Лі Пом Сок
| Лі Пом Сок | |||
 | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 1 серпня 1948 — 21 квітня 1950 | |||
| Президент: | Лі Синман | ||
| Попередник: | Посаду започатковано | ||
| Наступник: | Сін Сон Мо | ||
| Народження: |
20 жовтня 1900 Сеул, Корейська імперія | ||
| Смерть: |
11 травня 1972 (71 рік) Сеул, Південна Корея | ||
| Причина смерті: | хвороба | ||
| Поховання: | Сеульське національне кладовищеd | ||
| Країна: | Південна Корея | ||
| Освіта: | Yunnan Military Academyd | ||
| Батько: | Q12611419? | ||
| Шлюб: | Maria Kimd | ||
.svg)
Лі Пом Сок (кор. 이범석, 李範奭, I Beom-seok, Yi Pŏmsŏk; 20 жовтня 1900 — 11 травня 1972) — корейський борець за незалежність, перший прем'єр-міністр Республіки Корея.
Батько Лі був нащадком сина вана Седжона та служив офіцером в армії Чосону[1].
Ще підлітком брав участь в акціях на підтримку незалежності, за що був засланий до Китаю. 1919 року почав навчатись у військовій академії, школі, метою якої було будівництво нової армії для боротьби за незалежність. Невдовзі Лі брав участь у битві при Ціншаньлі — шестиденній баталії у східній Маньчжурії. Згодом він став генералом Корейської визвольної армії Тимчасового уряду Республіки Корея.
1945 року Лі намагався повернутись на батьківщину, проте був змушений залишитись у вигнанні. Вже наступного оку він все ж зумів повернутись до Кореї, де брав участь у заснуванні Корейського національного молодіжного корпусу[2]. Після того Лі Пом Сок об'єднався з Лі Синманом з метою встановлення унітарного уряду в Південній Кореї. 1 серпня 1948 року Лі став першим прем'єр-міністром новоствореної держави. Обіймав посаду голови уряду до квітня 1950 року.
Після виходу у відставку Лі Пом Сок був послом своєї держави в Республіці Китай, а також секретарем внутрішніх справ Південної Кореї. 1952 та 1956 року балотувався на пост віцепрезидента, втім обидва рази програв вибори. Протягом 1960-их років очолював опозицію[3]. Наприкінці своєї кра'єри Лі був радником Ради національного об'єднання, а також наставником тоді ще сенатора Пак Чон Хі.
10 травня 1972 року Лі здобув ступінь доктора філософії в Тайванській китайській академії. Наступного дня він помер через серцевий напад. Був похований 17 травня на Національному цвинтарі в Сеулі.
- ↑ 철기 이범석 장군 기념사업. Архів оригіналу за 15 квітня 2021. Процитовано 9 липня 2020. (кор.)
- ↑ 네이버캐스트 : 이범석. Архів оригіналу за 29 березня 2017. Процитовано 9 липня 2020. (кор.)
- ↑ 인물로 보는 항일무장투쟁사: 역사문제연구소, 1995, стор. 73.
{{cite web}}: Пропущений або порожній|url=(довідка) (кор.)
 | |
|---|---|
| Література та бібліографія | |
| Словники та енциклопедії | |
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль | FAST: 181422 · Freebase: /m/05t0g36 · ISNI: 000000002780013X · KRNLK: KAC201628349 · LCCN: n86099646 · SUDOC: 23456962X · VIAF: 77799484 |
| 1948-1954 |  | |
|---|---|---|
| Від 1960 | Хо Джон • Чан Мьон • Чан До Йон • Сон Йо Чхан • Пак Чон Хі • Кім Хьон Чхоль • Чхве Ду Сон • Чон Іль Гвон • Пек Ту Джин • Кім Джон Пхіль • Чхве Гю Ха • Сін Хьон Хвак • Пак Чхун Хун • Нам Док У • Ю Чхан Сун • Кім Сан Хьоп • Чін Ий Джон • Сін Бьон Хьон • Но Сін Йон • Лі Хан Гі • Кім Джон Ньоль • Лі Хьон Дже • Кан Йон Хун • Но Дже Бон • Чон Вон Сік • Хьон Син Джон • Кім Йон Сам • Лі Хве Чхан • Лі Йон Док • Лі Хон Гу • Лі Су Сон • Го Гон • Кім Джон Пхіль • Пак Тхе Джун • Лі Хан Дон • Чан Сан • Чан Де Хван • Кім Сок Су • Го Гон • Лі Хе Чхан • Хан Мьон Сук • Хан Док Су • Хан Син Су • Чон Ун Чхан • Кім Хван Сік • Чон Хон Вон • Лі Ван Гу • Хван Кьо Ан • Ю Іль Хо • Лі Нак Йон • Чон Се Гюн • Кім Бу Гьом • Хан Док Су | |
