Дзвінкий губно-губний фрикативний

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дзвінкий губно-губний фрикативний
β
Номер МФА127
Кодування
HTML (десяткове)β
Юнікод (hex)U+03B2
X-SAMPAB
КіршенбаумB
Брайль[en]⠨ (braille pattern dots-46)⠃ (braille pattern dots-12)

Дзвінкий губно-губний фрикативний — приголосний звук, що існує в деяких мовах. У Міжнародному фонетичному алфавіті записується як ⟨β⟩ (грецькою літерою «β»). В українській мові цей звук передається на письмі літерою б або в.

Назва

[ред. | ред. код]
  • Дзвінкий білабіальний фрикатив (англ. voiced bilabial fricative)
  • Дзвінкий білабіальний фрикативний
  • Дзвінкий губно-губний фрикатив
  • Дзвінкий губно-губний фрикативний

Властивості

[ред. | ред. код]

Властивості губно-губного фрикативного:

  • Тип фонації — дзвінка, тобто голосові зв'язки вібрують від час вимови.
  • Спосіб творення — фрикативний, тобто один артикулятор наближається до іншого, утворюючи вузьку щілину, що спричиняє турбулентність.
  • Місце творення — губно-губне, тобто він артикулюється обома губами.
  • Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
  • Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
  • Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.

Приклади

[ред. | ред. код]
Мова Слово МФА Значення Примітки
амхарська[1] አበባ [aβ̞əβ̞a] квітка Алофон /b/ між голосними[1].
баскська[2] alaba [alaβ̞a] дочка Алофон /b/
еве[3] Eʋe [ɛβɛ] мова еве Опозиція [v] і [w].
іспанська[4] lava [ˈläβ̞ä] лава Алофон /b/. Див. іспанська фонетика
кабільська bri [βri] різати
каталанська[5] rebost [rəˈβ̞ɔst] драбина Алофон /b/. Див. каталанська фонетика
португальська[6][7] sábado [ˈsaβɐðu] субота Алофон /b/. Див. португальська фонетика
руандійська abana [aβana] діти
турецька[8] vücut [βy̠ˈd͡ʒut̪] тіло Алофон /v/ перед огубленими голосними.[8] Див. турецька фонетика
туркменська watan [βatan] країна
шведська[9] aber [ˈɑːβ̞eɾ] проблема Алофон /b/ у розмовній мові. Див. шведська фонетика
японська[10] 神戸市/kōbe-shi [ko̞ːβ̞e̞ ɕi] Кобе Алофон /b/ між голосними в швидкому мовленні. Див. японська фонетика

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Hayward & Hayward (1999:48)
  2. ↑ Hualde (1991:99–100)
  3. ↑ Ladefoged (2005:156)
  4. ↑ Martínez-Celdrán et al. (2003:257)
  5. ↑ Wheeler (2005:10)
  6. ↑ Cruz-Ferreira (1995:92)
  7. ↑ Mateus & d'Andrade (2000:11)
  8. ↑ а б Göksel & Kerslake (2005:6)
  9. ↑ Engstrand (2004:167)
  10. ↑ Okada (1991:95)

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Cruz-Ferreira, Madalena (1995), European Portuguese, Journal of the International Phonetic Association, 25 (2): 90—94, doi:10.1017/S0025100300005223
  • Engstrand, Olle (2004), Fonetikens grunder (Swedish) , Lund: Studenlitteratur, ISBN 91-44-04238-8
  • Göksel, Asli; Kerslake, Celia (2005), Turkish: a comprehensive grammar (PDF), Routledge, ISBN 978-0415114943, архів оригіналу (PDF) за 26 листопада 2014
  • Gussenhoven, Carlos; Aarts, Flor (1999), The dialect of Maastricht (PDF), Journal of the International Phonetic Association, University of Nijmegen, Centre for Language Studies, 29: 155—166, doi:10.1017/S0025100300006526, архів оригіналу (PDF) за 11 жовтня 2017, процитовано 15 травня 2016
  • Hayward, Katrina; Hayward, Richard J. (1999), Amharic, Handbook of the International Phonetic Association: A guide to the use of the International Phonetic Alphabet, Cambridge: Cambridge University Press, с. 45—50, doi:10.1017/S0025100300004874, ISBN 0-521-65236-7
  • Heijmans, Linda; Gussenhoven, Carlos (1998), The Dutch dialect of Weert (PDF), Journal of the International Phonetic Association, 28: 107—112, doi:10.1017/S0025100300006307, архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016, процитовано 15 травня 2016
  • Hualde, José Ignacio (1991), Basque phonology, New York: Routledge, ISBN 978-0-415-05655-7
  • Krech, Eva Maria; Stock, Eberhard; Hirschfeld, Ursula; Anders, Lutz-Christian (2009), Deutsches Aussprachewörterbuch, Berlin, New York: Walter de Gruyter, ISBN 978-3-11-018202-6
  • Ladefoged, Peter (2005), Vowels and Consonants (вид. Second), Blackwell
  • Martínez-Celdrán, Eugenio; Fernández-Planas, Ana María; Carrera-Sabaté, Josefina (2003), Castilian Spanish, Journal of the International Phonetic Association, 33 (2): 255—259, doi:10.1017/S0025100303001373, архів оригіналу за 8 березня 2021, процитовано 15 травня 2016
  • Merrill, Elizabeth (2008), Tilquiapan Zapotec, Journal of the International Phonetic Association, 38 (1): 107—114, doi:10.1017/S0025100308003344
  • Mateus, Maria Helena; d'Andrade, Ernesto (2000), The Phonology of Portuguese, Oxford University Press, ISBN 0-19-823581-X
  • Okada, Hideo (1991), Japanese, Journal of the International Phonetic Association, 21 (2): 94—97, doi:10.1017/S002510030000445X
  • Peters, Jörg (2006), The dialect of Hasselt, Journal of the International Phonetic Association, 36 (1): 117—124, doi:10.1017/S0025100306002428
  • Picard, Marc (1987), On the Palatalization and Fricativization of W, International Journal of American Linguistics, 53 (3): 362—365, doi:10.1086/466063
  • Pope, Mildred (1966), From Latin to Modern French, Manchester: Manchester University Press
  • Quilis, Antonio (1981), Fonética acústica de la lengua española, Gredos, архів оригіналу за 1 грудня 2017, процитовано 15 травня 2016
  • Stichting Kirchröadsjer Dieksiejoneer (1997) [1987], Kirchröadsjer Dieksiejoneer (вид. 2nd), Kerkrade: Stichting Kirchröadsjer Dieksiejoneer, ISBN 90-70246-34-1, архів оригіналу за 19 вересня 2015, процитовано 15 травня 2016
  • Verhoeven, Jo (2007), The Belgian Limburg dialect of Hamont, Journal of the International Phonetic Association, 37 (2): 219—225, doi:10.1017/S0025100307002940
  • Wheeler, Max W (2005), The Phonology Of Catalan, Oxford: Oxford University Press, ISBN 0-19-925814-7
  • Zhuqing, Li (2002), Fuzhou Phonology and Grammar, Springfield, VA: Dunwoody Press, ISBN 9781881265931
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Дзвінкий_губно-губний_фрикативний