Location via proxy:   [ UP ]  
[Report a bug]   [Manage cookies]                
Перейти до вмісту

Френсіс Арнольд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Френсіс Арнольд
англ. Frances Arnold
Ім'я при народженніангл. Frances Hamilton Arnold
Народилася25 липня 1956(1956-07-25)[6] (68 років)
Піттсбург, Пенсільванія, США[7]
КраїнаСША США
Діяльністьбіохімік, винахідниця, викладачка університету, інженерка
Alma materПринстонський університет (1979)[4], Університет Каліфорнії (Берклі) (1985) і Taylor Allderdice High Schoold
Галузьбіоінженерія, керована еволюція[en], біокаталіз, біопаливо
ЗакладКаліфорнійський технологічний інститут[1], Університет Каліфорнії (Берклі)[2] і National Institute of Solar Energyd[3]
Посадаboard of directors memberd[8]
Науковий ступіньдоктор філософії[5] (1985)
Науковий керівникГарві Бланч
Аспіранти, докторантиHuimin Zhaod
Jesse D. Bloomd[9]
D. Allan Drummondd[9]
ЧленствоНаціональна академія наук США[10]
Американська академія мистецтв і наук
Національна інженерна академія США
Національна медична академія СШАd
Лондонське королівське товариство[11]
БатькоВільям Говард Арнольдd
У шлюбі зДжей Бейліd
Діти (3)Джеймс Бейлі, Вільям і Джозеф Ланге
РодичіВільям Говард Арнольдd
Нагороди

Національна медаль технологій та інновацій США (2011)

премія Чарльза Старка Дрейпера (2011)

Технологічна премія тисячоліття (2016)

медаль Гарвана – Олінаd (2005)

премія FASEB за видатні наукові досягненняd (2007)

Національна зала слави винахідників США (2014)

 Нобелівська премія з хімії

Raymond and Beverly Sackler Prize in Convergence Researchd (2017)

Нагорода за досягненняd (2017)

Член Королівської інженерної академії Британії[d]

100 жінок (BBC) (2018)

Член Американського інституту медичної та біологічної інженеріїd

премія Боуера (2019)

Член Американської академії мистецтв і наук (2011)

 Медаль Бенджаміна Франкліна

Член Національної академії наук Сполучених Штатівd (2008)

член Американської асоціації сприяння розвитку наукиd (2009)

іноземний член Лондонського королівського товариства[d] (2020)

Packard Fellowship for Science and Engineeringd (1989)

почесний доктор Швейцарської вищої технічної школи Цюрихаd (2015)

медаль В. Перкіна (2023)

Особ. сторінкаcaltech.edu
Висловлювання у Вікіцитатах
CMNS: Френсіс Арнольд у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Арнольд.

Френсіс Гамільтон Арнольд (англ. Frances Hamilton Arnold; нар. 25 липня 1956(1956-07-25)[6] (68 років), Піттсбург[7]) — американська науковиця у сфері біохімії та інженерії, лауреатка Нобелівської премії з хімії 2018 року[12]. Винахідниця методів молекулярної керованої еволюції[en], ферментів, активних у водно-органічних сумішах, і білка, що синтезує силіційорганічні сполуки в бактеріях. Професор Каліфорнійського технологічного інституту. Співзасновниця компаній Gevo[en] з виробництва біопалива і Provivi в галузі захисту рослин.

Член усіх трьох Національних академій США: наук, інженерії та медицини[en], член Американської академії мистецтв і наук. Нагороджена Технологічною премією тисячоліття, Національною медаллю технологій та інновацій США, премією Дрейпера, медаллю Гарвана-Оліна[en]. Обрана до Національної зали слави винахідників США. Френсіс Арнольд входить до комісії, що обирає лауреатів премії королеви Єлизавети за інженерні досягнення.

