Координати: 50°29′5.7″ пн. ш. 30°29′55.7″ сх. д. / 50.484917° пн. ш. 30.498806° сх. д. / 50.484917; 30.498806

Почайна (залізнична станція)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Станція Почайна

Святошин — Дарниця
Південно-Західна залізниця
Київська дирекція

Платформи станції Почайна
Платформи станції Почайна
Платформи станції Почайна
50°29′5.7″ пн. ш. 30°29′55.7″ сх. д. / 50.484917° пн. ш. 30.498806° сх. д. / 50.484917; 30.498806
Дата відкриття 5 листопада
Рік відкриття 1927 (97 років)
Проєктна назва Київ-Поділ
Попередня назва Київ-Петрівка
(до 27 березня 2018)
Тип вантажна
Колій 3 основні + понад 10 допоміжних
Платформ 2
Тип платформ(и) бічна та острівна
Форма платформи прямі
Вулиця проспект Степана Бандери, вул. Електриків, вул. Вербова, вул. Новокостянтинівська
Переходи на станції   «Почайна»
Пересадка на А  21, 50, 101
Тр 25, 27, 29, 30, 31, 34
Мт  150, 151, 157, 183, 192, 234, 242, 410, 421, 463, 525, 550, 598Д
Тарифна зона 1
Покриття
мобільного зв'язку 		Київстар, Vodafone, lifecell
Код станції 320609 ?
Код «Експрес-3» 2200002 ?
Послуги пасажирські, вантажні перевезення
Мапа
Почайна. Карта розташування: Київ
Почайна
Почайна
Почайна на Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Почайна.

Поча́йна (до 27 березня 2018 року — Київ-Петрівка) — вантажна залізнична станція 1-го класу Київського залізничного вузла Київської дирекції Південно-Західної залізниці між зупинними пунктами Куренівка (1,3 км) та Оболонь (1,6 км). Розташована поблизу проспекту Степана Бандери між вулицями Електриків, Вербовою та Новокостянтинівською, біля станції метро  «Почайна»[1]. Поруч зі станцією знаходиться книжковий ринок, неподалік — низка супермаркетів, гіпермаркетів та торговельних центрів.

Історія

[ред. | ред. код]

Лінію, на якій розташована залізнична станція, почали будувати впродовж 1914—1915 років, як частину стратегічної кільцевої лінії навколо міста (будівництво завершено 1929 року). Станція відкрита 5 листопада 1927 року[2]. Тодішня назва станції Петрівка походить від району Петрівка, який тоді мав назву на честь голови ВУЦВК Григорія Петровського (таку назву мала історична місцевість Поділ). Така назва Подолу не прижилася, але назва станції збереглася.

Наприкінці 1950-х років була побудована залізнична лінія до міста Вишгород. Основне призначення лінії було — доставка матеріалів і обладнання на будівництво Київської ГЕС у Вишгороді. Залізнична лінія Київ-Петрівка — Вишгород (завдожки 12 км) пролягає територією міста Києва та його найближчим передмістям. Пізніше лінія використовувалася для обслуговування промислових підприємств міста Вишгорода. Тривалий час неелектрифікована лінія Київ-Петрівка — Вишгород була звичайним непримітним під'їзних шляхом. Пасажирського руху до цього не було майже ніколи.

Вперше, 29 жовтня 2010 року, відбулася урочиста церемонія запуску дизель-поїзда сполученням Київ-Петрівка — Вишгород. На даному маршруті курсував дизель-поїзд ДР1А-161. До того ж, що всі інші залізничні лінії навколо Києва вже давно були електрифіковані. Пасажирського сполучення дизель-поїздами до цього часу не існувало.

9 вересня 2011 року, за 2 км на південь від станції Вишгород, дизель-поїзд зійшов з рейок. При цьому ніхто не постраждав, пасажири пересіли на автобуси. Незабаром пасажирський рух у напрямку Вишгорода знову остаточно припинився[3][4].

27 березня 2018 року станція перейменована на сучасну назву[5]. Вважається, що назва Почайна походить від легендарної, майже зниклої річки в Києві, правої притоки річки Дніпро, випливала з Йорданського озера на Оболоні. Річка найбільш відома, як можливе місце Хрещення Русі князем Володимиром Святославичем у 988 році. У верхів'ї річки Почайни було розкопано стародавнє поселення, найбільше за площею і щільності забудови (25 тис. м², 66 осель)[6][7].

Приміщення пасажирського вокзалу станції відсутнє, вантажна контора розташована поблизу тупикових колій на вулиці Новокостянтинівській, буд. № 2.

Нині станцію використовують як зупинку на лінії міської електрички та і як вантажну. Раніше існували рейси з приміським сполученням.

Пасажирське сполучення

[ред. | ред. код]
Докладніше: Київська міська електричка

Поблизу станції метро   «Почайна» сходяться понад 20 автобусних та тролейбусних маршрутів[8].

З 2 вересня 2009 року станція стала однією з двох зупинок першої черги міської електрички.

З 4 жовтня 2011 року рух Київської міської електрички відкрито кільцем завдовжки 50,8 км із 14-ма зупинками.

Галерея

[ред. | ред. код]
  • Вантажні поїзди на станції Почайна
    Вантажні поїзди на станції Почайна
  • Назва станції до 2018 року
    Назва станції до 2018 року
  • Платформи міської електрички

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Рішення виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 02.03.1976 № 178/10 «Про відведення земельних ділянок в тимчасове користування Київському метрополітену під будівельні майданчики для будівництва станції Київ-Петрівка та перегінних тунелів». Архів оригіналу за 12 грудня 2011. Процитовано 26 березня 2019.
  2. ↑ Марчевський В. Пам'ятні віхи Почайни: [5 листопада 1927 року відбулося урочисте відкриття вантажної залізничної станції Київ-Петрівка] // «Прапор комунізму». — 1987 — 13 листопада (укр.)
  3. ↑ Дизель-поїзд до Вишгороду: транспорт або залізничний атракціон? (рос.)
  4. ↑ Найбільш незвичайна залізниця в Києві: лінія Київ-Петрївка — Вишгород [Архівовано 2019-03-26 у Wayback Machine.] (рос.)
  5. ↑ Залізнична станція Київ-Петрівка перейменована
  6. ↑ Легендарна київська річка Почайна [Архівовано 2019-03-26 у Wayback Machine.] (рос.)
  7. ↑ Почайна. Історія про те, як одна людина перемогла забудовників і врятувала річку. Архів оригіналу за 9 травня 2019. Процитовано 26 березня 2019.
  8. ↑ З «Петрівки» на «Почайну»: У Києві перейменували автобусну зупинку (карта)

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 15.05.2021) (рос.) [Архівовано з першоджерела 15.05.2021.]
  • Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)
  • Україна. Атлас залізниць. Масштаб 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Почайна_(залізнична_станція)&oldid=42470367