Гайнц Ассманн

Гайнц Ассманн
нім. Heinz Georg Assmann
Народився	15 серпня 1904(1904-08-15) Штендаль, Саксонія-Ангальт, Німеччина
Помер	15 жовтня 1954(1954-10-15) (50 років) Гамбург, ФРН
Країна	Німеччина
Діяльність	політик
Знання мов	німецька
Учасник	Друга світова війна
Посада	член Парламенту Гамбургаd
Партія	Християнсько-демократичний союз
Нагороди	Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу Нагрудний знак «За поранення» в чорному

Гайнц Георг Ассманн (нім. Heinz Georg Assmann; 15 серпня 1904, Штендаль — 15 жовтня 1954, Гамбург) — німецький політик офіцер, капітан-цур-зее крігсмаріне.

Біографія

Учасники наради у Вольфшанце 20 липня 1944 року. Ассманн — №12.

В 1922 році поступив на службу в рейхсмаріне. З 1934 року — референт імперського міністерства оборони, потім — у Військово-морській академії. З 1938 року — офіцер Адміралштабу. З 1939 року — референт ОКМ. Під час Другої світової війни — перший офіцер лінкора «Тірпіц».

З серпня 1943 року — офіцер Адміралштабу при начальникові Штабу оперативного керівництва вермахту. Був присутнім під час замаху на Адольфа Гітлера 20 липня 1944 року, від вибуху бомби одержав легкі поранення.

Після війни до 1947 року працював на розмінуваннях, був керівником протестантської гуманітарної організації Гамбурга. В 1943 року був обраний депутатом парламенту Гамбурга від ХДС. 3 березня 1954 року вийшов у відставку.

Сім'я

Племінник віце-адмірала Курта Ассманна.

Звання

• Кандидат в офіцери (1922)
• Лейтенант-цур-зее (1926)
• Капітан-лейтенант (1934)
• Корветтен-капітан (1938)
• Фрегаттен-капітан
• Капітан-цур-зее (червень 1943)

Нагороди

• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го і 2-го класу (18 років)
• Залізний хрест 2-го і 1-го класу
• Нагрудний знак «За поранення 20 липня 1944» в чорному

Бібліографія

• Betrachtung der allgemeinen strategischen Lage nach Kriegseintritt Japans/USA, Dezember 1941 (Denkschrift)

Література

• Herbert Michaelis (Hrsg.): Ursachen und Folgen. Vom deutschen Zusammenbruch 1918 und 1945 bis zur staatlichen Neuordnung Deutschlands in der Gegenwart. Biographisches Register Teil 1: A bis K. Wendler, Berlin 1979, S. 21.
• Werner Landhoff: Die Opfer des 20. Juli 1944. Kollateralschaden einer höheren Moral? Arndt, Kiel 2008, ISBN 978-3-88741-097-1, S. 156.
• Die Lagebesprechung am 20. Juli gegen 12.40 Uhr. In: Focus. 19. Januar 2009, abgerufen am 30. März 2017.
• Bert-Oliver Manig: Die Politik der Ehre. Die Rehabilitierung der Berufssoldaten in der frühen Bundesrepublik. Wallstein, Göttingen 2004, ISBN 978-3-89244-658-3, S. 329.