Золоті ворота (станція метро)
50°26′54″ пн. ш. 30°30′48″ сх. д. / 50.44833° пн. ш. 30.51333° сх. д.
Золоті ворота | |
---|---|
Сирецько-Печерська лінія | |
Загальні дані | |
Тип | колонна трисклепінна глибокого закладення |
Платформи | |
Кількість | 1 |
Тип | острівна |
Форма | пряма |
Довжина | 102,0 м |
Будівництво | |
Дата відкриття | 31 грудня 1989 |
Архітектор(и) | В. Б. Жежерін, Б. П. Жежерін |
Архітектор(и) вестибюлів | Ф. М. Заремба, А. С. Крушинський |
Художник(и) | С. М. Адаменко, М. О. Ралко, Г. І. Корінь, В. П. Федько |
Будівельник(и) | Київметробуд |
Транспорт | |
Пересадка на | «Театральна» |
Район міста | Шевченківський |
Виходи до | вул. Володимирської, Золотоворітського проїзду |
Інше | |
Час відкриття | 05:39 |
Час закриття | 00:06 |
Код станції | 314 |
Сирецько-Печерська лінія | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
«Золоті́ воро́та»[1] — 29-та станція Київського метрополітену, розташована на Сирецько-Печерській лінії між станціями «Лук'янівська» і «Палац спорту». Відкрита 31 грудня 1989 року[2] у складі першої черги будівництва Сирецько-Печерської лінії.
Станція «Золоті ворота» має вихід на Володимирську вулицю і до Золотих воріт, а також сполучена підземним переходом зі станцією «Театральна» Святошинсько-Броварської лінії.
З 1994 року мозаїки інтер'єрів станції мають статус «щойно виявлений об'єкт культурної спадщини», пам'ятка архітектури та містобудування, монументального мистецтва[3].
Станція «Золоті ворота» — є візитною карткою Київського метрополітену, яку неодноразово визнавали однією з найкрасивіших у світі.[4].
Конструкція станції — колонна трисклепінна глибокого закладення з острівною платформою.
Колійний розвиток: пошерстний з'їзд з боку станції Лук'янівська
Має три підземні зали — середній і дві зали з посадочними платформами. Зали станції відокремленні між собою двома рядами колон. Середній зал з'єднаний із наземним вестибюлем за допомогою ескалаторного тунелю. Через глибоке закладення станції ескалаторний спуск розділений на частини, з проміжним залом у неповній середній частині. Для підйому та спуску пасажирів в ескалаторному тунелі встановлено тристрічкові двомаршеві ескалатори. Середні зали станцій «Театральна» і «Золоті ворота» з'єднані за допомогою ескалаторного тунелю, в якому встановлено чотиристрічкові одномаршеві ескалатори.
Через складну гідрогеологію, з якою зіткнулися при проведенні ескалаторних тунелів, не був своєчасно готовий вихід зі станції і до 30 травня 1990 року на станцію Золоті Ворота можна було потрапити тільки зі станції Театральна (тоді Ленінська).
Станція складається з підземного залу, надземного і проміжного вестибюлів, з'єднаних ескалаторами, які утворюють цілісний архітектурний ансамбль. Ошатно вирішено підземний зал. Його композиція основана на поєднанні арково-склепінчастих елементів, що спираються на приземкуваті, круглі колони, увінчані стилізованими візантійськими капітелями. У декоративному оформленні використано мозаїчні панно, які розповідають про історію Київської Русі. Дві великі композиції розміщено у торцях середньої нави; в арках, що з'єднують колони — мозаїчні зображення київських князів і давньоруських храмів. Велику роль в організації простору центральної нави підземного вестибюля відіграють масивні металеві люстри, що нагадують світильники давніх храмів. Підлогу викладено з плит темно-сірого граніту.
Стримано вирішено проміжний та наземний вестибюлі. Стіни проміжного вестибюля облицьовано білим мармуром у поєднанні з імітацією плінфи. У формах станції відображено національні особливості архітектури України, безпосередньо пов'язані з архітектурою і мистецтвом Київської Русі.
1991 року постановою Кабінету Міністрів України автори станції київського метро «Золоті ворота» відзначені Державною премією України[5].
У 2011 році туристичне видання BootsnAll назвало станцію однією з 15 найкращих у світі під номером 11[6].
У січні 2013 року за версією газети The Daily Telegraph станція ввійшла до списку 22 найгарніших станцій Європи.[7]
На мозаїчному фризі у проміжному вестибюлі, прямо над виходом до ескалатора, який веде на поверхню, знаходиться також мозаїчний напис «СЛАВА УКРАЇНІ»[8]. Наразі його майже неможливо помітити, але протягом декількох років після відкриття станції його було дуже чітко видно. Варто зазначити, що на момент побудови станції Україна ще не була незалежною державою, і гасло «Слава Україні!» офіційно вважалось неприйнятним і його вживання могло призвести до переслідувань[9]. Автори неймовірних мозаїк: українські художники Григорій Корінь та Володимир Федько. Григорій Корінь настільки любив свою професію та жив нею, що мозаїка супроводжує його навіть після смерті: вона прикрашає могилу митця.
