Едуарду Камавінга

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Едуарду Камавінга
Едуарду Камавінга
Едуарду Камавінга
Камавінга у 2022 році
Особисті дані
Повне ім'я Едуарду Челмі Камавінга
Народження 10 листопада 2002(2002-11-10) (22 роки)
  Міконже, Ангола
Зріст 182 см
Громадянство Франція Франція,
Республіка Конго Республіка Конго
Позиція центральний півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб Іспанія «Реал Мадрид»
Номер 12
Юнацькі клуби
2008–2013
2013–2018
Франція «Фужер»
Франція «Ренн»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2018–2021 Франція «Ренн» 71 (2)
2021– Іспанія «Реал Мадрид» 76 (2)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г)
2019– Франція Франція (U-21) 13 (2)
2020– Франція Франція 13 (1)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 12 листопада 2023.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 18 жовтня 2023.

Едуарду Камавінга (порт. Eduardo Camavinga; 10 листопада 2002, Міконже, Ангола) — французький і ангольський футболіст, центральний півзахисник мадридського «Реалу» та збірної Франції.

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

Ранні роки

[ред. | ред. код]

Камавінга народився в містечку Міконже в провінції Кабінда на західному узбережжі Анголи. Через рік він разом з родиною переїхав до Франції. До семи років Едуарду займався дзюдо і лише потім переключився на футбол. У 2009 році він став грати за дитячу футбольну команду «Драпо-Фужер». У всіх вікових категоріях Камавінга виділявся на тлі однолітків, був універсалом, здатним грати як в захисті, так і в нападі. На регіональному турнірі серед гравців до 11 років він привернув увагу селекціонерів «Ренна» і в липні 2013 року перейшов у молодіжну команду цього клубу[1].

У віці 15 років Камавінга став виступати за другу команду «Ренна». 14 грудня 2018 року він уклав з клубом перший професійний контракт до 30 червня 2021 року, ставши наймолодшим професійним гравцем в історії клубу[2].

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

У грудні 2018 року першу команду «Ренна» очолив Жюльєн Стефан, який до того тренував другу команду клубу, де і грав Камавінга. З січня наступного року Стефан став включати Едуарду в заявку першої команди.

6 квітня 2019 року Камавінга дебютував у Лізі 1, вийшовши на заміну в кінцівці матчу з «Анже». Він став наймолодшим гравцем в історії «Ренна» і першим гравцем 2002 року народження, який дебютував в одній з п'яти головних національних ліг Європи[1]. Після свого дебюту в кінцівці сезону 2018/19 Едуарду грав регулярно, а в травні отримав місце в стартовому складі клубу. Всього в дебютному сезоні в чемпіонаті Франції він зіграв сім матчів, після чого відіграв повний матч на Суперкубок Франції 2019 року, де його команда поступилась ПСЖ (1:2).

У сезоні 2019/20 став основним гравцем клубу та був відзначений як один із найкращих молодих гравців року в Європі[3]. 18 серпня 2019 точні передачі Камавінга відіграли вирішальну роль у перемозі його клубу над чемпіоном «Парі Сен-Жермен» у чемпіонаті, а шістнадцятирічного футболіста визнали найкращим гравцем серпня в Лізі 1: він став наймолодшим лауреатом цієї нагороди. У вересні Едуарду дебютував у Лізі Європи, а 15 грудня забив свій перший гол у професіональному футболі — у виїзному матчі проти «Ліона». За підсумками сезону «Ренн» уперше в історії кваліфікувався до Ліги чемпіонів, а Камавінга зацікавив провідні європейські клуби[4].

Виступи у збірній

[ред. | ред. код]

Камавінга народився в Анголі в родині вихідців з Республіки Конго, тому мав право вибирати, за збірну якої країни виступати. 5 листопада 2019 року завдяки зусиллям керівництва «Ренна» і Федерації футболу Франції французькі паспорти отримали сам 16-річний Едуарду, його батько, сестра і брат[5], завдяки чому талановитий півзахисник отримав право виступати також і за збірну Франції[6].

15 листопада 2019 дебютував за молодіжну збірну Франції, відігравши всі 90 хвилин у переможному домашньому матчі проти Грузії (3:2).

Статистика виступів

[ред. | ред. код]

Статистика клубних виступів

[ред. | ред. код]
Сезон Команда Чемпіонат Національний кубок Континентальні кубки Інші змагання Усього
Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ігор Голів
2018-19 Франція «Ренн» Л1 7 0 7 0
2019-20 Л1 25 1 КФ+КФЛ 5+1 0 ЛЄ 4 0 СКФ 1 0 36 1
2020–21 Л1 35 1 КФ 0 0 ЛК 4 0 39 1
2021–22 Л1 4 0 КФ 0 0 ЛК 2 0 6 0
Усього «Ренн» 71 2 6 0 10 0 1 0 88 2
2021–22 Іспанія «Реал Мадрид» ПД 26 2 КІ 3 0 ЛЧ 10 0 СІ 1 0 40 2
2022–23 ПД 14 0 КІ 0 0 ЛЧ 5 0 СУ+СІ+КЧС 1+0+0 0 20 0
Усього «Реал Мадрид» 40 2 3 0 15 0 2 0 60 2
Усього за кар'єру 111 4 9 0 25 0 3 0 161 8

Статистика виступів за збірну

[ред. | ред. код]

Станом на 30 листопада 2022 року

 Статистика матчів і голів за збірну — Франція Франція

Титули та досягнення

[ред. | ред. код]
Франція
Віцечемпіон світу: 2022
«Реал Мадрид»
Чемпіон Іспанії (2): 2021-22, 2023-24
Переможець Ліги Чемпіонів УЄФА (2): 2021–22, 2023–24
Володар Суперкубка Іспанії (2): 2021, 2023
Володар кубка Іспанії (1): 2022–23
Володар Суперкубка УЄФА (1): 2022
Переможець Клубного чемпіонату світу (1): 2022

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Salvayre, Rémi. (10 травня 2019). Eduardo Camavinga : L'étoile filante du Stade Rennais (фр.). 90min. Архів оригіналу за 29 серпня 2019. Процитовано 15 червня 2019.
  2. Premier contrat professionnel pour Eduardo Camavinga (фр.). Stade Rennais. 14 грудня 2018. Архів оригіналу за 19 грудня 2019. Процитовано 15 червня 2019.
  3. The top 50 teenagers in the world right now have been ranked | GiveMeSport [Архівовано 3 червня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
  4. Eduardo Camavinga, le prodige qui a conquis l'Europe — WeSport [Архівовано 12 червня 2020 у Wayback Machine.] (фр.)
  5. Висхідна зірка Ренна зможе грати за збірну Франції. Архів оригіналу за 5 листопада 2019. Процитовано 5 листопада 2019.
  6. Rennes : Eduardo Camavinga a été naturalisé français. L'Équipe (фр.). 5 листопада 2019. Архів оригіналу за 29 жовтня 2020. Процитовано 5 листопада 2019.

Посилання

[ред. | ред. код]