Самі ас-Сольх

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Самі ас-Сольх
араб. سامي الصلح
Прапор
Прапор
14-й Прем'єр-міністр Лівану
26 липня 1942 — 22 березня 1943
Попередник: Ахмед Даук
Наступник: Айюб Табіт
Прапор
Прапор
18-й Прем'єр-міністр Лівану
20 серпня 1945 — 22 травня 1946
Попередник: Абдул Хамід Караме
Наступник: Сааді аль-Мунла
Прапор
Прапор
23-й Прем'єр-міністр Лівану
11 лютого — 9 вересня 1952
Попередник: Абдалла Яфі
Наступник: Назім Аккарі
Прапор
Прапор
30-й Прем'єр-міністр Лівану
16 вересня 1954 — 19 вересня 1955
Попередник: Абдалла Яфі
Наступник: Рашід Караме
Прапор
Прапор
33-й Прем'єр-міністр Лівану
18 листопада 1956 — 20 вересня 1958
Попередник: Абдалла Яфі
Наступник: Халіл аль-Хібру
 
Народження: 5 липня 1887(1887-07-05)
Османська імперія або Акко, Османська імперія[1]
Смерть: 1968[2][3]
Бейрут, Ліван
Країна: Ліван
Релігія: сунізм
Партія: Constitutional Blocd
Автограф:

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Самі ас-Сольх (араб. سامي الصلح; 5 липня 18871968) — ліванський політик, п'ять разів обіймав посаду прем'єр-міністра Лівану.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 1887 року в сунітській родині[4]. Жив і навчався в Туреччині, Греції та Лівані[5].

За все життя на нього було скоєно багато замахів, два з яких відбулись 20 квітня та 29 липня 1958 року, коли він обіймав посаду прем'єр-міністра Лівану[6].

Був одружений з Балкіс Рідою Сольх, сестрою прем'єр-міністра Ріада ас-Сольха. Володів французькою, арабською, грецькою й турецькою мовами[5].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. https://afroasian.mediaplaygrounds.co.uk/
  2. Deutsche Nationalbibliothek Record #132958104 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  3. SNAC — 2010.
  4. Relations by marriage within the political class:-Reconciliations, Alliances and Hostilities. monthlymagazine.com (англ.) . Архів оригіналу за 8 лютий 2021. Процитовано 10 лютого 2022. [Архівовано 2021-02-08 у Wayback Machine.]
  5. а б Sami el-Solh. el-solh (англ.) . Архів оригіналу за 8 січень 2022. Процитовано 10 лютого 2022. [Архівовано 2022-01-08 у Wayback Machine.]
  6. Knudsen, Are (17 березня 2010). Acquiescence to Assassinations in Post-Civil War Lebanon?. Mediterranean Politics (англ.) . 15 (1): 1—23. doi:10.1080/13629391003644611.