П'єдестал

П'єдестал Статуї Свободи

П'єдеста́л (фр. piédestal, від італ. piedistallo із piede — «нога» і stallo — «місце») або постамент — художньо оформлене підвищення, на якому встановлюють статую, скульптуру, колону тощо. Постамент, підніжок, цоколь, підмурок.

Стародавні римляни використовували п'єдестали як підставки для колон на площах і форумах (наприклад, колона Траяна, колона Марка Аврелія) для додання їм більшої величності, а також як підставки колон тріумфальних арок.

В імперському Китаї п'єдесталом для стел, що увічнюють імператорів, традиційно служила кам'яна черепаха «бісі».

Форми п'єдесталів різноманітні: геометрично правильні, часто із застосуванням архітектурних ордерних елементів, прикрашені скульптурним рельєфом, орнаментом, написами, або у вигляді природного, необробленого каменю, а також предметів.

Інші значення

• У гірництві:
  • а) Підніжжя, основа колони, гирлової свердловинної арматури.
  • б) Нерозбірна конструкція з боковим прорізом, яка кріпиться до фланця обсадної колони і служить для захисту від механічних пошкоджень кабелю під час здійснення спуско-підіймальних операцій з устаткуванням електровідцентрових насосів.
• У спорті:
  • П'єдестал пошани, або Почесний п′єдестал — невеличка трьоступінчата споруда, що займають спортсмени під час вручення їм нагород, медалей. Як правило на його заступають спортсмени, що посіли місця з 1-го по 3-тє.

Посилання

• П'єдестал // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1963. — Т. 6, кн. XI : Літери Пере — По. — С. 1363. — 1000 екз.
• Постамент // Термінологічний словник-довідник з будівництва та архітектури / Р. А. Шмиг, В. М. Боярчук, І. М. Добрянський, В. М. Барабаш ; за заг. ред. Р. А. Шмига. — Львів, 2010. — С. 159. — ISBN 978-966-7407-83-4.