Біографія

[ред. | ред. код]
Генерал Вільям Говард Арнольд[en] — дід Френсіс

Френсіс Гамільтон Арнольд народилася 25 липня 1956 року в місті Піттсбург (Пенсільванія, США) в сім'ї фізика-ядерника Вільяма Говарда Арнольда[en] (1931—2015) і Джозефін (Джоді) Руто. Її дід Вільям Говард Арнольд[en] (1901—1976) був генералом армії США, який наприкінці Другої світової війни на посаді командира 23-ї піхотної дивізії приймав капітуляцію японських загарбників на острові Себу (Філіппіни). Дідом по материнській лінії був полковник Армії США Едвард Альберт Руто (1901—1999), він готував тактичні плани на Тихоокеанському театрі воєнних дій, був професором із військової науки у Принстонському університеті. У Френсіс є чотири брати — Біл, Едді, Девід і Том [13] [14]. Її дитинство пройшло в передмісті Піттсбурга — Еджвуді. В дівочі роки їздила до Вашингтону, де брала участь у протестах[en] проти війни у В'єтнамі. З дитинства мала незалежний характер і протестувала проти суворих католицьких підвалин сім'ї. З 17 років жила окремо від батьків, заробляла на життя офіціанткою в джаз-клубі «Walt Harper's Attic» на Маркет-сквер[en] [К 1] і таксистом. Аби працювати офіціанткою коктейлів Френсіс сказала власнику клуба — джаз-піаністу Волту Гарперу[en], що їй вже нібито 22 роки, бо в ті часи ніхто не запитував посвідчення [17]. Вона жила за девізом «нічому не вір, протестуй проти всього, пробуй усе» [18].

Попри відсутність успіхів у школі та погані бали Френсіс Арнольд удалося поступити до одного з найпрестижніших університетів. Вона була єдиною дівчиною серед абітурієнтів Принстона 1974 року, яка обрала спеціальність у галузі машинобудування й аерокосмічної техніки, а сам університет був лише на п'ятому році після зняття заборони на студентів жіночої статі [19]. Її університетська обов'язкова програма була не дуже насиченою, тож вона присвятила багато часу вивченню економіки, російської та італійської мов. Після третього курсу поїхала на рік до Італії працювати на заводі біля Мілана, що виготовляє компоненти для атомних електростанцій. Здобула ступінь бакалавра у 1979 році. На тлі нафтової кризи 1979 року[en] й аварії на АЕС Трі-Майл-Айленд Френсіс усвідомила критичну роль відновлюваної енергетики в розв'язанні кризи та вирішила почати кар'єру в цій галузі [18].

У заснованому адміністрацією президента Джиммі Картера Науково-дослідному інституті сонячної енергетики (нині Національний інститут відновлюваної енергетики[en]) Арнольд готувала позиційні документи[en] для Організації Об'єднаних Націй і проєктувала малобюджетні сонячні електростанції для віддалених районів. Під час відрядження до Південної Америки вона жила на долар у день і лягала спати у переповнене блохами ліжко [20]. Після обрання Рональда Рейгана президентом у 1980 році енергетична політика США[en] змінилася і Френсіс вирішила повернутися до навчання [18].

Арнольд поступила до аспірантури Каліфорнійського університету в Берклі. Під керівництвом професора Гарві Бланча займалася теорією афінної хроматографії. Отримала науковий ступінь доктора філософії за спеціальністю хімічна технологія в 1985 році. Впродовж наступного року була постдоком у професора Ігнасіо Тіноко[en] в Берклі. Вона вивчала структуру дуплексів олігонуклеотидів ДНК із неспареними основами [21].

З 1987 року Френсіс Арнольд працює в Каліфорнійському технологічному інституті спочатку постдоком, а згодом професором. В історії інституту вона стала дев'ятою жінкою на професорсько-викладацькій посаді [22]. З 2013 року — директор центру біоінженерії. Основні напрямки роботи — винахід нових методів білкової інженерії[en], зокрема молекулярної керованої еволюції[en]; майстрування ферментів, активних у водно-органічних сумішах, або здатних каталізувати неприродні реакції, наприклад білка, що синтезує силіційорганічні сполуки в бактеріях [23] [24]; відкриття базових принципів біологічного дизайну і втілення вдалих знахідок у медичну молекулярну діагностику[en] та фармацевтичну і паливну промисловість. Арнольд підготувала близько 40 науковців у своїй лабораторії [21] [25].

