Нікола Ґрбич

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Нікола Ґрбич
Загальна інформація
Громадянство Сербія
Народження6 вересня 1973(1973-09-06) (51 рік)
Клек[d], САК Воєводина, СР Сербія, СФРЮ
Зріст195 см
Вага91 ± 0,1 кг[1]
Спорт
Країна Сербія
Вид спортуволейбол[2]
КомандаКопра Воллей, Трентіно Воллей, Piemonte Volleyd і ВК «Зеніт-Казань»
CMNS: Нікола Ґрбич у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ґрбич.

Нікола Ґрбич, або Никола Ґрбич (серб. Никола Грбић / Nikola Grbić; нар. 6 вересня 1973, Зренянин) — сербський волейбольний тренер, колишній волейболіст. Нині очолює чоловічу збірну Польщі. Член Міжнародної волейбольної зали слави. Брат волейболіста Владимира Ґрбича.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народжений 6 вересня 1973 року в Зренянині[3]. Батько — Милош Ґрбич, югославський волейболіст, бронзовий призер Євро 1975[4], капітан команди[5].

Грав за клуби «Воєводина» (Новий Сад, 1990—1994), «Ґабека Ґалатрон» (Gabeca Galatron, Монтік'ярі, 1994—1995), «TNT Traco Catania» (або «Катанія», Серія А2, 1995—1996), «Ґабека Фад» (Gabeca Fad, Монтік'ярі, 1996—1997), «Tnt Alpitour Cuneo» (Кунео, 1997—1999), «Сіслей» (Тревізо, 1999—2000), «Асистел» (Мілан, 2000—2003), «Копрасистель Вентальйо» (2003—2004), «Копра» (2004—2005), «Копра Берні» (2005—2007, усі — з П'яченци), «Діатек» (Трентіно, 2007—2009), «Бре Банка Ланутті» (Bre Banca Lannutti, Кунео, 2009—2013), «Зеніт-Казань» (2013—2014).

У сезоні 2014—2015 був головним тренером клубу «Сір Сафети» (Перуджа)[6]. 20 травня 2019 року став головним тренером польського клубу «Група Азоти ЗАКСА» (Кендзежин-Козьле)[7]. З посади головного тренера збірної Сербії Ґрбича звільнили після того, коли команда не змогла здобути путівку на Олімпіаду 2020 у Токіо (його замінив Слободан Ковач)[8].

18 травня 2021 року в ЗМІ повідомили, що Нікола очолив італійський ВК «Сір Сафети» (Перуджа)[9].

Після відставки Вітала Гейнена з поста наставника чоловічої збірної Польщі місцева федерація оголосила прийом заявок на вакантну посаду. На думку журналістів видання «Sport.pl» їх точно подали аргентинець Марсело Мендес, серб Нікола Ґрбич («Перуджа») та італійці Лоренцо Бернарді («П'яченца») й Андреа Ґардіні. TVP Sport повідомив, что ще одним кандидатом був серб Слободан Ковач, а «Sportowe Fakty» припускали, что шостим — Андреа Джані («Модена Воллей»). Однак Андреа Анастазі стверджував, що Нікола Ґрбич не міг подати заявки, бо президент «Перуджі» Джино Сірчі — проти суміщення посад[10].

6 січня 2022 року польський часопис «Wprost» повідомив, що, на думку італійського журналіста Джан Луки Пасіні (Gian Luca Pasini, «La Gazzetta dello Sport») Нікола стане новим головним тренером чоловічої збірної Польщі[11]. 12 січня 2022 офіційно повідомили, що серб очолив чоловічу «кадру»[4].

Досягнення

[ред. | ред. код]
Гравець
Тренер

Сім'я

[ред. | ред. код]

Дружина — Станіслава; сини Матія та Милош, займаються волейболом[4].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Olympedia — 2006.
  2. ↑ CEV database
  3. ↑ Нікола Ґрбич. (англ.)
  4. ↑ а б в Garus M. Nikola Grbić — sylwetka: Kim jest nowy trener polskich siatkarzy? [Архівовано 14 січня 2022 у Wayback Machine.] — 2022. — 12 stycznia. (пол.)
  5. ↑ Биченкова О. Від «югів» до сербів. Історія сербського волейболу [Архівовано 17 січня 2022 у Wayback Machine.]. — 2013. (рос.)
  6. ↑ Нікола Ґрбич [Архівовано 28 вересня 2021 у Wayback Machine.]. (англ.)
  7. ↑ tytuł= MISTRZ OLIMPIJSKI W ZAKSIE [Архівовано 28 вересня 2021 у Wayback Machine.]. (пол.)
  8. ↑ Слободан Ковач очолить збірну Сербії. (рос.)
  9. ↑ Nikola Grbić je novi trener Peruđe [Архівовано 14 січня 2022 у Wayback Machine.]. — 2021. — 18 травня.
  10. ↑ Мендес, Ґрбич, Ґардіні претендують на пост головного тренера зборної Польщі [Архівовано 28 листопада 2021 у Wayback Machine.]. (рос.)
  11. ↑ Nieoficjalnie: Wiadomo, kto będzie nowym trenerem polskich siatkarzy [Архівовано 14 січня 2022 у Wayback Machine.]. — 2022. — 6 stycznia. (пол.)
  12. ↑ Ґрбич може очолити «Верону» [Архівовано 28 вересня 2021 у Wayback Machine.]. (рос.)
  13. ↑ Нікола Ґрбич повертається на паркет через 2 роки [Архівовано 28 вересня 2021 у Wayback Machine.]. (рос.)
  14. ↑ Nikola Grbić sa Zaksom osvojio titulu pobednika Lige šampiona [Архівовано 22 листопада 2021 у Wayback Machine.]. (серб.)
  15. ↑ «Зеніт» ганебно віддав перевагу і програв у півфіналі Ліги чемпіонів. (рос.)

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Зовнішні відеофайли
Nikola Grbic - 2016 International Volleyball Hall of Fame Induction Intro на YouTube // International Volleyball Hall of Fame. — 2016. — 25 жовтня. (англ.)
Це незавершена стаття про сербського спортсмена чи спортсменку.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
М'яч Це незавершена стаття про волейболіста чи волейболістку.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Нікола_Ґрбич&oldid=43392397