Location via proxy:   [ UP ]  
[Report a bug]   [Manage cookies]                
Перейти до вмісту

Насичена пара

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Насичена пара
Зображення
Досліджується в термодинаміка
Розмірність
Символ величини (LaTeX)
Закоркована пробівка з алкоголем. Через нагрівання алкоголю, пара заповнює простір, збільшуючи тиск у пробівці до стану коли корок вискокує.
Залежність тиску насиченої пари води від температури.
Залежність тиску насиченої пари від температури для деяких рідин.

Наси́чена па́ра — пара, що перебуває в термодинамічній рівновазі з рідиною або твердим тілом. Тиск, температура і хімічний потенціал у насиченої пари однаковий із тими фазами, з якими вона співіснує.

Доки рівновага не встановилася пара може бути ненасиченою. Існує також метастабільний стан перенасиченої пари — газу з густиною, більшою, ніж густина насиченої пари.

З підвищенням температури тиск насиченої пари збільшується, оскільки більше атомів чи молекул переходять із конденсованого стану в газ.

Тиск насиченої пари

[ред. | ред. код]

Тиск насиченої пари — тиск пари, яка перебуває в рівновазі з рідиною або твердим тілом при даній температурі. Тиск насиченої пари будь-якої хімічної сполуки залежить тільки від температури (див. мал.); при даній температурі тиск насиченої пари і її температурний коефіцієнт — характерні і дуже важливі властивості речовин, які необхідні для багатьох практичних розрахунків. Раніше тиск насиченої пари називали пружністю насиченої пари.

При рівності зовнішнього тиску з тиском насиченої пари спостерігається кипіння (рідини).

Різні речовини при даній температурі мають різний тиск насиченої пари.

Тиск насиченої пари (у міліметрах ртутного стовпа), для температури 20 °C деяких рідин наведено у таблиці.

Речовина Тиск насиченої пари
Ртуть 0,0013
Вода 17,36
Хлороформ 160,5
Сірчистий вуглець 198,5
Ефір 442,4
Сульфітна кислота (H2SO3) рідка 2162 (3,24 атм)
Хлор рідкий 5798 (7,63 атм)
Аміак рідкий 6384 (8,4 атм)
Вуглекислота рідка 44688 (58,8 атм)

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Гончаров А. І., Корнілов М. Ю. Довідник з хімії. — К.: Вища школа, 1974.- 304 с.