Марселу Каетану

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Марселу Каетану
Marcello Caetano
порт. Marcello José das Neves Alves Caetano
Марселу Каетану Marcello Caetano
Марселу Каетану
Marcello Caetano
   прем'єр-міністр Португалії
27 вересня 1968 — 25 квітня 1974
ПопередникАнтоніу де Олівейра Салазар
(прем'єр-міністр Португалії)
НаступникАнтоніу де Спінола
(президент Ради національного порятунку)

Народився17 серпня 1906(1906-08-17)[1][2][…]
Лісабон, Португалія[4]
Помер26 жовтня 1980(1980-10-26)[1][2][…] (74 роки)
Ріо-де-Жанейро, Бразилія[4]
ПохованийКладовище Святого Іоанна Хрестителя (Ріо-де-Жанейро)
Відомий якполітик, викладач університету, адвокат, історик, правник, політолог
Місце роботиЛісабонський університет
КраїнаПортугалія
Alma materЛісабонський університет
Політична партіяНаціональна єдність
Нагороди
Підпис

Марсе́лу Каета́ну або повне ім'я Марсе́лу Жозе́ даш Не́віш А́лвіш Каета́ну (порт. Marcello José das Neves Alves Caetano; 17 серпня 1906, Лісабон — 26 жовтня 1980, Ріо-де-Жанейро) — португальський політик, прем'єр-міністр Португалії у 19681974 роках.

Біографія

[ред. | ред. код]

Закінчив юридичний факультет Лісабонського університету, здобувши науковий ступінь доктора у 1931 році. З самого початку своєї політичної діяльності став прихильником авторитарного режиму Салазара, з яким працював у міністерстві фінансів, міністерстві колоній, займав інші керівні посади за диктаторського режиму Нової держави. У 1968 році після погіршення стану здоров'я Салазара був призначений на його посаду прем'єр-міністра, на якій перебував до повалення диктатури 25 квітня 1974 року під час Революції гвоздик. Вважається послідовником режиму свого попередника Салазара, проте був прихильником більш відкритої зовнішньої політики з деякими пожвавленнями свободи слова.

Після революційних подій Каетану разом з сім'єю було дозволено залишити Португалію — спочатку він вилетів на острів Мадейра, згодом оселився в Бразилії, де і помер у 1980 році від серцевого нападу.

У Бразилії займався викладацькою академічною діяльністю в одному з університетів Ріо-де-Жанейро. Невдовзі після його смерті було опубліковано перший і єдиний том його праці Історія португальського права (порт. História do Direito Português). З моменту залишення Португалії і до самої смерті ніколи не бажав повернутися на батьківщину.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
Попередник: Прем'єр-міністри Португалії
1968—1974
Наступник:
Олівейра Салазар
1932—1968
Рада національного порятунку
1974