Саманта Павер
Сама́нта Джейн Па́уер (англ. Samantha Jane Power; нар. 21 вересня 1970, Лондон, Сполучене Королівство) — американськй дипломат, політолог і журналіст ірландського походження, Адміністратор Агентства США з міжнародного розвитку з 3 травня 2021 року[4]. 28-й Постійний представник США при ООН із 5 серпня 2013 до 20 січня 2017. Професор Гарвардського університету й лауреат Пулітцерівської премії 2003 за книгу «Проблема з пекла: Америка в століття геноциду», старший радник Барака Обами з питань зовнішньої політики під час передвиборчої кампанії останнього. Журнал «Таймс» схарактеризував її так: «Пауер — директор-керівник Центру прав людини ім. Карра в Гарварді — новий голос совісті для зовнішньополітичної еліти США». Пауер увійшла до списку 100 найвпливовіших людей планети.[джерело?] Є Директором Ради національної безпеки США з міжнародних відносин.
Коли під час засідання Ради безпеки ООН Росія заявила, що референдум в Криму у березні 2014 року був законним, Пауер підбігла до російського представника Віталія Чуркіна, накричала на нього і посіпала за плече, а на наступному засіданні заявила: «Злодій може вкрасти власність, але це не дає йому права володіти цією власністю».[5]
11 червня 2015 року під час візиту до Києва виступила в Жовтневому палаці, де українською мовою вигукнула гасло борців за незалежність України: «Україна понад усе!»
Народилася в Лондоні в сім'ї лікарів Віри Делані та Джима Павера, який також грав на піаніно.[6][7] Росла в Ірландії, а 1979 року, коли їй виповнилося 9 років, вона залишила Каслкнок[en] і почала навчання в Готстауні у приватній римсько-католицькій дівочій початковій школі Mount Anville Montessori[en],[8] того ж 1979 року разом з батьками іммігрувала в Піттсбург, США.[9]
Вчилася у Вищій школі Лейксайду[en] в Атланті, штат Джорджія, де також займалася в спортивних командах з кросу та баскетболу. Закінчила Єльський університет (бакалавр мистецтв). Ступінь доктора юриспруденції отримала в Гарвардській школі права (1999). [10] В 1993 році, у віці 23 років, стала громадянкою США.
З 1998 до 2002 року Павер працювала виконавчим директором Центру Карр з питань політики в галузі прав людини при Гарвардському університеті, де згодом вона працювала професором практики глобального лідерства та державної політики Анни Лінд.
У 2004—2008 роках Павер працювала старшим радником з питань зовнішньої політики під час президентської кампанії Барака Обами[11].
2009 року президент Обама призначив її на посаду в Раді національної безпеки[12]
2013 року Обама призначив Павер постійним представником США при ООН.
4 лютого 2021 року президент США Джо Байден направив на розгляд Сенату Конгресу США кандидатуру Саманти Павер на посаду керівника Агентства США з міжнародного розвитку (USAID)[13]. 28 квітня Сенат США проголосував за її призначення 68 голосами проти 26[14]. Склала присягу 3 травня 2021 року[4].
- Орден княгині Ольги I ст. (Україна, 23 серпня 2022) — за значні особисті заслуги у зміцненні міждержавного співробітництва, підтримку державного суверенітету та територіальної цілісності України, вагомий внесок у популяризацію Української держави у світі[15]
- Українською
- Саманта Пауер. «На гребені полум'я». Переклад з англійської Ганни Лелів, Юлії Григоренко, Галини Сташків. Львів: Видавництво «Літопис», 2014. 632 с. ISBN 978-966-8853-51-7[16]
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ Munro A. Encyclopædia Britannica
- ↑ FemBio database
- ↑ а б Power takes the helm at USAID touting its role in fighting pandemics. CNN (англійською) . 3 травня 2021. Процитовано 2 червня 2022.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 6 січня 2017. Процитовано 5 січня 2017.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Amb. Samantha Power’s father died of broken heart after she left for US. Архів оригіналу за 27 квітня 2016. Процитовано 5 січня 2017.
- ↑ Empathy is everything: A lesson from my mother, the doctor. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 5 січня 2017.
- ↑ Sheehy, Clodagh (29 листопада, 2008). welcome: irishwoman who resigned is back on obama's team after labelling hillary a 'monster'. Evening Herald. Dublin. Архів оригіналу за 1 серпня 2012. Процитовано 5 січня, 2017.
- ↑ [1] [Архівовано 2014-04-14 у Wayback Machine.]
- ↑ U.S. Permanent Representative to the United Nations [Архівовано 13 січня 2017 у Wayback Machine.] whitehouse.gov. 2015. Retrieved December 18, 2015
- ↑ ЧАС 100: Саманта Пауер. Time. Квітень 19, 2003. Архів оригіналу за 15 червня 2010. Процитовано Травень 23, 2010. [Архівовано 2007-11-30 у Wayback Machine.]
- ↑ https://www.rollingstone.com/politics/story/13390609/campaign_08_the_radical_roots_of_barack_obama/4 [Архівовано 8 травня 2009 у Wayback Machine.] «Радикальні корені Барака Обами»],Rolling Stone
- ↑ Номінація, надіслана Сенату. White House (англ.). Архів оригіналу за 5 лютого 2021. Процитовано 4 лютого 2021.
