Колібрі чилійський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Колібрі чилійський

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Серпокрильцеподібні (Apodiformes)
Родина: Колібрієві (Trochilidae)
Підродина: Колібрині (Trochilinae)
Триба: Mellisugini
Рід: Чилійський колібрі (Eulidia)
Mulsant, 1877
Вид: Колібрі чилійський
Eulidia yarrellii
(Bourcier, 1847)
Ареал виду
Ареал виду
Синоніми
Trochilus yarrellii
Myrtis yarrellii
Посилання
Вікісховище: Eulidia yarrellii
Віківиди: Eulidia yarrellii
ITIS: 555314
МСОП: 22688244
NCBI: 1159642

Колі́брі чилійський[2] (Eulidia yarrellii) — вид серпокрильцеподібних птахів родини колібрієвих (Trochilidae)[3]. Ендемік Чилі. Це єдиний представник монотипового роду Чилійський колібрі (Eulidia). Вид названий на честь англійського зоолога Вільям Яррелл[en][4].

Чилійський колібрі є найменшим птахом Чилі, його довжина становить 7,5-8 см, а вага 2,3-2,6 г. У самців верхня частина тіла оливково-зелена, блискуча, нижня частина тіла переважно біла. На горлі райдужна фіолетова пляма. Центральні стернові пера дужно короткі, зелені, крайні стернові пера чорнувато-коричневі, більш довгі, вигнуті всередину. Дзьоб короткий, чорний.

У самиць верхня частина тіла також оливково-зелена, однак нижня частина тіла у них блідо-жовтувата, живіт і стегна дещо більш темні. Хвіст короткий, дещо східчастий, центральні стернові пера зелені, крайні стернові пера чорні, біля основи охристі, на кінці білі. Забарвлення молодих птахів є подібне до забарвлення самиць, однак у молодих самців горло плямисте, а крайні стернові пера дещо видовжені.

Чилійські колібрі є дуже схожі на більш поширених перуанських колібрі, з якими вони розділяють ареал. Однак, у самців перуанського колібрі є два помітних видовжених стернових пера, а у самиць цього виду живіт більш білий, а горло більш охристе, ніж у самиць чилійського колібрі. Крім того, на відміну від перуанських колібрі, чилійські колібрі зазвичай літають, направивши хвоста догори, і зазвичай не хитають ним.

Поширення і екологія

[ред. | ред. код]

Чилійські колібрі достовірно відомі лише з долин річок Юта, Азапа[en], Камаронес[es] і Кебрада-де-Вітор[es] в регіоні Аріка-і-Парінакота на крайній півночі Чилі. Існують також історичні свідчення по спостереження цього птаха південніше, в провінції Антофагаста. Можливо, вид також зустрічаються в Перу, оскільки існують непідтвердженні свідчення про спостереження чилійського колібрі в регіонах Такна і Мокеґуа на півдні цієї країни. Чилійські колібрі живуть в чагарникових заростях і садах в річкових долинах в пустелі Атакама. Зустрічаються переважно на висоті від 200 до 750 м над рівнем моря, місцями на висоті до 3000 м над рівнем моря.

Чилійські колібрі живляться нектаром різноманітних квітучих трав'янистих рослин, чагарників, кактусів і дерев, зокрема Inga feulles, Geoffroea decorticans, і Schinus molle, а також нектаром інтродукованих рослин з родів Lantana, Hibiscus і Citrus. Крім того, вони доповнюють свій раціон перетинчастокрилими, рівнокрилими, твердокрилими та іншими комахами, яких ловлять в польоті. Гніздування відбувається у квітні-травні та у серпні-вересні. Гніздо розміщується на дереві, часто на європейській маслині, на висоті 2,3 м над землею.

Збереження

[ред. | ред. код]

МСОП класифікує цей вид як такий, що перебуває на межі зникнення. За оцінками дослідників, зроблених у 2017 році, популяція цього виду становить приблизно 316 птахів. Їм загрожує знищення природного середовища, а також можлива гібридизація з перуанськими колібрі.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. BirdLife International (2016). Eulidia yarrellii: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 12 листопада 2022
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Hummingbirds. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 12 листопада 2022.
  4. Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 412. ISBN 978-1-4081-2501-4.