Тайрон Мінгз

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Тайрон Мінгз
Тайрон Мінгз
Тайрон Мінгз
Особисті дані
Народження 19 березня 1993(1993-03-19) (31 рік)
  Бат, Велика Британія
Зріст 196 см
Вага 80 кг
Громадянство  Англія
Позиція захисник
Інформація про клуб
Поточний клуб Англія «Астон Вілла»
Номер 5
Юнацькі клуби
2001–2009
2009–2011 		Англія «Саутгемптон»
Англія «Бристоль Роверс»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2012–2015 Англія «Іпсвіч Таун» 57 (1)
2015–2019 Англія «Борнмут» 17 (0)
2019– Англія «Астон Вілла» 153 (8)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
2019–2022 Англія Англія 17 (2)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 29 квітня 2023.

Тайрон Мінгз (англ. Tyrone Mings, нар. 19 березня 1993, Бат) — англійський футболіст, захисник клубу «Астон Вілла» та національної збірної Англії.

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

Ранні роки

[ред. | ред. код]

Народився 19 березня 1993 року в місті Бат. Вихованець юнацьких команд футбольних клубів «Саутгемптон»[1] та «Бристоль Роверс». На початку своєї дорослої кар'єри грав у аматорських клубах «Єйт Таун» та «Чіппенем Таун»[2].

«Іпсвіч Таун»

[ред. | ред. код]

У професіональному футболі дебютував 2012 року виступами за команду «Іпсвіч Таун», в якій провів три сезони, взявши участь у 57 матчах Чемпіоншипу. Перший матч за команду провів 4 травня 2013 року в 46-му турі чемпіонату проти «Бернлі» (0:2)[3]. Цей матч так і залишився єдиним у тому розіграші[4]. У сезоні 2013/14 взяв участь у 16-ти матчах чемпіонату[5], а з наступного став гравцем основного складу, провівши 42 гри в чемпіонаті (включаючи плей-оф)[6]. «Іпсвіч» посів 6-е місце, що дало право грати в плей-оф за вихід в Прем'єр-лігу[7]. В іграх плей-оф команда поступилася «Норвіч Сіті»[8].

«Борнмут»

[ред. | ред. код]

26 червня 2015 року підписав чотирирічний контракт з новачком Прем'єр-ліги клубом «Борнмут»[9], ставши найдорожчим придбанням в історії «Борнмута» — новий клуб заплатив за нього 8 мільйонів фунтів[10]. Дебютував за клуб 25 серпня 2015 року в матчі 2-го раунду Кубка Ліги проти «Гартлпул Юнайтед» (4:0)[11]. Перший матч у Прем'єр-лізі провів 29 серпня 2015 року в 4-му турі проти «Лестер Сіті» (1:1)[12]. Однак він отримав серйозну травму коліна через шість хвилин після того, як вийшов на заміну у перерві і за прогнозами лікарів мав пропустити 9-12 місяців[13]. Насправді ситуація вийшла ще гіршою і Мінгз повернувся на поле лише за півтора роки, в матчі проти «Міллволла» (3:0) у третьому турі Кубка Англії 7 січня 2017 року[14] і до кінця сезону 2016/17 зіграв ще 7 матчів у чемпіонаті[15].

У сезоні 2017/18 Тайрон зіграв лише 4 матчі в чемпіонаті[16], а найбільш запам'ятався тим, що 8 березня 2017 року Мінгс був дискваліфікований ФА на п'ять матчів після того, як англієць наступив на голову Златана Ібрагімовича в матчі проти «Манчестер Юнайтед» незадовго до цього[17][18][19].

«Астон Вілла»

[ред. | ред. код]

Наступного сезону футболіст теж рідко виходив на поле, тому 31 січня 2019 року був відданий в оренду до кінця сезону в «Астон Віллу» з Чемпіоншипу[20]. Дебютував у «Віллі» 2 лютого в матчі проти «Редінга». Поєдинок став предметом суперечок після інциденту, коли Мінгз наступив на обличчя нападника «Редінга» Нельсона Олівейри, зламавши португальцю ніс і серйозно пошкодивши обличчя[21][22][23]. Пізніше Тайрон вибачився, наполягаючи, що це не було навмисно[24]. Оскільки арбітр Джефф Елтрінгем побачив інцидент і визначив, що він був випадковим, жодних покарань до Мінгза не було вжито[25]. А вже у наступній грі Мінгз забив свій перший гол за «Астон Віллу» — 8 лютого 2019 року на 82-й хвилині домашньої гри проти «Шеффілд Юнайтед». На той момент «віллани» програвали з рахунком 3:0, але зуміли створити пізній камбек, завершивши гру внічию 3:3[26]. Незважаючи на низькі результати «Вілли» на той час, Мінгз швидко став фаворитом фанатів, а після повернення з лазарету Джека Гріліша, команда видала неймовірну 10-матчеву виграшну серію, в п'ятому матчі з яких з яких Мінгз забив переможний гол у грі з «Блекберн Роверз» (2:1)[27]. Завдяки цьому команді вдалось посісти підсумкове 5 місце і вийти в плей-оф. Там 27 травня 2019 року Мінгз з командою у фіналі здолав «Дербі Каунті» (2:1) та вийшов до Прем'єр-ліги[28].

