Пауль Шеррер

|Батько= |Посада= |Діти= |Дружина= |Мати=

Пауль Шеррер
Пауль Шеррер Пауль Шеррер
Народився	3 лютого 1890(1890-02-03) Санкт-Галлен, Швейцарія
Помер	25 вересня 1969(1969-09-25) (79 років) Цюрих, Швейцарія
Поховання	Флунтерн
Місце проживання	Швейцарія
Країна	Швейцарія
Діяльність	фізик, викладач університету, фізик-ядерник, кристалограф
Alma mater	Швейцарська вища технічна школа Цюриха
Галузь	експериментальна фізика
Заклад	Федеральна вища технічна школа Цюриха
Науковий керівник	Петер Дебай
Відомі учні	Amos de-Shalitd Jean-Pierre Blaserd Max Robert Schafrothd Alfred Burid
Аспіранти, докторанти	Georg Buschd Фріц Цвіккі Ernst Baldingerd Armin Thellungd Bernd T. Matthiasd Ernst Baldingerd Hans Jörg Leisid Werner Känzigd Raymund Sängerd Pierre E. Marmierd Alexander Rusterholzd Paul Güttingerd Andreas Valkód Saleh Selim-Younisd Hans Aepplid Paul Huberd Kessar Demosthenes Alexopoulosd Werner Bantled Hans Baumgartnerd Heinrich F. Blattnerd Ernst Bleulerd Felix Boehmd Egon Bretscherd Heini Gränicherd P. C. Gugelotd Josef Halterd Willy Hardmeierd Ernst Heerd Fritz Herlachd Gerhard Herzogd Otto Huberd Franz Humbeld Franco Jonad Hans J. Mählyd Heinrich Medicusd Walter Merzd Jean Rosseld Rudolf Rüetschid Werner Sigristd Peter Stähelind Hans Staubd Peter G. Debrunnerd Джуліус Страттон
Членство	Гайдельберзька академія наук Американська академія мистецтв і наук
Діти	Ines Juckerd
Нагороди	Marcel Benoist Prized (1943) член Американського фізичного товариства Почесний доктор Мадридського університету Комплутенсеd (1966) doctor honoris causa from the University of Touloused (1948)
Пауль Шеррер у Вікісховищі

Пауль Шеррер (нім. Paul Scherrer; 3 лютого 1890, Санкт-Галлен — 25 вересня 1969, Цюрих) — швейцарський фізик-експериментатор. Народився у Герізау, Швейцарія. Навчався в Цюриху, Кеніґсберзі, Ґеттінгені (Німеччина). Став головою фізичного факультету Швейцарського федерального інституту технології.

Життя і творчість

Шеррер спочатку почав навчатися ботаніки у 1908 в ETH (нім. Eidgenössische Technische Hochschule Zürich) в Цюриху, проте через два семестри змінив дисципліну на фізику і математику. У 1912 він переїхав на один курс в Кеніґсберг, а закінчив навчання в Ґеттінгені. У 1916 в Ґеттінгені він захистився під керівництвом П. Дебая на ступінь доктора наук на тему «Ефект Фарадея в молекулі водню». У той же час він розробив метод порошкової дифракції разом з П. Дебаєм, який згодом отримав назву метод Дебая-Шеррера. У 1918 написав рівняння для визначення розмірів частинок порошку по розширенні рентгенівських ліній дифракції. Шеррер отримав у Ґеттінгені посаду приват-доцента, а у 1920 отримав звання професора в ETH у Цюриху. У 1927 він став головою Інституту експериментальної фізики. У 1930-і Шеррер почав спеціалізуватися в ядерній фізиці, ставши в 1946 президентом Schweizerischen Studienkommission für Atomenergie — швейцарської Комісії з дослідження ядерної енергії. У 1954 взяв участь в заснуванні ЦЕРНу. З 1958 року стає головою швейцарської комісії з атомних наук. У 1960 стає професором — емеритом.

Див. також

• 45305 Паульшеррер — астероїд, названий на честь вченого.

Посилання

Horst Kant: Пауль Шеррер у Neue Deutsche Biographie Том 22. Duncker & Humblot, Berlin 2005, Ст. 704(нім.)