Піски (Лубенський район)
| село Піски | |
|---|---|
.jpg) | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Полтавська область |
| Район | Лубенський район |
| Тер. громада | Лубенська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA53040030400061651 |
| Основні дані | |
| Населення | 467 |
| Поштовий індекс | 37551 |
| Телефонний код | +380 5361 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°1′1″ пн. ш. 33°5′21″ сх. д. / 50.01694° пн. ш. 33.08917° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
101 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 37554, Полтавська обл., Лубенський р-н, с. Войниха |
| Карта | |
  Піски | |
 Піски | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Піски́ — село в Україні, у Лубенській громаді Лубенського району Полтавської області. Населення становить 467 осіб. Орган місцевого самоврядування — Лубенська територіальна громада.
Село Піски знаходиться на лівому березі річки Сула, вище за течією на відстані 1,5 км розташоване село Суха Солониця, нижче за течією на відстані 3 км розташоване село Засулля, на протилежному березі — село Мгар. Річка в цьому місці звивиста, утворює лимани, стариці та заболочені озера.
За Гетьманщини село Піски входило до 2-ї Лубенської сотні Лубенського полку.
Зі скасуванням полково-сотенного устрою на Лівобережній Україні село перейшло до Лубенського повіту Київського намісництва[1].
У ХІХ ст. Піски були одним із сіл Засульської волості Лубенського повіту Полтавської губернії[2].
Станом на 1946 рік, ще існувала Пісківська сільська рада Лубенського району[3].
Пізніше, до 2016 року село входило до Войнихівської сільської ради. Потім, до 2020 року Піски були у складі Засульської сільської громади, після її скасування село перейшло до Лубенської територіальної громади.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 721-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Полтавської області», село увійшло до складу Лубенської міської громади[4].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно — територіальної реформи та ліквідації Лубенського району(1923—2020), село увійшло до складу новоутвореного Лубенського району[5].
На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 530479, розташована у приміщенні клубу.
- Результати
- зареєстровано 478 виборців, явка 63,60 %, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 52,68 %, за Радикальну партію Олега Ляшка — 9,40 %, за «Опозиційну платформу — За життя» — 7,72 %.[6] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Фахраддін Мухтаров (самовисування) — 29,11 %, за Анастасію Ляшенко (Слуга народу) — 16,10 %, за Ігоря Лінчевського (самовисування) — 10,27 %[7].
- Приватне підприємство «Батьківщина».
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 797 осіб, з яких 338 чоловіків та 459 жінок[8].
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 639 осіб[9].
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[10]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 94,53 % |
| російська | 3,91 % |
| вірменська | 1,25 % |
| білоруська | 0,16 % |
- Школа І-ІІ ст.
- Панас Мирний описав село у своєму творі «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»
Головною прикрасою села Піски є Успенська церква (пам'ятник архітектури початку ХІХ століття).
- Братська могила[d] радянських воїнів, пам'ятний знак полеглим воїнам-землякам;
- Меморіальна дошка[d] на честь Героя Радянського Союзу М. Є. П'ятикопа;
- Августин (Гуляницький) (1838—1892) — український та литовський релігійний діяч ХІХ століття, богослов, духовний письменник, журналіст, церковний історик.
- Павлик Семен Провович, 1887 р., с. Піски Лубенського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Піски. Селянин-одноосібник. Заарештований 14 грудня 1932 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 5 січня 1933 р. за ст. 54-10 КК УСРР до 3 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 21 квітня 1990 р.[11]
- Павлик Андрій Григорович, 1893 р. н., с. Піски Лубенського р-ну Полтавської обл., українець, із духовенства, освіта початкова. Проживав у с. Матяшівка Великобагачанського р-ну Полтавської обл. Священик. Заарештований 29 липня 1937 р. Засуджений Полтавським обласним судом 7 грудня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 8 років позбавлення волі з поразкою у правах на 5 років. Реабілітований Генеральною прокуратурою України 10 листопада 1992 р.
- Дзюба Родіон Маркович (1903–?) — український радянський партійний діяч, 2-й секретар Полтавського міськкому КП(б)У, секретар Волинського і Львівського обласних комітетів КП(б)У.
- Кока Іван Данилович[be] (1931–?) — білоруський архітектор.
- Кока Микола Григорович (1978—2024) — молодший сержант Національної гвардії України, учасник російсько-української війни.
Село описане у творі Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»[джерело?].
- ↑ Описи Київського намісництва 70—80 років XVIII ст.: Описово-статистичні джерела/ АН УРСР. Археогр. комісія та ін. — К.: Наукова думка, 1989. — 392 с. — ISBN 5-12-000656-6. — С. 116
- ↑ Адміністративно-територіальний поділ Полтавщини 1648—2012 років. Довідник з історії Адміністративно-територіального поділу Полтавська обласна рада, Державний архів Полтавської області. — Полтава: ТОВ «АСМІ», 2012. — 400 с. — ISBN 978-966-182-203-9. — С. 107, 197, 355
- ↑ Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ. «Українське видавництво політичної літератури». 1947. — С. 416
- ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Полтавської області. Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 9 листопада 2021. Процитовано 3 квітня 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 148, Полтавська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
- ↑ Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 148, Полтавська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 23 березня 2022.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Полтавська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення, Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Полтавська область (осіб) - Регіон, Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Полтавська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік, Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Реабілітовані жертви комуністичного терору на Полтавщині. Архів оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 13 травня 2011.
