Музей Польді-Пеццолі
| Музей Польді-Пеццолі | |
|---|---|
 | |
| 45°28′07″ пн. ш. 9°11′30″ сх. д. / 45.468664° пн. ш. 9.191583° сх. д. | |
| Тип | художня галерея[1][2] палаццо[3] будинок-музейd[1][4] і private museumd[4] |
| Тема | Пінакотека |
| Назва на честь | Gian Giacomo Poldi Pezzolid |
| Статус спадщини | національна спадщина Італіїd[5][3] |
| Склад | Marriage of Bacchus and Ariadned |
| Частина від | Case museo di Milanod |
| Країна |  Італія[4] |
| Розташування | Мілан, Італія |
| Адреса | 20121[5][1] Via Manzoni 12, 20121, Milano, Italia |
| Засновано | 1881 |
| Відкрито | 25 квітня 1881 |
| Фонд | 7000 документ[6] і 3523 документ[7] |
| Відвідувачі | 50 269 осіб (2018)[8][6] 28 018 осіб (2020)[1] 63 246 осіб (2019)[2] 17 980 осіб (2021)[9] 34 996 осіб (2022)[4] |
| Директор | (з 2009) |
| Сайт | museopoldipezzoli.it/#!/en/discover |
  Музей Польді-Пеццолі (Італія) | |
 | |
 Музей Польді-Пеццолі у Вікісховищі | |
Музей Польді-Пеццолі (італ. Museo Poldi Pezzoli) — художній музей в місті Мілан.
Музей починався як приватна картинна галерея родини Польді Пеццолі. Її засновниками були Джан Джакомо Польді Пеццолі (1822–1879) та його мати Роза Трівульціо. Ще у 1846 році в міланському палаці родини розпочали реконструкцію і перебудували та наново декорували низку залів і приміщень. Реконструкцією в палаці керували Луїджі Скрозаті та Джузеппе Бертіні. Частка залів палацу вже за проектом призначалась для декорування картинами. Переобладнання і облаштування стосувались не тільки інтер'єрів. Фасади міланського палацу отримали декор у стилі пізнього класицизму ще на зламі 18-19 ст., а невеликий парк набув пейзажного характеру — це зроблено за проектом архітектора Сімоне Кантоні (1736–1818). Головний фасад колишнього палацу на вулицю дотепер зберігає стилістику пізнього класицизму.
Забезпечений аристократ (мати Джан Джакомо походила з князівської родини), він підтримував національно-визвольний рух і так звану революцію 1848 року в Мілані проти влади Австрійської імперії. Події закінчилися поразкою і Джан Джакомо емігрує у західну Європу, де гає час як забезпечений аристократ. Відвідує виставки, знайомиться з художниками, починає колекціонувати картини, килими, старовинні речі. Він помер у віці 57 років і зробив Джузеппе Бертіні, свого приятеля і директора пінакотеки Брера, упорядником власного майна.
За заповітом Польді Пеццолі його палац, збірка картин і меблів перейшли у спадок художньої академії і пінакотеки Брера. Музей отримав назву за прізвищем володаря і був відкритий 1881 року для відвідин. 1951 року закінчили реконструкцію і пристосування палацу під музейні потреби з урахуванням нових умов утримання.
Музей на період зламу 20-21 ст. зберігає і демонструє картинну галерею, меблі, вироби зі скла, невелику колекцію старовинної зброї, кабінетну бронзу, перські середньовічні килими, керамічні вироби, збірку ювелірних прикрас, зразки текстилю, коштовних тканин, мереживо.
-
Перський килим кінця 16 ст., Герат -
Перський килим першої половини 16 ст., Тебріз (?) -
Перський килим кінця 16 ст., Ісфаган.
_-_Google_Art_Project.jpg)
Картинна галерея музею починалась як приватна збірка, на характер котрої впливали смаки княгині Рози Трівульціо та її сина. Тому в музеї переважають твори митців, що працювали в Ломбардії та в містах Північної Італії. Зрозуміло, що музей не міг мати церковних фресок, творів римських художників, значної кількості мармурової скульптури і творів ужиткового мистецтва. Тим не менше збірка отримала чимало характерних творів міланської школи і шкіл Північної Італії, серед котрих опинилось декілька видатних зразків серед релігійного живопису і портретного жанру.
-
Альвізе Віваріні. «Голгофа», деревина, темпера -
Фра Філіппо Ліппі. «П'єта», до 1439 р. -
Андреа Соларіо. «Відпочинок Св. Родини на шляху до Єгипту» -
Лоренцо Лотто. «Мадонна з немовлям, Іваном Хрестителем і Св. Захарієм», 1546 р.
-
Бернардино да Сієна. «Юрай Кулінович (Джорджо Скьявоне) », початок 16 ст. (?) -
П'єро Поллайоло. «Портрет шляхетної пані у профіль», друга половина 15 ст. -
Андреа Мантенья. «Портрет шляхтного пана в червоному», 1450 р. -
Андреа Превіталі. «Портрет невідомого», перша третина 16 ст. -
Вінченцо Фоппа. «Франческо Брівіо», бл. 1495 р. -
Ганс Еворт. Портрет невідомого. Різьблена рама доби маньєризму, 1559 р. -
Джованні Баттіста Мороні. «Портрет невідомого у повний зріст», бл. 1567 р. -
Франческо Аполлодоро. «Портрет Ерколе Баццані», 1585 р. -
,_1559.JPG)
Картинна галерея утримує декотру кількість творів майстрів інших країн Європи, але не вони головують взбірці. Серед них твори —
- Maria Teresa Balboni Brizza, Marina Sambuy (Hrsg.): Il Museo Poldi Pezzoli. Allemandi, Turin 2010, ISBN 978-88-422-1424-3
- I grandi musei. Museo Poldi Pezzoli Milano, Skira, Mailand 2006
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Музей Польді-Пеццолі
- Музеї Мілана
- Пінакотека Брера
- Джампетріно
- Леонардески
- Міланська школа
- Венеційська школа
- Музей театра Ла Скала
- ↑ а б в г Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2022.
- ↑ а б ISTAT Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2021.
- ↑ а б SIRBeC
- ↑ а б в г Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2024.
- ↑ а б в dati.beniculturali.it — 2014.
- ↑ а б Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2020.
- ↑ ISTAT ISTAT 2015 survey on museums and similar institutions — 2017.
- ↑ https://www.regione.lombardia.it/wps/wcm/connect/f117cd24-bb07-4dbe-8d0d-ced27581ede6/Musei+riconosciuti_dati+visitatori+2018.pdf?MOD=AJPERES&CACHEID=ROOTWORKSPACE-f117cd24-bb07-4dbe-8d0d-ced27581ede6-n0vnPYH
- ↑ Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2023.