Location via proxy:   [ UP ]  
[Report a bug]   [Manage cookies]                
Перейти до вмісту

Девід Едвард Г'юз

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Девід Едвард Г'юз
англ. David Edward Hughes
Народився16 травня 1831(1831-05-16)[1][2][…]
Balad, Гвінет, Уельс, Сполучене Королівство
Помер22 січня 1900(1900-01-22)[1][4][…] (68 років)
Лондон, Сполучене Королівство[5]
ПохованняГайґейтський цвинтар
Місце проживанняБардстаун
Боулінг-Грін
Країна Сполучене Королівство[6]
 США[6]
Діяльністьмузикант, винахідник, фізик, музикознавець, педагог
Alma materSpalding Halld
ЧленствоЛондонське королівське товариство
Відомий завдяки:мікрофон
Брати, сестриJoseph Tudor Hughesd
У шлюбі зAnna Merrill Chadbourne Morey Hughesd
Нагороди

Девід Едвард Г'юз (англ. David Edward Hughes; 16 травня 1831 — 22 січня 1900) — валлійський і американський винахідник.

У 1838 році семирічний Г'юз із батьками переселився в Сполучені Штати Америки. У дитячі і юнацькі роки його талант проявився не в науці і техніці, а в музиці. Тому після закінчення коледжу Св. Йосипа в місті Бардстаун (штат Кентуккі) Г'юз спочатку був учителем музики, потім зайнявся природничими науками і з 1851 року викладав фізику в коледжі Бардстауна. 1853 року залишив вчителювання і переїхав у Бовлінґ-Ґрін (штат Кентуккі), де більшість свого часу присвятив науково-технічній творчості, заробляючи на життя і досліди приватними уроками музики. З 1853 року Г'юз працював над винаходом друкувального телеграфного апарату. В удосконаленні апарату йому допомагав Джордж Фелпс (George May Phelps). 1856 року апарат Г'юза вперше було застосовано для зв'язку між містами Вустер і Спрінгфілд, штат Массачусетс. У 1860-х роках апарат Г'юза поширився у всій Європі.

Друкувальний телеграфний апарат Девіда Е. Г'юза (1860)
(з експозиції Музею науки)

Г'юзу належить також винахід мікрофона (1877 рік), індуктивних ваг і сонометра. На честь винахідника Лондонське королівське товариство заснувало медаль Г'юза, яку присуджують з 1902 року.

У 1878—1880 роках Г'юз здійснив прийом та передачу електромагнітних хвиль на відстань до 500 м. Передавачем була індукційна котушка, приймачем було поєднання телефону та мікрофона власної конструкції.

Мікрофон Г'юза

[ред. | ред. код]
Мікрофон Г'юза

Винайдений Г'юзом у 1877 році мікрофон складався з загостреної на кінцях вугільної (графітової) палички (A, див. рисунок), яка підтримувалася у вертикальному положенні двома вугільними стаканчиками (C), прикріпленими до тонкої платівки (K). Стаканчики за допомогою дротів (X іY) з'єднувалися з батареєю (B) і слуховою трубкою (на рисунку не показана). Дана конструкція і її подальші модифікації увійшли в історію під назвою паличкових мікрофонів[7].

Механічні коливання, що виникають у вугільній паличці під впливом звуку, впливають на електричний опір у місцях контакту палички зі стаканчиками. При пропусканні постійного струму в електричному колі виникає змінна напруги, що передається на слуховий апарат.

Нагороди

[ред. | ред. код]

1880 році Г'юза обрано членом Королівського товариства, яке в 1885 році нагородило його медаллю «на знак визнання оригінальних відкриттів у галузі фізичних наук, зокрема, електрики і магнетизму, та їхнього застосування».

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Deutsche Nationalbibliothek Record #117054771 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. а б Find a Grave — 1996.
  3. Енциклопедія Брокгауз
  4. SNAC — 2010.
  5. Большая российская энциклопедияМосква: Большая российская энциклопедия, 2004.
  6. а б Юз, Давид Эдвард // Малая советская энциклопедия / под ред. Н. Л. Мещеряков — 2 — Советская энциклопедия, 1936.
  7. Ж. Дари. Электричество во всех его применениях, с многочисленными иллюстрациями. С.-Петербург, типография А. С. Суворина, 1903 год. (рос.)