Під кожним зображенням підписано ім'я і дати князювання у Києві.
- Кий V ст.
- Щек V ст.
- Хорив V ст.
- Либідь V ст.
- Дір IX ст.
- Аскольд IX ст.
- Олег 882—912
- Ігор Рюрикович 912—945
- Ольга 945—957
- Святослав Ігорович 957—969
- Володимир Святославич 978—1015
- Ярослав Володимирович 1015—1045
- Ізяслав Ярославич 1054—1078
- Всеволод Ярославич 1078—1093
- Святополк Ізяславич 1093—1113
- Володимир Всеволодович 1113—1125
- Мстислав Володимирович 1125—1132
- Ярополк Володимирович 1132—1139
- Всеволод Ольгович 1139—1146
- Ізяслав Мстиславич 1146—1154
- Ростислав Мстиславич 1154—1167
- Роман Ростиславич 1171—1176
- Святослав Всеволодович 1173—1194
- Рюрик Ростиславич 1173—1210
- Мстислав Романович 1212—1223
- Володимир Рюрикович 1223—1238
- Данило Романович 1239—1240
- Антоній XI ст.
- Феодосій XI ст.
- Анна Ярославна XI ст.
- Іларіон XII ст.
- Агапіт XI ст.
- Аліпій XI ст.
- Нестор XII ст.
- Петро Милоніг XII ст.
- Сильвестр кін. XI ст. — поч. XII ст.
Рік | 2009 | 2011 | 2012 | 2013 | 2014 | 2015 | 2016 | 2017 | 2018 |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Пасажиропотік, тис. осіб/добу | 18,3 | 19,9 | 20,5 | 20,8 | 20,0 | 19,7 | 19,3 | 20,0 | 20,8 |
-
Центральний зал
-
Посадкова платформа
-
Назва станції на колійній стіні
-
Мозаїка біля ескалаторного тунелю
-
Мозаїка біля ескалаторного тунелю
-
Світильник у центральному залі
-
Світильник у центральному залі
-
Мозаїка на склепінні проходу до платформи: Св. Феодосій, співзасновник Києво-Печерської лаври
-
Мозаїка Петро Милоніг
-
Меморіальна табличка
-
Панорама проміжного вестибюля ескалаторного нахилу
-
Центральний зал
-
Мозаїка «Архангел Михаїл» на поштовій марці України, 2019
-
Мозаїка «Птах» на станції
- Один з епізодів комп'ютерної гри «Collapse: The Rage» відбувається на станції метро «Золоті ворота».
- У доповненні до комп'ютерної гри «Syberia III» під назвою «Automaton with a plan» станція метро «Олімпія» змодельована на основі інтер'єру станції метро «Золоті ворота».
- ↑ Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 2 квітня 1980 року № 417 «Про перейменування станцій першої дільниці будівництва Сирецько-Печерської лінії Київського метрополітену ім. В. І. Леніна» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 8. Спр. 2191. Арк. 253, 255. [Архівовано з першоджерела 14 вересня 2013.]
- ↑ До 30 квітня 1990 року включно вхід пасажирів на станцію та вихід з неї здійснювався лише через перехід зі станції «Ленінська» («Театральна»). 1 травня 1990 року був відкритий вхід на Володимирській вулиці.
- ↑ Наказ Комітету охорони і реставрації пам'яток історії, культури та історичного середовища Київської міської державної адміністрації від 16.05.1994 № 10 [скасовано]; наказ Головного управління охорони культурної спадщини Київської міської державної адміністрації від 25.06.2011 № 10/38-11 [перезатвердження]; об'єкти культурної спадщини Шевченківського району в м. Києві [Архівовано 7 грудня 2017 у Wayback Machine.])
- ↑ Скарби київського метро: мозаїки, вітражі і не тільки. tykyiv.com. 26 лютого 2024.
- ↑ Постанова Кабінету Міністрів України від 30 грудня 1991 року № 394 «Про присудження Державних премій України по архітектурі 1991 року»
- ↑ 15 of the Most Beautiful Subway Stops in the World. BootsnAll. Архів оригіналу за 31 травня 2012. Процитовано 14 грудня 2011. (англ.)
- ↑ Станцію «Золоті ворота» визнали однією з найгарніших у Європі (фото). УНІАН. Архів оригіналу за 13 січня 2013. Процитовано 10 січня 2013.
- ↑ Слава Україні в київському метро. Метрополіс. Архів оригіналу за 31 липня 2013. Процитовано 3 грудня 2009. (рос.)
- ↑ У київському метро показали напис «Слава Україні», зроблений за СРСР. Архів оригіналу за 28 лютого 2019. Процитовано 1 березня 2019.
- Сторінка станції на офіційному сайті Київського метрополітену [Архівовано 30 грудня 2019 у Wayback Machine.]
- Сторінка станції на неофіційному сайті Київського метрополітену [Архівовано 25 листопада 2010 у Wayback Machine.]
- Веб-енциклопедія Києва.
- Метро, которого нет: «Золотые ворота» [Архівовано 10 лютого 2018 у Wayback Machine.] (рос.)