- ↑ Samantha Power confirmed to lead US Agency for International Development. CNN (англійською) . 28 квітня 2021. Процитовано 2 червня 2022.
- ↑ Указ Президента України від 23 серпня 2023 року № 595/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ На гребені полум'я [Архівовано 2022-10-23 у Wayback Machine.] Видавництво «Літопис»
- Дії Росії в Україні — це загроза для всього світу, — Саманта Пауер [Архівовано 23 грудня 2014 у Wayback Machine.]
- Саманта Пауэр: гендерное равенство — благородная цель, которую не следует превращать в самоцель [Архівовано 15 серпня 2014 у Wayback Machine.]
- США на Радбезі ООН: У Росії немає репутації як у країни, що проводить об'єктивні розслідування [Архівовано 26 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
- У Радбезі ООН головування переходить до США [Архівовано 5 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
- Саманта Пауер оголосила про готовність США до нової хвилі санкцій проти Росії [Архівовано 25 вересня 2014 у Wayback Machine.]
- У США констатують, що мінських домовленостей дотримується лише Україна [Архівовано 24 листопада 2014 у Wayback Machine.]
- Сильная женщина Саманта Пауэр. 9 интересных фактов о постпреде США в ООН [Архівовано 20 грудня 2014 у Wayback Machine.]
- Саманта Пауэр назвала Россию вором [Архівовано 15 грудня 2014 у Wayback Machine.]
- Саманта Павер заговорила у Києві українською [Архівовано 14 червня 2015 у Wayback Machine.].
Саманта Павер у соцмережі «Facebook»- Публікації на C-SPAN
| Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво | |
|---|---|
| Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво | |
| Генеалогія та некрополістика | |
| Література та бібліографія | |
| Тематичні сайти | |
| Словники та енциклопедії | |
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль | Autoritats UB: a1316320 · BIBSYS: 1039863 · BLBNB: 000347601 · BNC: a11654879 · BNF: 161595400 · CANTIC: 981058524379506706 · CiNii: DA13030321 · CONOR.SI: 16466275 · DBC: 87097969804519 · FAST: 1554903 · Freebase: /m/07vznt · GND: 173596886 · ISNI: 0000000067028746 · J9U: 987007300632905171 · KRNLK: KAC200410400 · LCCN: n00094337 · LIBRIS: dbqt3z5x0gzl30z · MAK: 9810598510005606 · N6I: vtls000258837 · NCF: ncf11363162 · NDL: 01186438 · NKC: mub20211131917 · NSK: 000319462 · NTA: 240368223 · NUKAT: n2005107183 · PTBNP: 1461809 · PUSC: 64122 · RERO: 02-A008985181 · SELIBR: 406138 · SHARE: 501491 · SUDOC: 06715655X · VIAF: 77549215 |
 Кабінет Барака Обами | |||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Президент та Віцепрезидент: | |||||||||||||||
| Секретарі (міністри) | |||||||||||||||
| Посадовці рівня секретаря |
| ||||||||||||||
Едвард Стеттініус (1945—1946) • Воррен Остін (1947—1953) • Генрі Лодж (1953—1960) • Джеймс Джеремі Водсворт (1960—1961) • Едлай Евінг Стівенсон II (1961—1965) • Артур Голдберг (1965—1968) • Джордж Бол (1968—1968) • Джеймс Рассел Віггінс (1968—1969) • Чарлз Йост (1969—1971) • Джордж Герберт Вокер Буш (1971—1973) • Джон Скалі (1973—1975) • Деніел Патрік Мойніган (1975—1976) • Вільям Скрентон (1976—1977) • Ендрю Джексон Янг (1977—1979) • Дональд Макгенрі (1979—1981) • Джин Кіркпатрік (1981—1985) • Вернон Волтерс (1985—1989) • Томас Пікерінг (1989—1992) • Едвард Перкінс (1992—1993) • Мадлен Олбрайт (1993—1997) • Білл Річардсон (1997—1998) • Річард Голбрук (1999—2001) • Джон Негропонте (2001—2004) • Джон Денфорт (2004—2005) • Джон Болтон (2005—2006) • Халілзад Залмай (2007—2009) • Сьюзан Райс (2009—2013) • Саманта Пауер (2013—2017) • Ніккі Гейлі (2017—2018) • Джонатан Коен (в.о., 2019) • Келлі Найт Крафт (2019—2021) • Лінда Томас-Грінфілд (з 2021) |  | ||
|
Це незавершена стаття про політика США. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Народились 21 вересня
- Народились 1970
- Уродженці Лондона
- Викладачі Гарвардського університету
- Випускники Гарвардської школи права
- Кавалери ордена княгині Ольги I ступеня
- Лауреати Пулітцерівської премії за нехудожню літературу
- Кабінет Барака Обами
- Уродженці Ірландії
- Випускники Єльського університету
- Дипломати США
- Правники США
- Дисидентки
- Представники США в ООН
- Американці ірландського походження
- Журналістки США
- Автори нехудожньої літератури США XXI століття
- Уродженці Дубліна
- Британські емігранти до США
- Ірландські емігранти до США