Тітоїзм

Ця стаття є частиною серії статей про
Комунізм
Загальні поняття Антиімперіалізм Антикапіталізм Базис і надбудова Безгрошова економіка Бездержавне суспільство Безкласове суспільство Від кожного за здібностями, кожному за потребами Диктатура пролетаріату Діалектичний матеріалізм Дружба народів Інтернаціоналізм Класова боротьба Класова свідомість Колективне керівництво Комуністична держава Комуністична партія Комуністична революція Комуна Комуністичне суспільство Критика політичної економії Наймане рабство Робітничий рух Світова революція Світовий комунізм Соціальна революція
Економіка Антиглобалізм Антиспоживацтво Вільна асоціація Економіка дарування Економічна демократія Капітал (концентрація) Комунальна власність Кооперативи Партисипативна економіка Планова економіка Робітниче самоврядування Ринковий аболіціонізм Споживча вартість Спосіб виробництва (капіталістичний) Трудова теорія вартості
Варіанти Анархічний Австромарксизм Ґеваризм Домарксистський Західний марксизм Екологічний Єврокомунізм Ленінізм Лібертарний Лівий Люксембурґіанство Маоїзм Марксизм Марксизм-ленінізм Марксизм-ленінізм-маоїзм Національний Нові ліві (Китай · Японія) Первісний Постмарксизм Ситуаціонізм Сталінізм (Антисталінізм) Тітоїзм Троцькізм Утопійний Комунізм робітничих рад Ходжизм
Історія Союз комуністів Перший Інтернаціонал Другий Інтернаціонал Третій Інтернаціонал Четвертий Інтернаціонал
Особи Мор Мельє Сен-Сімон Бабеф Оуен Фур'є Кабе Вейтлінґ Маркс Енґельс Морріс Драгоманов Франко Кропоткін Малатеста Паннекук Дюбойс Леся Українка Ленін Люксембурґ Цеткін Коллонтай Сталін Троцький Винниченко Лукач Тельман Шахрай Махно Бухарін Роздольський Хо Ґрамші Тіто Беньямін Хрущов Мао Чжоу Джеймс Падмор Сартр Ходжа Бовуар Нкрума Кім Гобсбаум Альтюссер Фрейре Пазоліні Мандель Пот Фанон Кастро Берґер Ґевара Ґваттарі Дебор Амін Неґрі Ґусман Бадью Сісон Ньютон Алі Девіс Голловей Гемптон Жижек Санкара Оджалан Ґордільйо Маркос Гардт Ґребер Лордон Фішер Прашад Гатерлі Муфавад-Поль Сайто
Символіка Серп і молот Червоний прапор Червона зірка «Інтернаціонал» «Пролетарі всіх країн, єднайтеся!» Рот Фронт
Теоретичні праці Утопія Заповіт Маніфест рівних Становище робітничого класу в Англії Німецька ідеологія Маніфест комуністичної партії Капітал Діалектика природи Походження родини, приватної власності та держави Соціальна реформа чи революція? Що робити? Марксизм і дарвінізм Акумуляція капіталу Держава і революція Про російську революцію Азбука комунізму Дитяча хвороба «лівизни» в комунізмі Тероризм і комунізм Історія та класова свідомість Перманентна революція В'язничні зошити Зраджена революція Світова революція Стосовно суперечності Стосовно практики Про поняття історії Діалектика Просвітництва Ерос і цивілізація Питання методу Критика діалектичної причини Партизанська війна Гнані і голодні Марксова концепція людини Червона книжечка Одновимірна людина За Маркса Читати «Капітал» Суспільство спектаклю Капіталізм і шизофренія Революційний суїцид Жінки, раса та клас Марксизм і пригнічення жінок На захист соціалістичного планування Піднесений об'єкт ідеології Етика Імперія The Parallax View Капіталістичний реалізм Капіталізм в антропоцені
Портал:Комунізм

Тітоїзм — ліва ідеологія, названа на честь лідера Югославії Йосипа Броза Тіто. Тітоїзм виник у результаті розбіжностей між Тіто і Сталіним щодо методів розбудови комунізму. Розкол виразився у протидії Сталіна створенню Балканської федерації, ініційованої Тіто, з метою вийти з зони впливу СРСР. Термін початково використовувався в негативному сенсі політичними противниками Тіто, перш за все просталінськими комуністами, яких у СФРЮ переслідували.

Особливості

Суть тітоїзму, яка власне й відрізняла його від інших спроб втілення соціалізму у XX столітті, полягає в ідеї, що кожна країна має сама вирішувати, як будувати соціалізм, а не діяти за вказівками з Москви. Заснована на цьому принципі зовнішня політика Югославії привела державу в лідери Руху Неприєднання, але не дозволила повноцінно увійти в РЕВ (СФРЮ брала участь у роботі організації як асоційований член).

Другою важливою рисою тітоїзму стала доктрина самоврядного соціалізму, розроблена Едвардом Карделем, яка передбачала самоврядування робітничих колективів. Теорія колективної праці виголошує, що рішення про долю прибутку підприємства має прийматися самими робітниками. За це радянські ідеологи звинувачували Тіто в троцькізмі та корпоративізмі. Крім того, між підприємствами зберігалася конкуренція, що дозволяло розглядати економіку Югославії як «ринковий соціалізм», який сильно відрізнявся від радянської адміністративно-командної системи.

Третя особливість тітоїзму — це відмова від ідеї встановлення комунізму революційним шляхом, натомість визнавався мирний поступовий перехід через соціал-демократичні ідеї симбіозу ринкової та планової економіки, збереження приватної власності та заміною класової боротьби на соціальне партнерство. Це забезпечило країні кращі (хоча й не теплі) відносини з західним світом проти інших держав ОВД і РЕВ, що позитивно відбилося на рівні життя громадян.

Історія

У 40-50-х роках, після розгрому нацистської Німеччини та визволення Югославії, встановлення народної влади, поміркованішу ліберальну форму соціалізму розвиває лідер югославських комуністів Йосип Броз Тіто. Відмовившись від сліпого копіювання радянської теорії побудови соціалізму, югославські комуністи здійснювали концепцію, засновану на децентралізації управління, дебюрократизації та введенні робітничого самоврядування. Хоча промислові підприємства: заводи й фабрики — функціонували на ринкових принципах, це не вважалося поверненням до капіталізму, тому що підприємства знаходились у власності трудових колективів (але, разом із тим, не держави, як у СРСР, — звідси корінь розбіжностей із радянською моделлю соціалізму). Альтернативний шлях до соціалізму робив політичну систему в Югославії демократичнішою, аніж в інших країнах.

Див. також

• Комуністична партія Сербії — сповідує тітоїзм як ідеологію.
• Маоїзм
• Ленінізм (хоча деякі сербські історики не погодилися з цим в відношенні до СРСР)