Location via proxy:   [ UP ]  
[Report a bug]   [Manage cookies]                
Перейти до вмісту

Стефані Кволек

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Стефані Кволек
англ. Stephanie Louise Kwolek
Стефані Кволек у 1986
Стефані Кволек у 1986
Стефані Кволек у 1986
Народилася31 липня 1923(1923-07-31)
Нью-Кенсінгтон, Вестморленд, Пенсільванія, США
Померла18 червня 2014(2014-06-18) (90 років)
Вілмінгтон, Делавер, США[1]
КраїнаСША США
Діяльністьхімік, винахідниця
Alma materУніверситет Карнегі-Меллон
ГалузьХімія полімерів
ЗакладDuPont
ЧленствоНаціональна інженерна академія США
Відома завдяки:створенню кевлару
Нагороди
Висловлювання у Вікіцитатах
CMNS: Стефані Кволек у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кволек.

Сте́фані Луї́за Кво́лек (англ. Stephanie Louise Kwolek; 31 липня 1923 — 18 червня 2014)  — американська вчена польського походження, хімік. Винахідниця пара-амідного (поліпарафенілен-терефталамідного) синтетичного волокна, у п'ять разів міцнішого за сталь, відомого під торговою маркою «Кевлар»[2]. Кволек здобула безліч нагород за свої роботи у галузі хімії полімерів.

Ранні роки і освіта

[ред. | ред. код]

Стефані Кволек народилася в Нью-Кенсінгтоні, штат Пенсільванія, в 1923 році[3]. Її батько, Джон Кволек (від пол. Chwałek)[3], помер, коли їй було 10 років[4]. Кволек перейняла від нього інтерес до науки, а від матері, Неллі Зайдель Кволек, інтерес до моди[3][4]. Стефані навчалась у католицькій школі в Нью-Кенсінгтоні, а в 1946 році закінчила коледж Маргарет Моррісон Карнегі (англ. Margaret Morrison Carnegie College), нині відомий як Університет Карнегі-Меллон, отримавши ступінь в області хімії[4]. Кволек планувала студіювати медицину і сподівалась, що зможе зібрати грошей на медичну освіту за рахунок підробітку у хімічній галузі[4].

Кар'єра в DuPont

[ред. | ред. код]

В 1946 році Вільям Гейл Чарч (William Hale Charch), майбутній наставник Кволек, познайомившись із нею[4], запропонував їй посаду у філіалі DuPont у Баффало, штат Нью-Йорк[5]. Хоч Кволек думала лише про тимчасовий підробіток в DuPont, з часом вона досить зацікавилась роботою і відмовилася від медичної кар'єри. Кволек переїхала в Вілмінгтон, штат Делавер у 1950 році, де продовжила працю в DuPont[5]. У 1959 році вона отримала нагороду від Американського хімічного товариства (ACS)[6].

Створення кевлару

[ред. | ред. код]

У 1964 році, в очікуванні дефіциту нафти, група Кволек у DuPont розпочала пошук легкого, але міцного синтетичного волокна для використання як армувального матеріалу в автомобільних шинах[4][7]. Полімери, з якими вона працювала у той час, поліпарафенілен-терефталат і полібензамід,[7] утворювали рідкі кристали — на той час явище унікальне для полімерів[4]. Отримана мутна речовина, що ставала молочною при перемішуванні, спочатку не зацікавила дослідницю, і вона працювала далі з іншими речовинами. Однак саме ця речовина стала основою для отримання нового волокна, котре на відміну від нейлону, не було ламким. Керівництво лабораторії розуміло значення цього відкриття, і нова галузь хімії полімерів почала швидко розвиватись. До 1971 року було отримано сучасний кевлар[4]. Кволек, однак, не брала активної участі у розробці технологій створення виробів з кевлару[8].

Пенсія

[ред. | ред. код]

У 1986 році Кволек покинула пост наукового співробіника компанії DuPont, але продовжувала працювати консультанткою компанії. Була членом Національної дослідницької ради і Національної академії наук[5]. За 40 років роботи вченою-дослідницею вона отримала за різними підрахунками від 17[8] до 28 патентів[9]. У 1995 році[5][9] вона стала четвертою жінкою, що була уведена до Національної зали слави винахідників[10]. У 1996 році отримала Національну медаль технологій та інновацій, а у 2003 році її прийняли до Національної зали слави жінок[3]. У 1980 році отримала нагороду від Американського хімічного товариства за «Творчий винахід»[7] а у 1997 році медаль Перкіна[11] від нього ж.

Стефані Кволек померла у віці 90 років 18 червня 2014[12].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #1052969046 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ Wholly Aromatic Carbocyclic Polycarbonamide Fiber (англ.)
  3. ↑ а б в г Stephanie Kwolek. Soylent Communications. Архів оригіналу за 25 серпня 2013. Процитовано 24 травня 2009.
  4. ↑ а б в г д е ж и Inventing Modern America: Insight — Stephanie Kwolek:. Lemelson-MIT program. Архів оригіналу за 25 серпня 2013. Процитовано 24 травня 2009. [Архівовано 2009-03-27 у Wayback Machine.]
  5. ↑ а б в г «Invent Now». National Inventors Hall of Fame. Архів оригіналу за 24 травня 2009. Процитовано 29 листопада 2012.
  6. ↑ Rossiter, Margaret W. (1998). Women Scientists in America. Baltimore, Maryland: Johns Hopkins University Press. с. 267. ISBN 0801857112. Процитовано 24 травня 2009.
  7. ↑ а б в Stephanie Louise Kwolek Biography. Bookrags. Архів оригіналу за 25 серпня 2013. Процитовано 24 травня 2009.
  8. ↑ а б Quinn, Jim. "I was able to be Creative and work as hard as I wanted." American Heritage Publishing. Архів оригіналу за 24 травня 2009. Процитовано 24 травня 2009. [Архівовано 2008-12-02 у Wayback Machine.]
  9. ↑ а б The History of Kevlar — Stephanie Kwolek:. The New York Times Company. About.com. Архів оригіналу за 25 серпня 2013. Процитовано 24 травня 2009. [Архівовано 2012-12-06 у Archive.is]
  10. ↑ Citation conferring an Honorary Doctor of Science degree on Stephanie Louise Kwolek:. University of Delaware. UDaily. 31 травня 2008. Архів оригіналу за 25 серпня 2013. Процитовано 24 травня 2009.
  11. ↑ JCE Online: Biographical Snapshots: Snapshot. American Chemical Society. Journal of Chemical Education. Архів оригіналу за 25 серпня 2013. Процитовано 24 травня 2009.
  12. ↑ Kevlar inventor Stephanie Kwolek dies at 90. Delawareonline.com. Процитовано 19 червня 2014. (англ.)

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Стефані Кволек
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Стефані_Кволек&oldid=43880455