Словотвір есперанто
Словотвір есперанто (есп. Vortfarado en Esperanto) — розділ мовознавства, що вивчає творення слів мови есперанто.
Виділяють морфологічні та неморфологічні способи словотворення мови есперанто.
До морфологічних способів належать такі типи творення:
- суфіксальний (спосіб творення слів за допомогою суфікса): belo — beleco — belaĵo — belulo; konstruo — konstruaĵo — konstruado; infano — infanaĵo; pafo — pafado, marteli — martelado; iro — irado; malsano — malsaneco; manifesto — manifestacio; demonstro — demonstracio.
- префіксальний (спосіб творення слів за допомогою словотворчих префіксів): antaŭ — malantaŭ; patro — bopatro; urbo — ĉefurbo; kuri — diskuri; lerni — eklerni; edzo — eksedzo; veni — reveni.
- складання основ і слів (спосіб творення слів, при якому дві й більше основ поєднуються в одне слово): radikvortojn, radikkarakter, tranĉilingaro, registaro.
- редуплікація (подвоєння початкового складу (складів), основи (повністю або частково), слова або кореня): plenplena, finfine, fojfoje.
При неморфологічному способові утворення нового слова відбувається шляхом переходу слова (або окремих морферм) з однієї мови у мову есперанто: -end- (суфікс з мови ідо) — pagenda, farenda, reg (корень з латини) — registaro. В есперанто корені слів запозичені й здебільшого форма основи зберігається з вихідної мови, будь то фонетичної (eks — від міжнародних ex-, vualo від французької voile) або ортогональної (teamo, boato від англійських team, boat, soifo від французького soif). Проте, кожен корінь мови есперанто, а відтак і основа, може сформувати кілька десятків відгалужень, які будуть мало схожими на еквівалентні їм у вихідних мовах, таких як registaro (держава), яке є похідним від латинської мови root reg (правило), але за морфологією ближче до німецької.
Один з найбільш корисних дериваційних афіксів у мові есперанто — це mal-[1], за допомогою якого утворюються антоніми слів: peza (важкий) — malpeza (легкий); supren (уверх) — malsupren (униз); ami (любити) — malami (ненавидіти). Однак цей афікс не використовується для слів, антоніми яких входять до базової лексики: suda (південний), а не malsuda чи malnorda (від norda — північний).
Творення нових слів також можливо за допомогою характерних для есперанто закінчень, які виступають показниками частин мови: nura (простий, єдиний) від nur (тільки), tiama (тодішній) від tiam (тоді) або vido (зір) від vidi (бачити).
Більшість афіксів є коренями, і тому вони є невід'ємною складовою мови. Деякі афікси не є коренями і тому не впливають на віднесення основи, до якої примикають, до тієї чи іншої частини мови.
| Суфікс[2][3] | Офіційний | Значення | Приклади |
|---|---|---|---|
| -ac- | Ні | застосовується в ботанічній термінології | fabacoj (бобові) |
| -aĉ- | Так | низька якість, нікчемний, зневажливий | skribaĉi (писати нерозбірливо); veteraĉo (негода); domaĉo (будиночок); rigardaĉi (витріщатися) |
| -ad- | Так | тривалість дії | kurado (біг); parolado (публічний виступ) |
| -aĵ- | Так | конкретний прояв ознаки | manĝaĵo (їжа); novaĵo (новина); glaciaĵo (морозиво); bovaĵo (яловичина); aĉaĵo (гидота) |
| -al- | Ні | у ботанічній номенклатурі — порядок; у хімічній — альдегід; в анатомічній — кістка | rozaloj (рожеві); etanalo (етаналь); nazalo (носова кістка) |
| -an- | Так | член, учасник, житель | kristano (християнин); usonano (житель США); ŝipano (моряк); samkursano (однокурсник); samideano (однодумець) |
| -ant- | Так | дієприкметник теперішнього часу | falanta (падаючий) |
| -ar- | Так | сукупність | arbaro (ліс); vortaro (словник); homaro (людство); ŝafaro (овече стадо); ŝiparo (флот); anaro (колектив) |
| -at- | Так | пасивний дієприкметник теперішнього часу; у хімічній номенклатурі — сіль кислоти з великим умістом кисню | demandata (той, що питає); sulfato (сульфат); |
| -ĉj- | Так | чоловіча пестлива форма | paĉjo (татко); fraĉjo (братик) |
| -ebl- | Так | модальність | kredebla (ймовірно) |
