Вольфсшанце
| Вольфсшанце | |
|---|---|
Поблизу Кентшин в  Польща Німеччина | |
 | |
| Історія об'єкта | |
| У використанні | 1945 |
| Матеріали | залізобетон |
«Вольфсшанце»[1] (нім. Wolfschanze — «вовче лігво») — головна ставка фюрера і командний комплекс Верховного командування Збройними силами Німеччини в лісі Герліц (нім. Forst Görlitz) у 8 кілометрах від міста Растенбурга, Східна Прусія (сьогодні — місто Кентшин у Вармінсько-Мазурському воєводстві Польщі). Комплекс був названий на честь партійної клички Адольфа Гітлера — «Вовк».
Комплекс «Вольфсшанце» діяв з 21 червня 1941 до 20 листопада 1944 року.
Нині «Вольфсшанце» — музей.
Будівництво ставки здійснювалось «Організацією Тодта», почалось 1940 р. і тривало фактично до 1944 р. Місце її розташування (серед Мазурських озер та боліт) було вибрано із врахуванням відносної близькості до радянських кордонів, віддаленості від великих населених пунктів та важкодоступності.
Головна ставка фюрера «Вольфсшанце» була комплексом із понад 80 бункерів й укріплених будівель серед густого лісу, розташованим на площі 250 га, яка охоронялась та оточувалась декількома видами огорожі з колючого дроту, мінними полями, вежами спостереження, кулеметними та зенітними позиціями.
До складу «Вольфсшанце» входило 200 будівель: укриття, казарми, 2 аеропорти, електростанція, залізнична станція, кондиціонери, водопостачання, теплові станції та 2 телефонні станції.
Забудови представляли собою одноповерхові будівлі з бетону з плоским дахом і вікнами, що закриваються сталевими віконницями. Додатково стелі споруд були укріплені захисними броньованими листами.
Важкі надбудови служили в основному для захисту від повітряних нальотів. Їх розміри сягали колосальних значень: довжина і ширина по 30-50 м, висота до 20 м. Товщина стін становили 4-6 м, а стелі 6-8 м.
У бункері Гітлера, який був найбільшою спорудою та мав у проєкції П-подібну форму стіни були товщиною до 12 м. З фасаду бункера є дві вхідні двері, що ведуть в довгий поперечний коридор, з якого можна пройти в два конференц-залу площею 150 і 200 квадратних м..
Для запобігання виявлення з повітря використовувались макети дерев та маскувальна сітка. Радянське командування дізналось про роташування та розміри «Вовчого лігва» тільки після того як воно було виявлене в ході наступальної операції на Берлін на початку 1945 року.
З «Вовчим лігвом»[2] пов'язані дві містичні таємниці:
- Провал замаху (Операція «Валькірія») на Адольфа Гітлера графом фон Штауффенбергом (начальник штабу сухопутних військ резерву) 20 липня 1944 року[3].
- Дивна невразливість «Вовчого лігва» з повітря[4].
Існує думка, що ставка Гітлера була побудована за образом і подобою високогірного тибетського монастиря «Під вартою неба»[5]. В основі нього лежало традиційне для Тибету символічне креслення світобудови, так званий принцип мандали. Він простежується і в розташуванні будівель комплексу «Вольфшанце»: наприклад, всі бункери звернені на північ, як і вівтарі в тибетських храмах, а головні з них розташовувалися в точному співвідношенні з малими храмами монастиря. І це навряд чи випадковість: як відомо, Гітлер був украй недовірливий і забобонний, цікавився східними релігіями.
- ↑ WHY WAS GIERŁOŻ CHOSEN FOR HITLER’S HEADQUARTERS?. Архів оригіналу за 12 квітня 2021. Процитовано 12 квітня 2021.
- ↑ Вовче лігво - штаб-квартира Гітлера. Архів оригіналу за 12 квітня 2021. Процитовано 12 квітня 2021.
- ↑ На бункер «Вольфшанце» не падали бомбы!. Архів оригіналу за 12 квітня 2021. Процитовано 12.04.21.
- ↑ Мистические тайны Вольфшанце, ставки Гитлера. Архів оригіналу за 13 квітня 2021. Процитовано 13 квітня 2021.
- ↑ Тибетский щит над «Вольфшанце!. Архів оригіналу за 11 травня 2021. Процитовано 12 квітня 2021.
 | |
|---|---|
| Словники та енциклопедії | |
| Нормативний контроль |