Жовтий хрест (хімічна зброя)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Жо́втий хрест (нім. Gelbkreuz, Gelbkreuzkampfstoffe) — маркування на хімічних снарядах, які містили суміші на основі отруйних речовин шкірно-наривної дії, що використовувалося Німеччиною у Першій світовій війні. Термін переважно застосовується для позначення головного представника цього класу речовин  — іприту.

Бойові суміші, позначені жовтим хрестом, мали декілька варіантів рецептури[1]:

У подальшому даний термін використовували для позначення й інших речовин зі схожою біологічною дією, зокрема для отриманого у США люїзиту, а також синтезованих у 1930-х роках азотних іпритів[2].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Ellison, 2008, с. 662.
  2. Франке, 1973, с. 137.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Ellison, Hank D. Handbook of Chemical and Biological Warfare Agents. — Edition 2nd. — Boca Raton, FL : CRC Press, 2008. — 762 p. — ISBN 978-0-8493-1434-6. (англ.)
  • Garrett, Benjamin C., Hart, J. The A to Z of Nuclear, Biological, and Chemical Warfare. — Plymouth : The Scarecrow Press, 2009. — Vol. 90. — P. 232. — ISBN 978-0-8108-7040-6. (англ.)
  • Франке З. Химия отравляющих веществ. — М. : Химия, 1973. — Т. 1. — 440 с. (рос.)
  • Де-Лазари А. Н. Химическое оружие на фронтах мировой войны 1914—1918 гг / Под ред. Я. Л. Авиновицкого. — Москва : Государственное военное издательство, 1935. — С. 57. (рос.)

Див. також

[ред. | ред. код]