Соболь Едуард Олександрович
Едуард Соболь | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Народження | 20 квітня 1995 (29 років) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Вільнянськ, Запорізька область | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Зріст | 186 см | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Вага | 74 кг | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Громадянство | Україна | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Позиція | лівий захисник | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Інформація про клуб | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Поточний клуб | «Генк» | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Юнацькі клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
2008–2011 |
«Олімпік» (Кіровоград) «Металург» (Запоріжжя) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Національна збірна** | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
** Інформацію про ігри та голи за національну збірну | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Едуард Олекса́ндрович Со́боль (нар. 20 квітня 1995, Вільнянськ, Запорізька область, Україна) — український футболіст, лівий захисник французького клубу «Страсбур» та національної збірної України. На правах оренди виступає за «Генк».
Народився у місті Вільнянськ, Запорізька область, але у ранньому віці переїхав у Кіровоград. Там жив у одному дворі з іншим майбутнім збірником Євгеном Коноплянкою і разом вони починали грати у футбол у місцевій команді «Олімпік» (Кіровоград)[1]. З 2008 року перебував у академії запорізького «Металурга».
13 жовтня 2011 року зіграв перший матч у дорослій команді. На 55 хвилині матчу вийшов на поле проти ФК Львів і провів 36 хвилин у грі. Матч завершився розгромною перемогою 4:0.
15 травня забив перший гол за команду у матчі проти «Кримтеплиці», що завершився з рахунком 4:0. 30 травня провів гол у ворота «Геліоса». У сезоні зіграв 16 матчів, у яких забив 2 голи, тим самим допоміг запорізькому «Металургу» вийти до Прем'єр-ліги.
У цей сезон гравець зумів закріпитися в основному складі металургів, виходячи з перших хвилин. Завдяки хорошій грі здобув право називатися одним з найперспективніших захисників України. Звернув на себе увагу українських грандів «Шахтаря» та «Динамо».
У першому колі провів 9 матчів за «Металург». Його останній матч у складі металургів відбувся 3 листопада 2012 року проти «Шахтаря», в якому відіграв 76 хвилин. Матч завершився поразкою 2:0.
Взимку 2013 було оформлено перехід до складу «Шахтаря»[2] . Гравець отримав футболку з номером 95. Перший вихід відбувся 1 березня 2013 року у матчі проти Волині, на 65 хвилині. За цей час встиг віддати гольову передачу. Матч завершився перемогою Шахтаря з рахунком 4:1. У наступних матчах виходив на заміну. Останній матч у сезоні відбувся 1 травня проти Таврії. Далі гравець не виходив, оскільки був викликаний у молодіжну збірну.
Цей сезон виявився не дуже вдалий. Молодий гравець не зумів виграти конкуренцію у досвідченіших партнерів по команді. Здебільшого він виходив на заміну. У стартовий склад потрапляв лише в матчах проти незначних суперників. Протягом сезону гравець також брав участь у юнацькій Лізі чемпіонів. Тут він повністю відіграв сім матчів.
З 2014 року грав на правах оренди за українські «Металург» (Донецьк), «Металіст» та «Зоря» (Луганськ), чеські «Славію» та «Яблонець». 2018 року в складі празької «Славії» виграв Кубкок Чехії, але у фіналі проти «Яблонця» (3:1) на поле не виходив.
4 липня 2019 року був відправлений в оренду в бельгійський «Брюгге»[3]. У новій команді він швидко зарекомендував себе як основний гравець і у першому ж сезоні пройшов з клубом груповий етап Ліги чемпіонів УЄФА та виграв чемпіонат Бельгії. Цього сезону він провів 26 ігор чемпіонату, у яких забив чотири голи. Соболь також став чемпіоном Бельгії з «Брюгге» в сезоні 2020/21. Він провів 30 із можливих 40 ігор чемпіонату, у яких забив два голи, а також — одну кубкову та шість єврокубкових ігор.
У березні 2021 року «Брюгге» оголосив, що Соболь підписав повноцінний контракт з клубом. У сезоні 2021/22 він провів за «Брюгге» 28 із 40 можливих ігор чемпіонату, у яких забив гол, а також по чотири матчі в Кубку та Лізі чемпіонів. «Брюгге» знову став чемпіоном Бельгії. Утім, наступного сезону він програв конкуренцію молодому нідерландцю Бйорну Меєру й зіграв до кінця року лише дев'ять із 22 ігор чемпіонату й забив один гол, а також одну кубкову гра та чотири гри в Лізі чемпіонів.
У січні 2023 року Соболь приєднався до клубу французької Ліги 1 «Страсбур», уклавши контракт на три з половиною роки[4][5]. У першому сезоні регулярно виходив на поле, але в першій половині сезону 2023/24 на рахунку Едуарда було лише 22 хвилини в 3 матчах Ліги 1[6]. У підсумку в січні 2024 року був відданий в оренду до кінця сезону в бельгійський «Генк»[7].