Арнольд співзаснувала дві компанії: Gevo[en] з виробництва біопалива у 2005 і Provivi в галузі захисту рослин у 2013 році. Була науковим консультантом понад 10 компаній, зокрема Maxygen[en], Amryis, Codexis[en], Mascoma Corporation[en], Fluidgm, and Genomatica[en]. Разом із співвинахідниками отримала понад 40 патентів. Із 2013 року вона входить до комісії, що обирає лауреатів премії королеви Єлизавети за інженерні досягнення [26][27].

Френсіс Арнольд мешкає в каліфорнійському місті Ла-Каньяда-Флінтрідж поблизу Пасадени. 2005 року в неї знайшли рак молочної залози. Хворобу вдалося побороти після 18-місячного курсу терапії [17]. Вона багато подорожує світом. Великі фотографії Яна Артюса-Бертрана на стінах офісу постійно нагадують Френсіс про мету її праці — винахід нових екологічно-безпечних технологій [20].

Нагороди та почесні звання

[ред. | ред. код]
Лауреати Нобелівської премії з хімії (2018) Джордж Сміт, Френсіс Арнольд і Грег Вінтер у Стокгольмі 8 грудня 2018 року

Сім'я

[ред. | ред. код]

Френсіс Арнольд була одружена з калтехівським біоінженером Джеймсом (Джеєм) Бейлі[en] (1944–2001) [30]. У подружжя народився син — Джеймс. 1994 року Френсіс справила весілля з астрофізиком Ендрю Ланге[en] (1957—2010), але вони не зареєстрували шлюб у штаті Каліфорнія. Ендрю Ланге влаштувався в Каліфорнійському технологічному інституті та став співкерівником експерименту BOOMERanG, що був важливим у відкритті Лангом пласкої геометрії Всесвіту [31]. У пари народилися два сина — Вільям і Джозеф. У 2003—2004 академічному році Френсіс і Ендрю пішли у відпустку та взяли трьох хлопців у подорож до Австралії, Африки та Європи з метою показати їм світ [32]. 22 січня 2010 року Ендрю Ланге скоїв самогубство в готелі Пасадени [33] [34].

