатуру Лондона було обрано 6 липня 2005 року. Єдиним главою уряду, хто особисто представляв заявку своєї країни, став у Сінгапурі тодішній прем'єр-міністр Великої Британії Тоні Блер.
Процес вибору олімпійської столиці починається з того, що Національний олімпійський комітет (НОК) подає заявку свого міста в Міжнародний олімпійський комітет (МОК), і закінчується обранням столиці членами МОК під час чергової сесії. Процес регулюється Олімпійською хартією, як зазначено в главі 5, правилі 34.[2]
Починаючи з 1999 року процес складається з двох етапів. Під час першої фази, яка починається відразу після закінчення терміну подання заявок, «міста-заявники» зобов'язані відповісти на низку запитань, що охоплюють теми, важливі для успіху організації ігор. Ця інформація дозволяє МОК аналізувати можливості майбутніх організаторів, сильні і слабкі сторони їхніх планів. Після детального вивчення поданих анкет і подальших доповідей, Виконавча рада МОК вибирає міста, які беруть участь у наступному етапі. Другий етап є справжньою кандидатською стадією: міста, заявки яких прийняті (далі їх називають «міста-кандидати»), зобов'язані подати другу анкету у вигляді розширеного, детальнішого кандидатського портфеля.[3] Ці портфелі уважно вивчає Оцінювальна комісія МОК, яка складається з членів МОК, представників міжнародних спортивних федерацій, НОК, спортсменів, Міжнародного Паралімпійського Комітету та міжнародних експертів у різних галузях.[4] Члени оцінювальної комісії потім роблять чотириденний огляд кожного з міст-кандидатів, де вони перевіряють запропоновані спортивні споруди і резюмують щодо деталей у кандидатських портфелях. Оцінювальна комісія описує результати своєї перевірки у звіті, який вона надсилає членам МОК за місяць до сесії МОК.[3]
Сесія МОК, на якій обирають місто-організатор, відбувається в країні, яка не подавала заявку на право бути господарем Олімпіади.[3] Вибори проводять активні члени МОК (за винятком почесних і шанованих членів), що прибули на сесію, кожен з яких має один голос. Учасники з країн, місто яких бере участь у виборах, не голосують допоки місто ще не вибуло. Голосування відбувається в кілька раундів, поки одна із заявок не набирає абсолютної більшості голосів; якщо цього не відбувається в першому турі, то заявка з найменшою кількістю голосів вибуває, і голосування повторюється. У разі рівності очок за найменшу кількість голосів, проводиться спеціальний тур голосування із якого переможець виходить до наступного раунду.[5][6] Після оголошення міста-господаря делегація цього міста підписує «договір міста-господаря» з МОК, який делегує обов'язки організатора ігор місту і відповідному НОК.[7]
Робоча група розділила Звіт про оцінку на одинадцять докладних тем і зважень: Урядова підтримка, юридичні питання та громадська думка (2);[8] загальна інфраструктура (5);[9] спортивні комплекси (4);[10] Олімпійське(і) село(а) (3);[11] умови довкілля і вплив на нього (2);[12] проживання (5);[13] транспортна концепція (3);[14] безпека і охорона (3);[15] досвід минулих спортивних подій (2);[16] фінанси (3);[17] загальний проект і спадщина (3).[18] Зваження, які коливалися від 1 до 5 балів (де 5 — найвищий), були віднесені робочою групою до кожного з критеріїв, що віддзеркалюють рівень інформації, яку подало місто-заявник на цьому етапі проведення виборів, і потенціал за 7 років досягнути рівня, необхідного для організації Олімпійських Ігор.[19] Робоча група поставила позначку 6 (за шкалою від 0 до 10) як мінімальний необхідний рівень. Ця позначка стосувалася загальної оцінки і оцінки кожної з 11 тем. При виставленні оцінки робоча група дивилась на такі критерії як: якість, кількість, місце, концепція тощо.[19]