Станом на 3 червня 2023 року
Сезон | Команда | Чемпіонат | Кубок країни | Континентальні кубки | Інші змагання | Усього | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ігор | Голів
| ||
2011–12 | «Металург» З | ПрЛ | 14 | 2 | КУ | 0 | 0 | — | — | — | — | — | — | 14 | 2 |
2012-13 | ПЛ | 9 | 0 | КУ | 0 | 0 | — | — | — | — | — | — | 9 | 0 | |
Усього за «Металург» З | 23 | 2 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 23 | 2 | |||||
2012-13 | «Шахтар» | ПЛ | 5 | 0 | КУ | 1 | 0 | — | — | — | — | — | — | 6 | 0 |
2013-14 | ПЛ | 9 | 0 | КУ | 1 | 0 | — | — | — | — | — | — | 10 | 0 | |
Усього за «Шахтар» | 14 | 0 | 2 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 16 | 0 | |||||
2014-15 | «Металург» Д | ПЛ | 15 | 0 | КУ | 0 | 0 | — | — | — | — | — | — | 15 | 0 |
Усього за «Металург» Д | 15 | 0 | 2 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 15 | 0 | |||||
2015-16 | «Металіст» | ПЛ | 21 | 0 | КУ | 0 | 0 | — | — | — | — | — | — | 21 | 0 |
Усього за «Металіст» | 21 | 0 | 2 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 21 | 0 | |||||
2016-17 | «Зоря» | ПЛ | 21 | 1 | КУ | 1 | 0 | ЛЄ | 5 | 0 | — | — | — | 27 | 1 |
Усього за «Зорю» | 21 | 1 | 1 | 0 | 5 | 0 | 0 | 0 | 27 | 1 | |||||
2017-18 | «Славія» | СЛ | 20 | 1 | КЧ | 2 | 0 | ЛЄ | 6 | 0 | — | — | — | 28 | 1 |
Усього за «Славію» | 20 | 1 | 2 | 0 | 6 | 0 | 0 | 0 | 28 | 1 | |||||
2018-19 | «Яблонець» | СЛ | 21 | 1 | КЧ | 2 | 0 | ЛЄ | 4 | 0 | — | — | — | 27 | 1 |
Усього за «Яблонець» | 21 | 1 | 2 | 0 | 4 | 0 | 0 | 0 | 27 | 1 | |||||
2019-20 | «Брюгге» | ЖПЛ | 26 | 0 | КБ | 5 | 0 | ЛЧ | 6 | 0 | — | — | — | 37 | 0 |
2020-21 | ЖПЛ | 30 | 2 | КБ | 1 | 0 | ЛЧ/ЛЄ | 5+1 | 0 | — | — | — | 37 | 2 | |
2021-22 | ЖПЛ | 28 | 1 | КБ | 4 | 0 | ЛЧ | 4 | 0 | СК | 0 | 0 | 36 | 1 | |
2022-23 | ЖПЛ | 9 | 1 | КБ | 1 | 0 | ЛЧ | 4 | 0 | СК | 0 | 0 | 14 | 1 | |
Усього за «Брюгге» | 93 | 4 | 11 | 0 | 20 | 0 | 0 | 0 | 124 | 1 | |||||
2022–23 | «Страсбур» | Л1 | 15 | 0 | — | — | — | — | — | — | — | — | — | 15 | 0 |
Станом на 12 червня 2023 року
- Чемпіон України (2): 2012-13, 2013-14
- Володар кубка України: 2012-13
- Володар кубка Чехії: 2017-18
- Чемпіон Бельгії (3): 2019-20, 2020-21, 2021-22
- Володар Суперкубка Бельгії: 2021, 2022
- Найкращий молодий гравець (Відкриття) чемпіонату України (1) : 2012–2013[8]
- ↑ Соболь: С Коноплянкой мы выросли в одном дворе. 0522.ua - Сайт міста Кропивницького (укр.). Процитовано 16 березня 2024.
- ↑ переміг «Динамо» у боротьбі за Соболя. Архів оригіналу за 13 вересня 2014. Процитовано 2 липня 2013.
- ↑ Офіційно: Соболь – гравець Брюгге. www.ua-football.com (укр.). 4 липня 2019. Процитовано 24 січня 2024.
- ↑ Офіційно: Едуард Соболь став гравцем Страсбура. www.ua-football.com (укр.). 24 січня 2023. Процитовано 24 січня 2024.
- ↑ Eduard Sobol s’engage en faveur du Racing - Racing Club de Strasbourg Alsace. rcstrasbourgalsace.fr (fr-FR) . 23 січня 2023. Процитовано 24 січня 2024.
- ↑ Андріюк, Богдан. Соболь піде в оренду в чемпіонат Бельгії. ua.tribuna.com (укр.). Процитовано 24 січня 2024.
- ↑ Wanzha, Evhen. ⚡️ Офіційно: гравець збірної України перейшов у «Генк». ua.tribuna.com (укр.). Процитовано 24 січня 2024.
- ↑ Мхітарян — найкращий гравець Прем'єр-ліги, Луческу — найкращий тренер. Архів оригіналу за 8 квітня 2014. Процитовано 2 липня 2013.
- Статистика виступів в Україні на офіційному сайті УАФ
- Візитка на офіційному сайті Української Прем'єр-ліги (архівна версія)
- Соболь Едуард Олександрович на сайті transfermarkt.com (англ.)
- Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
Це незавершена стаття про футболіста. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Народились 20 квітня
- Народились 1995
- Гравці чемпіонату Європи з футболу 2020
- Уродженці Вільнянська
- Українські футболісти
- Гравці молодіжної збірної України з футболу
- Гравці збірної України з футболу
- Футболісти «Металурга» (Запоріжжя)
- Футболісти «Шахтаря» (Донецьк)
- Футболісти «Металурга» (Донецьк)
- Футболісти «Металіста» (Харків)
- Футболісти «Зорі» (Луганськ)
- Футболісти «Славії» (Прага)
- Футболісти «Яблонця»
- Футболісти «Брюгге»
- Футболісти «Страсбура»
- Футболісти «Генка»
- Українські футбольні легіонери
- Футбольні легіонери в Чехії
- Футбольні легіонери в Бельгії
- Футбольні легіонери у Франції