Трупіал-чернець галасливий
Трупіал-чернець галасливий | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Dives dives (Deppe, 1830) | ||||||||||||||||
Ареал виду | ||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||
Icterus dives Lampropsar dives | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Трупіа́л-черне́ць галасливий[2] (Dives dives) — вид горобцеподібних птахів родини трупіалових (Icteridae)[3]. Мешкає в Мексиці і Центральній Америці.
Довжина самців становить 25,5 см, самиць 23 см, самці важать 108 г, самиці 95 г. Забарвлення повністю чорне з синюватим відблиском. Райдужки карі, дзьоб і лапи чорні. Молоді птахи мають чорнувато-буре забарвлення, позбавлене відблиску.
Галасливі трупіали-чернеці мешкають на півдні і південному заході Мексики, на узбережжі Мексиканської затоки та на півострові Юкатан. Вони заселили Сальвадор у 1950-х роках, Східну Гватемалу у 1960-х роках, а до 1990-х років заселили Коста-Рику. Ймовірно, незабаром галасливі трупіали-чернеці заселять Панаму. Вони живуть в різноманітних природних середовищах, однак уникають густих тропічних лісів. Зустрічаються на висоті до 1000 м над рівнем моря.
Галасливі трупіали-чернеці живляться комахами, яких шукають на землі, а також нектаром і плодами деяких рослин, зокрема Bursera simaruba і Trophis racemosa[4]. Під час сезону розмноження є дуже територіальними птахами і нападають на хижаків, таких як бурі паї, однак під час негніздового періоду формують невеликі зграйки. Гніздо чашоподібне, розміщується в чагарниках або на дереві, на висоті від 3 до 7 м над землею. В кладці 3-4 блакитних яйця, поцяткованих коричневими плямками. Насиджують самиці, за пташенятами доглядають і самиці, і самці.
МСОП класифікує цей вид як такий, що не потребує особливих заходів зі збереження. За оцінками дослідників, загальна популяція галасливих трупіалів-чернеців становить від 5 до 20 мільйонів дорослих птахів.
- ↑ BirdLife International (2016). Dives dives: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 09 жовтня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Oropendolas, orioles, blackbirds. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 09 жовтня 2022.
- ↑ Foster, Mercedes S. (2007): The potential of fruiting trees to enhance converted habitats for migrating birds in southern Mexico. Bird Conservation International 17(1): 45-61. DOI:10.1017/S0959270906000554 PDF fulltext
- Jaramillo, Alvaro; Burke, Peter (1999). New World Blackbirds. London: Christopher Helm. ISBN 0-7136-4333-1.
- Stiles, F. Gary & Skutch, Alexander Frank (1989): A guide to the birds of Costa Rica. Comistock, Ithaca. ISBN 0-8014-9600-4
- Skutch, Alexander F. (1954). Melodius blackbird (PDF). Life Histories of Central American Birds. Pacific Coast Avifauna, Number 31. Berkeley, California: Cooper Ornithological Society. с. 276—280.
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |