Очікує на перевірку

Хатиса

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Хатиса

Хатиса у сузір'ї Оріона (обведено)
Дані дослідження
Епоха J2000,0
Сузір'я Оріон
Пряме піднесення 5г 35х 26,45с
Схилення - 5° 54′ 44,5″
Видима величина (V) 7,20[1]
Характеристики
Спектральний клас B4
показник кольору U−B 0,00
показник кольору B−V 0,00
Тип змінності
Астрометрія
Власний рух (μ) за пр. піднес.: мас/рік

за схиленням: мас/рік

Відстань світлових років
парсек
Подробиці
Маса M
Інші позначення
*io Ori B,

HD 37043, HR 1899,

BD-6 1241
Посилання
SIMBADдані для HD37043

Хатиса[2] (Йота Оріона, ι Ori, HD37043) — хімічно пекулярною зорею спектрального класу B4 й має видиму зоряну величину в смузі V приблизно 7,2[1]. Вона знаходиться у сузір'ї Оріона й розташована на відстані біля 1340 світлових років від Сонця.

Пекулярний хімічний вміст

[ред. | ред. код]

Хатиса належить до хімічно пекулярних зір із пониженим вмістом гелію. У її зоряній атмосфері спостерігається нестача гелію порівняно з його вмістом в атмосфері Сонця.

Магнітне поле

[ред. | ред. код]

Спектр даної зорі вказує на наявність магнітного поля у її зоряній атмосфері. Напруженість повздовжної компоненти поля, оціненої з аналізу, становить 315,7± 580,6 Гаус[3].

Див. також

[ред. | ред. код]

Зовнішні посилання

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. а б Renson P., Manfroid J., General catalogue of Ap, HgMn and Am stars, 2009, A&A...498..961
  2. Оріон // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 333. — ISBN 966-613-263-X.
  3. Bychkov V.D., Bychkova L.V., Madej J., 2003, 'Catalogue of averaged stellar effective magnetic fields', Astron. Astrophys. 407, 631