| -ec- | Так | властивість, якість | amikeco (дружба); boneco (доброта) |
| -ed- | Ні | в зоологічній номенклатурі — родина | cervedoj (тварини родини оленів) |
| -eg- | Так | збільшення, посилення; іноді з конотацією на позначення людей | domego (хороми); virego (гігант); librego (велика книга); varmega (гарячий); ridegi (реготати) |
| -ej- | Так | місце, приміщення | lernejo (школа, училище), vendejo (магазин), juĝejo (будівля суду, зал судових засідань), kuirejo (кухня), hundejo (псарня), senakvejo (пустеля); devenejo (джерело) |
| -em- | Так | схильність до чого-небудь, тенденції | ludema (грайливий), parolema (балакучий); brulema (легкозаймистий) |
| -end-[4] | Так | «який повинен бути» | pagenda (платоспроможний); farenda laboro (работа, яка повинна бути зроблена) |
| -er- | Так | частка чого-небудь | ĉenero (ланка); fajrero (іскра); neĝero (сніжинка), kudrero (застібка); vortero (морфема) |
| -esk- | Ні | «на кшталт» | japaneska pentraĵo (малюнок в японському стилі); vireska virino (чоловікоподібна жінка) |
| -estr- | Так | головна персона, начальник | lernejestro (шкільний директор); urbestro (мер); centestro (сотник) |
| -et- | Так | зменшення; іноді пестлива конотація на позначення людей | dometo (будиночок); libreto (книжечка); varmeta (тепленький) |
| -i- | Ні | країна; група країн; наука; політичний режим | Ukrainio (Україна), patrio (батьківщина); Ŝengenio (країни Шенгену); geografio (географія); demokratio (демократія) |
| -iĉ-[5] | Ні | на позначення слів чоловічого роду | reĝiĉo (король); edziĉo (чоловік); boviĉo (бик); kokiĉo (півень); profesoriĉo (професор) |
| -id- | Так | нащадок, дитинча | katido (кошеня); reĝido (принц); arbido (саджанець) |
| -ig- | Так | робити | mortigi (вбивати); purigi (чистити) |
| -iĝ- | Так | робитися | amuziĝi (розважатися); naskiĝi (родитися) |
| -ik- | Ні | вид мистецтва, наука, техніка | poetiko (поетика); elektroniko (електроніка) |
| -il- | Так | знаряддя, інструмент, засіб | ludilo (іграшка); tranĉilo (ніж); helpilo (підказка) |
| -in- | Так | на позначення слів жіного роду | bovino (корова); patrino (мати); studentino (студентка) |
| -ind- | Так | гідний чого-небудь | memorinda (пам'ятний); kredinda (достовірний); fidinda (надійний) |
| -ing- | Так | те, що кудись встромляється | glavingo (піхви меча); kandelingo (свічник); ŝraŭbingo (гайка), piedingo (стремено); kuglingo (гільза) |
| -int- | Так | дієприкметник минулого часу | formanĝinta (той, що з'їв) |
| -ism- | Так | громадський рух, вчення, особливості мови, пристрасть | komunismo (комунізм); kristanismo (християнство); germanismo (германізм) |
| -ist- | Так | людина певної професії, переконань, вчення | instruisto (учитель); dentisto (стоматолог); komunisto (комуніст) |
| -it- | Ні | пасивний дієприкметник минулого часу; у хімічній номенклатурі — сіль кислоти з меншим вмістом кисню; в медичній — захворювання | vidita (побачений); sulfito (сульфіт); bronkito (бронхіт) |
| -iv- | Ні | здатність | produktiva (здатний виробляти), sentiva (здатний відчувати), pagiva (здатний платити) |
| -iz- | Ні | постачати, додавати | ŝtonizi (мостити каменем), orizi (покривати золотом), klimatizi (кліматизувати) |
| -nj- | Так | пестливий суфікс до жінок | Jonjo (Джоанна); panjo (мама); anjo (бабуся); vanjo (нянько); aminjo (подруга) |
| -obl- | Так | множинні числівники | duobla (подвіний); trioble (триразовий) |
| -ol- | Ні | у хімічній номенклатурі — спирт | metanolo (метанол), etanolo (етанол) |
| -on- | Так | дробові числівники | duona (половина); centono (сота частина); dekonaĵo (десятина) |
| -ont- | Так | дієприкметник майбутнього часу | venonta (прийдешній) |
| -op- | Так | збірні числівники | duope (удвох); triopo (трійя); arope (усією групою) |
| -ot- | Так | пасивний дієприкметник майбутнього часу | skribota letero (лист, який буде написаний) |