Коментарі

[ред. | ред. код]
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Френсіс Арнольд
  1. ↑ Докладніше про джаз-клуб див. [15] [16]
  2. ↑ Перша пара донька-батько членів Національної інженерної академії США.
  3. ↑ Перша жінка-лауреат Технологічної премії тисячоліття [28].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ https://www.cce.caltech.edu/people/frances-h-arnold
  2. ↑ Montenegro A. ORCID Public Data File 2023 — 2023. — doi:10.23640/07243.24204912.V1
  3. ↑ Montenegro A. ORCID Public Data File 2023 — 2023. — doi:10.23640/07243.24204912.V1
  4. ↑ https://mae.princeton.edu/about-mae/news/former-mae-student-frances-h-arnold-79-named-2019-franklin-institute-laureate
  5. ↑ http://www.che.caltech.edu/faculty/arnold_f/index.html
  6. ↑ а б Munzinger Personen
  7. ↑ а б (not translated to mul), (not translated to mul), (not translated to mul) YouTube — 2005.
  8. ↑ Прес-реліз
  9. ↑ а б Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  10. ↑ www.nasonline.org
  11. ↑ https://royalsociety.org/news/2020/04/outstanding-scientists-elected-as-fellows-and-foreign-members-of-the-royal-society/
  12. ↑ а б The Nobel Prize in Chemistry 2018. Nobleprize.org. 3 жовтня 2018. Процитовано 3 жовтня 2018.(англ.)
  13. ↑ Edward Albert Routheau. Army Officer and Prep School Teacher. The Washington Post. 10 квітня 1999. Процитовано 26 листопада 2016.
  14. ↑ William Howard Arnold. 1931 - 2015. The Holland Sentinel[en]. 19 липня 2015. Процитовано 26 листопада 2016.
  15. ↑ Guidry, Nate (26 жовтня 2006). City jazz icon Walt Harper dies. Pittsburgh Post-Gazette[en]. Процитовано 26 листопада 2016.
  16. ↑ Harper, Sharynn (2016). Walt Harper's Biography. Walt Harper and all that Jazz — The Official Website of Walt Harper. Процитовано 26 листопада 2016.
  17. ↑ а б Hamilton, Walter (3 липня 2011). Frances Arnold: Career path of a Caltech scientist. Los Angeles Times. Процитовано 26 листопада 2016.
  18. ↑ а б в Ouellette, Jennifer (8 березня 2013). The Director of Evolution. How Frances Arnold mutates DNA and breeds strange, new, and useful creatures. Slate[en]. Процитовано 26 листопада 2016.
  19. ↑ Snowden, Vanessa (16 вересня 2016). The History of Women at Princeton University. Princeton University Library. Архів оригіналу за 10 лютого 2017. Процитовано 30 листопада 2016. [Архівовано 2017-02-10 у Wayback Machine.]
  20. ↑ а б Kharif, Olga (15 березня 2012). Frances Arnold's Directed Evolution. The Proteins Evolve, and So Does She. Bloomberg News. Процитовано 30 листопада 2016.
  21. ↑ а б Prier, Chris (5 червня 2013). Career of Frances Arnold (PDF). MacMillan group, Princeton University. Архів оригіналу (PDF) за червня 22, 2017. Процитовано 30 листопада 2016.
  22. ↑ Arnold, Frances (27 січня 2015). If You’re an Engineer, You’ll Know How to Solve a Problem. The Huffington Post UK. Процитовано 30 листопада 2016.
  23. ↑ Kan, S. B. Jennifer; Lewis, Russell D.; Chen, Kai; Arnold, Frances H. (25 листопада 2016). Directed evolution of cytochrome c for carbon–silicon bond formation: Bringing silicon to life. Science. 354 (6315): 1048—1051. doi:10.1126/science.aah6219. Процитовано 25 листопада 2016.
  24. ↑ Castelvecchi, Davide (24 листопада 2016). Living cells bind silicon and carbon for the first time. Nature. doi:10.1038/nature.2016.21037. Процитовано 25 листопада 2016.
  25. ↑ Frances H. Arnold Research Group. CalTech. 2016. Архів оригіналу за 19 жовтня 2016. Процитовано 30 листопада 2016. [Архівовано 2016-10-19 у Wayback Machine.]
  26. ↑ Wright, Laura Elizabeth (29 грудня 2015). Frances H. Arnold. Innovating with Evolution: Expanding the Enzyme Universe. University of Washington. Процитовано 30 листопада 2016.
  27. ↑ Arnold Lab Reflections Symposium. caltech. July 29-30, 2016. Процитовано 30 листопада 2016.
  28. ↑ Webb, Jonathan (24 травня 2016). Evolutionary engineer Frances Arnold wins €1m tech prize. BBC News. Процитовано 26 листопада 2016.
  29. ↑ Office of Communications (11 червня 2017). Frances Arnold (Doctor of Science). Dartmouth News. Процитовано 15 грудня 2018.
  30. ↑ What’s in a name? Douglas Clark on biomolecular engineering. College of Chemistry, University of California, Berkeley. 4 вересня 2016. Архів оригіналу за 26 жовтня 2017. Процитовано 25 листопада 2016. [Архівовано 2017-10-26 у Wayback Machine.]
  31. ↑ Andrew E. Lange ’80. Memorial. Princeton Alumni Weekly[en]. 2016. Процитовано 26 листопада 2016.
  32. ↑ Kamionkowski, Marc (2016). Andrew E. Lange. A Biographical Memoir (PDF). National Academy of Sciences. Процитовано 26 листопада 2016.
  33. ↑ Overbye, Dennis (27 січня 2010). Andrew Lange, Scholar of the Cosmos, Dies at 52. The New York Times. Процитовано 26 листопада 2016.
  34. ↑ Andrew E. Lange dies at 52; Caltech physicist. Los Angeles Times. 28 січня 2010. Процитовано 26 листопада 2016.


Альберт Абрагам Майкельсон Це незавершена стаття про науковицю США.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Френсіс_Арнольд&oldid=43922092