Після цього 8 липня 2019 року Мінгз підписав повноцінний контракт з «Астон Віллою»[29], яка заплатила за гравця 20 мільйонів фунтів стерлінгів, а бонуси можуть становити ще до 25 мільйонів[30]. У сезоні 2019/20 Мінгз залишався одним із лідерів захисту «Астон Вілли» і допоміг їй посісти 17 місце та зберегти прописку в еліті, а також дійти до фіналу Кубка Футбольної ліги, тому 21 вересня 2020 року підписав новий чотирирічний контракт з командою[31]. Станом на 16 листопада 2020 року відіграв за команду з Бірмінгема 55 матчів в національному чемпіонаті.

Виступи за збірну

[ред. | ред. код]

14 жовтня 2019 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Англії в матчі відбіркового раунду чемпіонату Європи 2020 року проти Болгарії (6:0), відігравши увесь матч[32].

Статистика виступів

[ред. | ред. код]

Статистика клубних виступів

[ред. | ред. код]
Сезон Команда Чемпіонат Національний кубок Континентальні кубки Інші змагання Усього
Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ігор Голів
2012–13 Англія «Іпсвіч Таун» ЧФЛ (ІІ) 1 0 КА+КЛ 0+0 0 - - - - - - 1 0
2013–14 ЧФЛ (ІІ) 16 0 КА+КЛ 2+0 0 - - - - - - 18 0
2014–15 ЧФЛ (ІІ) 40+2[33] 1+0 КА+КЛ 2+0 0 - - - - - - 44 1
Усього за «Іпсвіч Таун» 57+2 1 4 0 - - - - 63 1
2015–16 Англія «Борнмут» ПЛ 1 0 КА+КЛ 0+1 0 - - - - - - 2 0
2016–17 ПЛ 7 0 КА+КЛ 1+1 0 - - - - - - 9 0
2017–18 ПЛ 4 0 КА+КЛ 0+1 0 - - - - - - 5 0
2018-січ. 2019 ПЛ 5 0 КА+КЛ 0+2 0 - - - - - - 7 0
Усього за «Борнмут» 17 0 6 0 - - - - 23 0
січ.-черв. 2019 Англія «Астон Вілла» ЧФЛ (ІІ) 15+3[33] 2+0 КА+КЛ 0+0 0 - - - - - - 18 2
2019–20 ПЛ 24 2 КА+КЛ 0+3 0 - - - - - - 27 2
Усього за «Астон Віллу» 42 4 3 0 - - - - 45 4
Усього за кар'єру 126 5 13 0 - - - - 139 5

Статистика виступів за збірну

[ред. | ред. код]
 Статистика матчів і голів за збірну — Англія Англія
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
14-10-2019 Софія Болгарія Болгарія 0 – 6 Англія Англія Відбір до ЧЄ 2020 -
17-11-2019 Приштина Косово Косово 0 – 4 Англія Англія Відбір до ЧЄ 2020 -
8-10-2020 Лондон Англія Англія 3 – 0 Уельс Уельс товариський матч - Вийшов на заміну на 58-ій хвилині 58'
14-10-2020 Лондон Англія Англія 0 – 1 Данія Данія Ліга націй УЄФА 2020-2021 - 1-й етап - Вийшов на заміну на 36-ій хвилині 36'
12-11-2020 Лондон Англія Англія 3 – 0 Ірландія Ірландія товариський матч - Замінений на 64-ій хвилині 64'
15-11-2020 Брюссель Бельгія Бельгія 2 – 0 Англія Англія Ліга націй УЄФА 2020-2021 - 1-й етап -
18-11-2020 Лондон Англія Англія 4 – 0 Ісландія Ісландія Ліга націй УЄФА 2020-2021 - 1-й етап - Вийшов на заміну на 64-ій хвилині 64'
Усього Матчів 7 Голів 0