| -oz- | Ні | насичений, повний, багатий | sabloza (пісчаний), ŝtonoza (кам'янистий), sukoza (соковитий) |
| -uj- | Так | країна; те, у чому зберігається; дерево, на якому росте | monujo (гаманець); salujo (сільниця); abelujo (вулик); Anglujo (Англія); Kurdujo (Курдистан); pomujo (яблоня) |
| -uk- | Ні | кастрована тварина | bovuko (віл); ĉevaluko (мерин) |
| -ul- | Так | особа, яка володіє певними якостями | junulo (молода людина); sanktulo (святий); proksimulo (ближній) |
| -um- | Так | без певного значення, застосовується тоді, коли суфікси не підходять | kolumo (комірець); krucumi (розіп'яти на хресті); plenumi (виконати); brakumi (обійняти); amindumi (доглядати) |
| Префікс[6] | Офіційний | Значення | Приклади |
|---|---|---|---|
| bo- | Так | родинні зв'язки | bopatro (свекор) |
| dis- | Так | роз'єднання | disĵeti (розкидати); dissendi (поширити) |
| ek- | Так | початок або миттєвість дії | ekkrii (зойкнути); eksalti (стрибнути) |
| eks- | Так | колишній, екс- | eksedzo (колишній чоловік) |
| fi- | Так | мерзенний | fihomo (мерзенна людина); fiulo (мерзотник) |
| ge- | Так | на позначення обох статей | geulo (гермафродит); gea (гетеросексуальний) |
| mal- | Так | антонім | malgranda (маленький); malriĉa (бідний) |
| mis- | Так | помилковість | misaŭdi (недочути) |
| pra- | Так | далека ступінь родинних зв'язків; первісність | praavo (прадід); prapatro (праотець); praa (доісторичний) |
| re- | Так | зворотня дія | resendi (відіслати назад); rekonstrui (перебудувати); rebrilo (відблиск) |
Неофіційні префікси есперанто: afro-, anti-, arĥi-, aŭdio-, aŭto-, bio-, des-, eko-, eŭro-, hiper-, infra-, ko-, kver-, makro-, meta-, mikro-, mini-, mono-, pre-, proto-, pseŭdo-, retro-, san-, semi-, stif-, tele-, termo-, ultra-, video[7].
| Інтерфікс | Використання | Приклади |
|---|---|---|
| -o- | між двома приголосними звуками, які розрізняються звучуванням (дзвінкий та глухий), двома однаковими звуками за всіма якостями, сонорними, голосним та приголосним, для розрізнення омонімів | rozokolora (рожевий колір), kantobirdo (співоча птиця); vivovespero (вечір життя); mallonga (надкороткий); konkoludo (гра) — konkludo (висновок). |
| Постфікс | Використання | Приклади |
|---|---|---|
| -о | більшість іменників | kateto (кішка), katideto (кошеня) |
| -in | похідні прикметники від назв істот жіночої статі | virin (жіночий) |
| -а | всі прикметники та інші ад'єктивні слова | inteligenta (розумний) |
| -у | множинні форми іменників і прикметників | crockery (посуд) |
| -as | форма теперішнього часу від усіх дієслів | kredas (думаю), deriviĝas (тримаю) |
| Флексія | Використання | Приклади |
|---|---|---|
| -a | у прикметниках у називному відмінку однини | simpla (простий, проста) |
| -o | в іменниках у називному відмінку однини | karaktero (характер) |
| -i | в дієсловах з невизначеною формою | labori (працювати) |
| -e | в прислівниках | formale (формально) |
Інколи зі зміною флексії відбувається зміна частини мови: simpla (прикметник проста) — simple (прислівник просто), labori (дієслово працювати) — laboro (іменник праця)[8].
- ↑ About prefix mal- (англ.)
- ↑ Sufiksoj (еспер.)
- ↑ Neoficialaj sufiksoj (еспер.)
- ↑ запозичено з мови ідо.
- ↑ суфікс, який застосовується новаторами заради симетрії зі суфіксом на позначення слів жіночого роду
- ↑ Vortfarado. Prefiksoj (еспер.)
- ↑ Neoficialaj prefiksoj (еспер.)
- ↑ Система суффиксов в эсперанто Доклад М. Р. Пентуса на семинаре «Некоторые применения математических методов в языкознании» от 25 марта 2006 г.(рос.)
- M. Malovec: Gramatiko de Esperanto, 1999 (еспер.)
- Суффиксы языка эсперанто (рос.)
- К. Калочай О словообразовательной системе эсперанто (Pri la vortosistemo de Esperanto) (рос.)
- Редуплікація // Енциклопедичний словник класичних мов / Л. Л. Звонська, Н. В. Корольова, О. В. Лазер-Паньків та ін. ; за ред. Л. Л. Звонської. — 2-ге вид. випр. і допов. — К. : ВПЦ «Київський університет», 2017. — С. 433. — ISBN 978-966-439-921-7.