- Париж — 8.5
- Мадрид — 8.3
- Лондон — 7.6
- Нью-Йорк — 7.5
- Москва — 6.5
- Лейпциг — 6.0
- Ріо-де-Жанейро — 5.1
- Стамбул — 4.8
- Гавана — 3.7
Критерії | Вага | Париж | Лейпциг | Нью-Йорк | Москва | Стамбул | Гавана | Лондон | Мадрид | Ріо-де-Жанейро | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Min | Max | Min | Max | Min | Max | Min | Max | Min | Max | Min | Max | Min | Max | Min | Max | Min | Max | ||
Проживання | 5 | 10.0 | 10.0 | 5.2 | 5.5 | 10.0 | 10.0 | 6.2 | 7.4 | 5.9 | 6.5 | 3.3 | 4.1 | 10.0 | 10.0 | 7.9 | 8.4 | 5.0 | 5.6 |
Умови довкілля і вплив на нього | 2 | 6.6 | 8.6 | 7.4 | 9.0 | 5.0 | 7.6 | 4.6 | 7.6 | 4.6 | 7.6 | 5.0 | 7.0 | 7.2 | 8.6 | 7.2 | 8.6 | 5.2 | 7.6 |
Досвід минулих спортивних змагань | 2 | 7.6 | 9.0 | 4.8 | 6.8 | 6.2 | 8.0 | 4.6 | 7.0 | 3.4 | 6.0 | 3.0 | 5.6 | 4.8 | 6.8 | 6.0 | 7.4 | 5.0 | 7.6 |
Фінанси | 3 | 6.0 | 8.0 | 6.8 | 8.5 | 5.0 | 7.5 | 4.4 | 7.2 | 4.2 | 6.1 | 3.8 | 5.4 | 6.0 | 8.0 | 6.0 | 8.0 | 3.0 | 6.7 |
Загальна інфраструктура | 5 | 6.8 | 7.8 | 4.0 | 5.5 | 5.3 | 7.0 | 4.8 | 6.8 | 2.7 | 4.1 | 1.5 | 3.2 | 5.3 | 7.0 | 7.5 | 8.5 | 3.1 | 4.6 |
Урядова підтримка, юридичні питання та громадська думка | 3 | 7.2 | 8.0 | 7.2 | 8.0 | 6.2 | 7.1 | 6.7 | 7.5 | 7.2 | 7.9 | 7.0 | 7.7 | 6.5 | 7.2 | 7.5 | 8.3 | 7.0 | 7.7 |
Олімпійське(і) село(а) | 3 | 6.8 | 8.3 | 6.3 | 8.2 | 5.3 | 7.7 | 6.6 | 8.0 | 4.2 | 6.3 | 4.3 | 6.4 | 5.5 | 8.0 | 7.3 | 8.7 | 6.3 | 8.2 |
Загальний проект і спадщина | 3 | 8.0 | 9.0 | 4.0 | 7.0 | 5.0 | 8.0 | 5.0 | 7.0 | 3.0 | 5.0 | 2.0 | 5.0 | 6.0 | 8.0 | 8.0 | 9.0 | 4.0 | 6.0 |
Безпека і охорона | 3 | 7.3 | 8.3 | 6.4 | 7.4 | 6.3 | 7.2 | 5.2 | 6.4 | 3.4 | 4.6 | 3.0 | 4.0 | 6.7 | 7.7 | 6.4 | 7.4 | 3.9 | 4.8 |
Спортивні комплекси | 4 | 6.7 | 8.0 | 5.2 | 7.1 | 6.2 | 7.7 | 5.2 | 7.1 | 4.3 | 6.0 | 3.7 | 5.4 | 5.2 | 7.1 | 7.4 | 8.7 | 4.9 | 7.0 |
Транспортна концепція | 3 | 6.5 | 8.0 | 5.4 | 7.8 | 4.5 | 6.7 | 4.1 | 6.2 | 3.4 | 5.1 | 2.7 | 4.8 | 4.8 | 6.7 | 7.9 | 9.0 | 3.6 | 5.7 |
Загальне зважене | 8.5 | 6.0 | 7.5 | 6.5 | 4.8 | 3.7 | 7.6 | 8.3 | 5.1 |
Результати подання заявок міст-кандидатів | ||||||
---|---|---|---|---|---|---|
Місто | НОК | 1-ий раунд | 2-ий раунд | 3-ій раунд | 4-ий раунд | |
Лондон | Велика Британія | 22 | 27 | 39 | 54 | |
Париж | Франція | 21 | 25 | 33 | 50 | |
Мадрид | Іспанія | 20 | 32 | 31 | — | |
Нью-Йорк | США | 19 | 16 | — | — | |
Москва | Росія | 15 | — | — | — |
- ↑ Olympic bids: The rivals. BBC Sport. 15 липня 2003. Архів оригіналу за 10 лютого 2009. Процитовано 3 серпня 2008.
- ↑ Olympic Charter (PDF). International Olympic Committee. 1 вересня 2004. ISBN 92-9149-001-6. Архів (PDF) оригіналу за 9 червня 2008. Процитовано 4 червня 2008.
- ↑ а б в Host City Election Procedure. International Olympic Committee. Архів оригіналу за 19 червня 2008. Процитовано 4 червня 2008.
- ↑ Role and composition of the Evaluation Commission. 117th IOC Session. International Olympic Committee. Архів оригіналу за 13 червня 2008. Процитовано 4 червня 2008.
- ↑ FAQ - ELECTION OF AN OLYMPIC GAMES HOST CITY - Host city election. International Olympic Committee. Архів оригіналу за 17 липня 2008. Процитовано 4 червня 2008.