Титули і досягнення

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Football: Youngster Mings aims for England. This Is Wiltshire. 29 липня 2010. Архів оригіналу за 25 грудня 2014. Процитовано 5 травня 2013.
  2. ↑ How Tyrone Mings went from barman and mortgage adviser to England international. BBC. 16 листопада 2019. Архів оригіналу за 5 грудня 2020. Процитовано 5 січня 2021.
  3. ↑ Burnley 2–0 Ipswich. BBC Sport. 4 травня 2013. Архів оригіналу за 7 травня 2013. Процитовано 4 травня 2013.
  4. ↑ Сезон 2012/2013. Архів оригіналу за 4 березня 2016.
  5. ↑ Сезон 2013/2014. Архів оригіналу за 4 березня 2016.
  6. ↑ Сезон 2014/2015. Архів оригіналу за 4 березня 2016.
  7. ↑ Tabelle Championship 14/15. Архів оригіналу за 4 березня 2016.
  8. ↑ Championship Play Offs 14/15. Архів оригіналу за 3 листопада 2020.
  9. ↑ Bournemouth sign defender Tyrone Mings from Ipswich for £8m. BBC Sport. 26 червня 2015. Архів оригіналу за 29 червня 2015. Процитовано 26 червня 2015.
  10. ↑ «Борнмут» объявил о переходе защитника Мингса из «Ипсвича». Архів оригіналу за 10 січня 2021.
  11. ↑ Сезон 2015/2016. Архів оригіналу за 6 липня 2018.
  12. ↑ Bournemouth 1–1 Leicester. BBC Sport. 29 серпня 2015. Архів оригіналу за 1 вересня 2015. Процитовано 4 вересня 2015.
  13. ↑ Tyrone Mings: Bournemouth left-back's season over. BBC Sport. 3 вересня 2015. Архів оригіналу за 4 вересня 2015. Процитовано 4 вересня 2015.
  14. ↑ MacInnes, Paul (9 січня 2017). Bournemouth manager Eddie Howe calls Jordon Ibe a 'disappointment'. The Guardian. London. Архів оригіналу за 9 січня 2017. Процитовано 9 січня 2017.
  15. ↑ Сезон 2016/2017. Архів оригіналу за 20 травня 2018.
  16. ↑ Сезон 2017/2018.
  17. ↑ Man United 1 Bournemouth 1. BBC Sport. 4 березня 2017. Архів оригіналу за 8 березня 2017. Процитовано 10 березня 2017.
  18. ↑ Tyrone Mings: Bournemouth defender to serve five-match ban. BBC Sport. 8 березня 2017. Архів оригіналу за 9 березня 2017. Процитовано 10 березня 2017.
  19. ↑ James, Stuart (8 березня 2017). Anger at Bournemouth as Tyrone Mings gets five-match ban for violent conduct. The Guardian. London. Архів оригіналу за 10 березня 2017. Процитовано 10 березня 2017.
  20. ↑ Transfer news: Tyrone Mings joins Aston Villa. Aston Villa F.C. 31 січня 2019. Архів оригіналу за 31 січня 2019. Процитовано 31 січня 2019.
  21. ↑ Gallagher, Dermot (4 лютого 2019). Ref Watch: Dermot Gallagher ponders whether Tyrone Mings deliberately stamped on Nelson Oliveira?. Sky Sports. Архів оригіналу за 7 лютого 2019. Процитовано 4 лютого 2019.
  22. ↑ Nelson Oliveira thanks medical staff for treatment on facial injuries as wife demands ban for Tyrone Mings. The Independent. London. 4 лютого 2019. Архів оригіналу за 27 лютого 2019. Процитовано 26 лютого 2019.
  23. ↑ Reading release shocking new footage of Tyrone Mings' stamp on Nelson Oliveira. Metro. London. 7 лютого 2019. Архів оригіналу за 27 лютого 2019. Процитовано 26 лютого 2019.
  24. ↑ Tyrone Mings sends message to Nelson Oliveira after horrific stamp. Metro. London. 3 лютого 2019. Архів оригіналу за 4 лютого 2019. Процитовано 4 лютого 2019.
  25. ↑ Tyrone Mings: Aston Villa defender will not face action over Nelson Oliveira incident. BBC Sport. 4 лютого 2019. Архів оригіналу за 5 лютого 2019. Процитовано 4 лютого 2019.
  26. ↑ Villa come from 3–0 down to deny Sheff Utd top spot. BBC Sport. 8 лютого 2019. Архів оригіналу за 9 лютого 2019. Процитовано 9 лютого 2019.
  27. ↑ Aston Villa 2–1 Blackburn Rovers. BBC Sport. 30 березня 2019. Архів оригіналу за 12 квітня 2019. Процитовано 23 квітня 2019.
  28. ↑ Woodcock, Ian (27 травня 2019). Aston Villa 2–1 Derby County. BBC Sport. Архів оригіналу за 5 березня 2020. Процитовано 7 вересня 2019.
  29. ↑ Transfer news: Tyrone Mings joins Aston Villa. Aston Villa F.C. 8 липня 2019. Архів оригіналу за 10 грудня 2021. Процитовано 5 січня 2021.
  30. ↑ Tyrone Mings joins Aston Villa from Bournemouth. Sky Sports. 8 липня 2019. Архів оригіналу за 10 грудня 2021. Процитовано 5 січня 2021.
  31. ↑ Club, Aston Villa Football. Tyrone Mings signs contract extension at Aston Villa | AVFC. Aston Villa Football Club | The official club website | AVFC. Архів оригіналу за 9 січня 2021. Процитовано 5 січня 2021.
  32. ↑ McNulty, Phil (14 жовтня 2019). Bulgaria 0–6 England. BBC Sport. Архів оригіналу за 29 листопада 2020. Процитовано 14 жовтня 2019.
  33. ↑ а б У плей-оф.

Посилання

[ред. | ред. код]


Футболіст Це незавершена стаття про футболіста.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Тайрон_Мінгз&oldid=41749060