Костянтин Діоген (співімператор)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Костянтин Діоген
Народивсяневідомо
Помер1073
біля Антіохії
·загибель у битві
КраїнаСхідна Римська імперія
Національністьгрек
Діяльністьвоєначальник
ПосадаВізантійський імператор
Конфесіяправослав'я
РідДіогени
БатькоРоман IV
МатиАлусіан Болгарська
РодичіІоанн Комнін (протосебаст)d, Анна Далассена, Мануїл Комнін, Ісаак Комнін, Олексій I Комнін, Eudokia Komnened, Maria Komnened, Михайло VII, Андронік Дука, Костянтин Дука, Anna Doukainad, Теодора Анна Дука Сельво, Zoe Doukainad і Урош I (великий жупан)
Брати, сестриНикифор Діоген і Лев Діоген
У шлюбі зTheodora Komnened
Діти1 донька

Костянтин Діоген (грец. Κωνσταντίνος Διογένης, д/н — 1073) — політичний та військовий діяч Візантійської імперії.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Походив зі знатного роду Діогенів. Старший син імператора Романа IV. Його матір'ю була Алусіан, донька Івана Владислава, царя Болгарії. Мешкав разом з батьком, який був дукою Сірмія. Його батько уклав союз з Іоанном Комніном, дружина якого Ана Далассена шукала союзників проти династії Дук.

Зі сходженням батька на трон у 1067 році Костянтин став найближчим помічником в усіх справах. Ймовірно отримав титул себаста, але це не доведено. У 1068—1071 роках під орудою батька брав участь у походах проти сельджуків. 1070 або 1071 року стає співімператором. Був учасником битві при Манцикерті 1071 року, де разом з Романом IV потрапив у полон.

Після звільнення 1072 року допомагав батькові у спробі повернутися на імператорський трон, але марно. Втім, продовжив боротьбу проти імператора Михайла VII. Костянтин одружився з донькою Комніна і Далассени, які залишалися в опозиції до Дук. Загинув Костянтин Діоген наприкінці 1073 року при спробі захопити Антіохію.

Родина

[ред. | ред. код]

Дружина — Феодора, донька Іоанна Комніна.

Діти:

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Златарски, Васил. История на българската държава през средните векове. Т. II. България под византийско владичество (1018—1187). София, Наука и изкуство, 1972. с. 127
  • Skoulatos, Basile (1980). Les personnages byzantins de l'Alexiade: Analyse prosopographique et synthèse [The Byzantine Personalities of the Alexiad: Prosopographical Analysis and Synthesis]. Louvain-la-Neuve: Nauwelaerts.
  • Cheynet, Jean-Claude (1996). Pouvoir et Contestations à Byzance (963—1210). Paris, France: Publications de la Sorbonne. ISBN 978-2-85944-168-5.