Народний комісар

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Наро́дний коміса́р або Нарко́м  — одна з вищих посадових осіб, що входили до складу уряду і очолювали певний народний комісаріат (наркомат)  — центральний орган державного управління окремою сферою діяльності держави, що існували у РРФСР та СРСР.

Історія

[ред. | ред. код]

Перша Рада Народних Комісарів була створена 26 жовтня 1917 за 5 років до утворення СРСР. На II-му Всеросійському з'їзді Рад, згідно з конституцією 1918 років, він іменувався Рада Народних Комісарів РРФСР. До створення СРСР у 1922 і утворення Союзного Раднаркому, Рада Народних Комісарів РРФСР фактично координувала взаємодію між радянськими республіками, що виникли на території колишньої Російської імперії.

Згідно з Конституцією РРФСР від 10 липня 1918 року було створено такі народні комісаріати РНК РСФСР, які очолювали народні комісари:

  • закордонних справ;
  • з військових справ;
  • з морських справ;
  • з внутрішніх справ;
  • юстиції;
  • праці;
  • соціального забезпечення;
  • освіти;
  • пошти і телеграфів;
  • у справах національностей;
  • з фінансових справ;
  • шляхів сполучення;
  • землеробства;
  • торгівлі і промисловості;
  • продовольства;
  • Державного контролю;
  • Вища Рада Народного Господарства;
  • охорони здоров'я.

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]