- ↑ Election procedure. 117th IOC Session. International Olympic Committee. Архів оригіналу за 1 червня 2008. Процитовано 4 червня 2008.
- ↑ The Organizing Committees of the Olympic Games. The Movement. International Olympic Committee. Архів оригіналу за 6 червня 2008. Процитовано 4 червня 2008.
- ↑ Government support, legal issues and public opinion. 2016 Working Group Report (PDF). Lausanne, Switzerland: (IOC). 14 березня 2008. с. 16—25. Архів оригіналу (PDF) за вересень 3, 2009. Процитовано 15 липня 2009.
- ↑ General infrastructure. 2016 Working Group Report (PDF). Lausanne, Switzerland: (IOC). 14 березня 2008. с. 26—35. Архів оригіналу (PDF) за вересень 3, 2009. Процитовано 15 липня 2009.
- ↑ Sports venues. 2016 Working Group Report (PDF). Lausanne, Switzerland: (IOC). 14 березня 2008. с. 38—49. Архів оригіналу (PDF) за вересень 3, 2009. Процитовано 15 липня 2009.
- ↑ Olympic Village(s). 2016 Working Group Report (PDF). Lausanne, Switzerland: (IOC). 14 березня 2008. с. 50—55. Архів оригіналу (PDF) за вересень 3, 2009. Процитовано 15 липня 2009.
- ↑ Environmental conditions and impact. 2016 Working Group Report (PDF). Lausanne, Switzerland: (IOC). 14 березня 2008. с. 56—61. Архів оригіналу (PDF) за вересень 3, 2009. Процитовано 15 липня 2009.
- ↑ Accommodation. 2016 Working Group Report (PDF). Lausanne, Switzerland: (IOC). 14 березня 2008. с. 62—67. Архів оригіналу (PDF) за вересень 3, 2009. Процитовано 15 липня 2009.
- ↑ Transport concept. 2016 Working Group Report (PDF). Lausanne, Switzerland: (IOC). 14 березня 2008. с. 68—75. Архів оригіналу (PDF) за вересень 3, 2009. Процитовано 15 липня 2009.
- ↑ Safety and security. 2016 Working Group Report (PDF). Lausanne, Switzerland: (IOC). 14 березня 2008. с. 76—81. Архів оригіналу (PDF) за вересень 3, 2009. Процитовано 15 липня 2009.
- ↑ Experience from past sports events. 2016 Working Group Report (PDF). Lausanne, Switzerland: (IOC). 14 березня 2008. с. 82—85. Архів оригіналу (PDF) за вересень 3, 2009. Процитовано 15 липня 2009.
- ↑ Finance. 2016 Working Group Report (PDF). Lausanne, Switzerland: (IOC). 14 березня 2008. с. 86—91. Архів оригіналу (PDF) за вересень 3, 2009. Процитовано 15 липня 2009.
- ↑ Overall project and legacy. 2016 Working Group Report (PDF). Lausanne, Switzerland: (IOC). 14 березня 2008. с. 92. Архів оригіналу (PDF) за вересень 3, 2009. Процитовано 15 липня 2009.
- ↑ а б Report by the IOC candidature acceptance working group to the IOC Executive Board (PDF). International Olympic Committee. 14 березня 2008. с. 97. Архів оригіналу (PDF) за 24 серпня 2012. Процитовано 1 серпня 2012.
- IOC Candidature Acceptance Working Group Report (12 May 2004) [Архівовано 4 серпня 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
- IOC Evaluation Commission Report (6 June 2005) на сайті Wayback Machine. (англ.)
- Chapter: London на сайті Wayback Machine. (англ.)
- Chapter: Madrid на сайті Wayback Machine. (англ.)
- Chapter: Moscow на сайті Wayback Machine. (англ.)
- Chapter: New York на сайті Wayback Machine. (англ.)
- Chapter: Paris на сайті Wayback Machine. (англ.)
- London (англ.)
- Madrid (англ.)
- Moscow (англ.)
- New York (англ.)
- Paris (англ.)
- Istanbul [Архівовано 21 вересня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- Havana [Архівовано 21 вересня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- Leipzig [Архівовано 21 вересня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- London [Архівовано 21 вересня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- Madrid [Архівовано 21 вересня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- Moscow [Архівовано 21 вересня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- New York [Архівовано 21 вересня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- Paris [Архівовано 21 вересня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- Rio de Janeiro [Архівовано 21 вересня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- 117th IOC Session ( 6–9 July 2005—Singapore) [Архівовано 25 травня 2009 у Wayback Machine.] (англ.)
- 2012 Host City Election—announcement [Архівовано 2 листопада 2006 у Wayback Machine.] (WMV file) (англ.)