Чіапа коста-риканська
| Чіапа коста-риканська | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Melozone cabanisi (PL Sclater & Salvin, 1868) | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Melozone biarcuata cabanisi | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Чіа́па коста-риканська[2] (Melozone cabanisi) — вид горобцеподібних птахів родини Passerellidae[3]. Ендемік Коста-Рики. Вид названий на честь німецького орнітолога Жана Луї Кабаніса[4]..
Коста-риканські чіапи раніше вважалися підвидом рудощокої чіапи, однак за результатами низки молекулярно-генетичних досліджень були визнані окремим видом[5][6][7].
Довжина птаха становить 15 см, вага 28 г. Верхня частина тіла оливково-коричнева, нижня частина тіла переважно біла, на грудях чорна пляма. Тім'я і потилиця руді, верхня частина скроні рудувата, решта скроні і лоб чорні, обличчя біле. Від очей до дзьоба і далі ідуть чорні смуги, навколо очей білі кільця. Дзьоб короткий, темнро-сірий. У молодих птахів верхня частина тіла коричнюватіша, нижня частина тіла жовтувата, візерунок на голові менш чіткий.
Коста-риканські чіапи є ендеміками центральної Коста-Рики. Вони живуть в тропічних лісах і на плантаціях. Зустрічаються на висоті від 500 до 2100 м над рівнем моря.
МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. За оцінками дослідників, популяція коста-риканських чіап становить від 20 до 50 тисяч птахів. Їм загрожує знищення природного середовища. Коста-риканськічіапи іноді стають жертвами гніздового паразитизму з боку червонооких вашерів.
- ↑ BirdLife International (2016). Melozone biarcuata. Архів оригіналу за 28 жовтня 2021. Процитовано 28 жовтня 2021.
- ↑ Melozone cabanisi у базі Avibase.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). New World sparrows, bush tanagers. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 10 серпня 2019. Процитовано 28 жовтня 2021.
- ↑ Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 82. ISBN 978-1-4081-2501-4.
- ↑ L. Sandoval, P.-P. Bitton, S.M. Doucet & D.J. Mennill. Analysis of plumage, morphology, and voice reveals species-level differences between two subspecies of Prevost’s Ground-sparrow Melozone biarcuata (Prévost and Des Murs) (Aves: Emberizidae). „Zootaxa”. 3895 (1), ss. 103–116, 2014. doi:10.11646/zootaxa.3895.1.6 [] Помилка: {{Lang}}: немає тексту (допомога).
- ↑ L. Sandoval, K.L. Epperly, J. Klicka & D.J. Mennill. The biogeographic and evolutionary history of an endemic clade of Middle American sparrows: Melozone and Aimophila (Aves: Passerellidae). „Molecular Phylogenetics and Evolution”. 110, ss. 50–59, 2017. doi:10.1016/j.ympev.2017.03.008 [] Помилка: {{Lang}}: немає тексту (допомога).
- ↑ L. Sandoval, P.-P. Bitton, A.D. Demko, S.M. Doucet & D.J. Mennill. Phenotypic variation and vocal divergence reveals a species complex in White-eared Ground-sparrows (Cabanis) (Aves: Passerellidae). „Zootaxa”. 4291 (1), ss. 155–170, 2017. doi:10.11646/zootaxa.4291.1.9 [] Помилка: {{Lang}}: немає тексту (допомога).
- Stiles and Skutch, A guide to the birds of Costa Rica, ISBN 0-8014-9600-4
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |