Невер
Невер Nevers | |
---|---|
Країна | Франція |
Регіон | Бургундія-Франш-Конте |
Департамент | Ньєвр |
Округ | Невер |
Код INSEE | 58194 |
Поштові індекси | 58000 |
Координати | 46°59′34″ пн. ш. 3°09′42″ сх. д.H G O |
Висота | 167 - 238 м.н.р.м. |
Площа | 17,33 км² |
Населення | 32 830 (01.01.2021[1]) |
Густота | 1894,4 ос./км² |
Розміщення | |
Влада | |
Мер Мандат |
LREM 2020-2026 |
Офіційна сторінка | |
Неве́р (фр. Nevers) — місто та муніципалітет у Франції, у регіоні Бургундія-Франш-Конте, адміністративний центр департаменту Ньєвр. Населення — 32 830 осіб (01.01.2021)[1].
Муніципалітет розташований на відстані[2] близько 220 км на південь від Парижа, 150 км на захід від Діжона.
У римський час Невер був містом едуїв, під назвою Noviodunum або Nivernum. За часів Хлодвіга, 506 року, тут було засновано однойменне єпископство. Графи Неверські згадуються вперше в IX столітті. Граф Гійом з Невера брав участь в першому хрестовому поході.
Коли згасла чоловіча лінія Неверського дому (1184), Неверське графство, шляхом шлюбу, дісталося П'єру де Куртене, колишньому латинському імператору в Константинополі. Потім протягом тривалого періоду ним володіли графи Фландрські (дім Дампьєр) та герцоги Бургундські (нащадки Філіпа Сміливого).
1538 року король Франциск I перетворив Неверське графство у герцогство Нівернське для свого тезки, Франциска Клевського. Йому наслідували один за одним сини (від шлюбу з сестрою Антуана Вандомского), після смерті останнього з яких (1564 року) Невер та Ретель відійшли до їхньої сестри — дружини Лодовіко Гонзага.
1659 року правнук останнього, мантуанський герцог Карл III Гонзага, продав Невер кардиналу Мазаріні, після якого його отримав у спадок небіж кардинала, Філіп-Жульєн Манчіні-Мазаріні (1641–1707). Його нащадки з родини Манчіні зберігали титул герцогів Неверських до самої революції (останнім був письменник Луї Жуль Манчіні).
- Герцогський палац XV століття, перебудований Клевською династією в епоху ренесансу. В 1980-і роки пристосований під будівлю мерії з ініціативи політика українського походження П'єра Береговуа.
- Готичний собор Сен-Сір — середньовічний храм X–XVI століття, реконструйований після пошкоджень у роки Другої світової війни.
- Романська церква Сент-Етьєн (1192) переважно збереглася, незважаючи на руйнування революційного часу.
- Паризька тріумфальна арка — споруджена на згадку про битву при Фонтенуа.
Динаміка населення (Cassini[3] і INSEE[4] ):
Розподіл населення за віком та статтю (2006)[5]:
Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Чоловіки | 17 571 | 3136 | 2738 | 4389 | 4417 | 2614 | 277 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Жінки | 20 926 | 3088 | 2647 | 4805 | 5252 | 4365 | 769 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
2010 року серед 22 994 осіб працездатного віку (15—64 років) 15 354 були активними, 7640 — неактивними (показник активності 66,8%, у 1999 році було 69,8%). З 15 354 активних мешканців працювало 12 645 осіб (6415 чоловіків та 6230 жінок), безробітними було 2709 (1352 чоловіки та 1357 жінок). Серед 7640 неактивних 2513 осіб було учнями чи студентами, 2120 — пенсіонерами, 3007 були неактивними з інших причин[6].
У 2010 році в муніципалітеті числилось 17612 оподаткованих домогосподарств, у яких проживали 34300,0 особи, медіана доходів виносила 16 569 євро на одного особоспоживача[7]
- Мантуя, Італія (1959)
- Шарлевіль-Мезьєр, Франція (1959)
- Кобленц, Німеччина (1963)
- Лунд, Швеція (1967)
- Neubrandenburg, Німеччина (1973)
- Сент-Олбанс, Велика Британія (1974)
- Хаммамет, Туніс (1984)
- Куртя-де-Арджеш, Румунія (1990)
- Седльце, Польща (2002)
- Ставруполі, Греція (2004)
- Тайчжоу, КНР (2006)
- Ян II Казимир — король Польщі, помер тут
- Парфе Манданда (*1989) — конголезький футболіст, воротар.
Варенн-Возель | Куланж-ле-Невер | |||
Марзі | Пн | Сент-Елуа | ||
Зх Невер Сх | ||||
Пд | ||||
Шаллюї | Сермуаз-сюр-Луар |
-
Площа Республіки
-
Романські хори собору в Невері
-
Герцогський палац
-
Башта Ґоґен
-
Залишки старих валів (12-17 ст.), Рю де ля Фонтен
-
Капела Сент-Марі в Невері
-
Вищий автомобільний і транспортний інститут
- Сайт міста Невер [Архівовано 21 серпня 2010 у Wayback Machine.]
- Невер на сайті французького Національного інституту географії
- Невер на сайті французького Національного інституту статистики й економічних досліджень
- ↑ а б Зареєстроване населення 2021. Національний інститут статистики і економічних досліджень Франції. 29 грудня 2023.
- ↑ Фізичні відстані розраховані за координатами муніципалітетів
- ↑ http://cassini.ehess.fr/ Population par commune avant 1962 (résultats publiés au journal officiel ou conservés aux archives départementales), наведено за французькою вікіпедією
- ↑ INSEE : Population depuis le recensement de 1962, наведено за французькою вікіпедією
- ↑ Population selon le sexe et l'âge...2006 [Населення за статтю та віком...2006] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 4 вересня 2012. Процитовано 27 червня 2011.
- ↑ Base chiffres clés : emploi - population active 2010 [Базові показники: зайнятість та активність населення 2010 року] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 26 квітня 2014. Процитовано 15 листопада 2013. (наближені дані, тимчасова зайнятість 1999 року врахована частково)
- ↑ Revenus fiscaux des ménages en 2010 [Оподатковані доходи домогосподарств у 2010 році] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 29 серпня 2012. Процитовано 18 жовтня 2013. Діти та онуки які проживали у двох місцях враховані як 0,5 особи в обох місцях проживання. Перша особа у домогосподарстві це один особоспоживач (ОС), інші дорослі — по 0,5 ОС, діти до 14 років — по 0,3 ОС.
Це незавершена стаття з географії Франції. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |