Ялта (селище)
| селище Ялта | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
| Країна |  Україна
| ||||
| Область | Донецька область | ||||
| Район | Маріупольський район | ||||
| Тер. громада | Мангушська селищна громада | ||||
| Код КАТОТТГ | UA14140030020058899 | ||||
| Облікова картка | Ялта | ||||
| Основні дані | |||||
| Засновано | 1780 | ||||
| Статус | із 2024 року | ||||
| Площа | 12.86 км² | ||||
| Населення | ▼ 4 700 (01.01.2022)[1] | ||||
| Густота | 401.2 осіб/км²; | ||||
| Поштовий індекс | 87450—87452 | ||||
| Телефонний код | +380 6297 | ||||
| Географічні координати | 46°58′ пн. ш. 37°16′ сх. д.H G O | ||||
| Висота над рівнем моря | 40 м[2] | ||||
| Водойма | р. Мокра Білосарайка, Азовське море
| ||||
| Відстань | |||||
| Найближча залізнична станція: | Маріуполь | ||||
| До станції: | 31,3 км | ||||
| До райцентру: | |||||
| - фізична: | 11,8 км | ||||
| - автошляхами: | 16,1 км | ||||
| До обл. центру: | |||||
| - фізична: | 119,9 км | ||||
| - автошляхами: | 143 км | ||||
| Селищна влада | |||||
| Адреса | 87400, Донецька обл., Маріупольський р-н, смт Мангуш, пр. Миру, 66 | ||||
| Голова селищної ради | Мінаєв Дмитро Миколайович | ||||
| Карта | |||||
  Ялта | |||||
 Ялта | |||||
| |||||
|
| |||||
Я́лта — селище в Україні, в Мангушській селищній громаді Маріупольського району Донецької області. Населення — 5256 осіб (2015). Належить до приазовського рекреаційного району.
Ялта розташована в гирлі річки Мокра Білосарайка на узбережжі Азовського моря за 31 км на захід від залізничної станції Маріуполь. Відстань до центру громади становить близько 16 км і проходить автошляхом Т 0523.
Географічно селище поділяється на власне Ялту і Нову Ялту (райони, прилеглі до узбережжя, забудовані переважно будинками та базами відпочинку).
Недалеко від селища, біля основи Білосарайської коси, росте сосновий гай площею 4 га, висаджена ентузіастами Жданівського лісгоспу. Поруч розташовується орнітологічний заказник «Приазовський чапельник», що входить до складу природного національного парку «Меотида».
У Ялті міститься відділ прикордонної служби «Ялта» Донецького прикордонного загону.
У Ялті переважає континентальний клімат, який пом'якшується впливом Азовського моря. Літо завжди спекотне. Вода в морі прогрівається дуже швидко і вже в середині травня досягає 20—22°C, а в липні-серпні — 26—28 °C. Кількість опадів — 380 мм на рік.
Селище міського типу Ялта — адміністративний центр Ялтинського селищної ради, в який входять також села Азовське та Юр'ївка.
Ялта, грецькою Яліта, що походить від румейських «яло» (море) і «ялос» (морське узбережжя). Катойконіми: ялтинський, ялтинська, ялтинці, яльтинет.
.jpg)
Селище засноване у 1780 греками, які переселились із Криму і назване на честь кримської Ялти. Переселенці походили з міста Ялти та сіл Верхньої та Нижньої Аутки, Масандри, Магарача, Нікіти, Великого Ломбата та Малого Ламбата.
У перший же рік поселенці Ялти побудували спочатку з місцевого каменю невелику церкву Іоанна Златоустого, а 1784 року була побудована і освячена велика кам'яна церква з тією ж назвою. Богослужіння велося грецькою (румейською) мовою. 1873 року було запроваджено богослужіння церковнослов'янською мовою, а священики були вже суто росіяни. У той же час з'явилися метричні книги.
У 1876 році в Ялті вперше була відкрита двокласну церковно-парафіяльна школа російською мовою. Перші вчителі не знали грецької, а учні російської мови. До цього населення Ялти було не грамотне не знаючи грамоти.
В кінці XIX століття в Ялті були відкриті 2 чотириповерхові школи, побудовані на кошти повітового земства, мешканці називали їх «земськими».
У кінці XIX століття Маріупольська єпархія дала згоду і частково фінансувала будівництво великої кам'яної церкви, яка була освячена в день Івана Купали, румейською «Ай-Ян». Цей день в Ялті церквою та парафіянами відзначався як храмове свято.
У 1912 році в с. Ялта було 999 будинків, в яких проживало 6056 осіб: 3094 чоловіків та 2962 жінок. У селі діяла одна церква, 4 школи, мешкали урядник, лікар і фельдшер. Працювали 6 вітряних млинів і 2 заводи з виробництва дахівки.
.jpg)
Радянська влада встановлена в січні 1918 року. У роки громадянської війни створений у селі місцевими жителями В. П. Шурдою та О. В. Лук'яновим повстанський загін бився з денікінцями. 5 травня 1919 року під с. Троянами Бердянського повіту загін оточили махновці. Після жорстокої сутички частина бійців разом з В. П. Шурдою потрапила у полон і була розстріляна. 19 жовтня 1920 року в селі організувалася трудова артіль «Артільна сім'я». 1921 року створена сільськогосподарська кооперація. Під час суцільної колективізації в 1931 році в Ялті створено 8 колгоспів та МТС. У перші ж дні окупації гітлерівці розстріляли комуністів К. Д. Арнаутова; І. Л. Тодурова, Ф. В. Дмитрієва.
На фронтах німецько-радянської війни билися 400 жителів Ялти, з них 156 загинули, 193 удостоєні урядових нагород, у тому числі В. Г. Будико — ордена Леніна.
У 1969 році Ялті надано статус селища міського типу.
У центрі Ялти 9 травня 1975 року відкрито меморіальний пам'ятник на честь воїнів, загиблих у боротьбі проти нацизму.
У селища Ялта, в одному з курганів групи «Комишеватка» епохи енеоліту/бронзи, був виявлений скелет стародавньої людини, ріст якої становив 2 метри. Також знайдено посуд, який відноситься до зрубної археологічної культури[3].
Ялта це регіональний морський курорт. У селищі і в околицях розташовані понад 65 баз відпочинку і пансіонатів, велика кількість дитячих оздоровчих таборів, приватних котеджів. Море у межах селища мілководне (частково оточене Білосарайською косою), добре прогрівається. У Ялті можна оздоровитися за допомогою лікувальних грязей. У Старій Ялті дно моря переважно грязьове, піщане дно на пляжі у Новій частині селища. Пляжі упорядковані тіньовими навісами. Ціле літо в селищі працюють продуктові ринки. Насиченість морського повітря озоном, бромом, йодом створюють комфортні умови для відпочинку і оздоровлення в Ялті. Купальний сезон розпочинається у середині травня.
Між Старою та Новою Ялтою є безкоштовний кемпінг, де відпочивають туристи з наметами. У центрі Ялти діє луна-парк.
Найбільші санаторії, пансіонати, готелі та бази відпочинку:
- «Самсон» (раніше «Азовсталь»)
- «Східний»
- «Меблевик»
- «Азовські зорі»
- «Гірник»
- «Збагачувач»
- "Перлина" (колишній «Вторчормет»)
- «Вогник»
- «Колосок»
- «Комунальник»
- «Хвиля» (Укрвторчермет)
- «Ялта»
- «Нептун»
- «Азовочка»
- «Червона гвоздика»
- «Сонячна»
- «Світлячок»
- «Вуглик»
- «Металург»
- «Сонячний берег»
- «Рибак»
- «Кооператор»
- «Лагуна»
- «Хвиля»
- «Топольок»
- «Меркурій»
- «Дельфін»
- «Житловик»
- «Геолог»
- «Кондитер»
- «Хвиля»
- «Зв'язок»
- «Золотий колос»
- «Галинка»
- «Південний»
- «Перлина»
- «Шиферник»
- Готель «Таранова Бухта»
За даними перепису 2001 року населення селища становило 5798 осіб.
| 1859 | 1885 | 1897 | 1908 | 1939 | 1959 | 1970 | 1979 | 1987 | 1989 | 1992 | 1998 | 2001 | 2002 | 2003 | 2004 | 2005 | 2006 | 2007 | 2008 | 2009 | 2010 | 2011 | 2012 | 2013 | 2014 | 2015 |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| → 2204 | ↗ 3040 | ↗ 5853 | ↘ 5321 | ↗ 5535 | ↘ 5232 | ↗ 5600 | ↗ 5800 | ↗ 5900 | ↘ 5600 | ↗ 6000 | → 6000 | ↘ 5798 | ↘ 5732 | ↘ 5648 | ↘ 5597 | ↘ 5540 | ↘ 5485 | ↘ 5421 | ↘ 5412 | ↘ 5407 | ↘ 5361 | ↘ 5321 | ↘ 5290 | ↘ 5278 | ↘ 5276 | ↘ 5256 |
- Розподіл населення за рідною мовою (2001)[4].
| українська | російська | грецька | вірменська | білоруська | молдовська |
|---|---|---|---|---|---|
| 4,17 % | 93,79 % | 1,54 % | 0,29 % | 0,09 % | 0,2 %% |
Харчова промисловість (молочна, маслосироробна). Рибна промисловість, місцевий морський курорт. Місце розселення греків Приазов'я. Неподалік розташований ландшафтний парк Білосарайська коса.
Ялта 2003 року приймала міжнародний фестиваль грецької культури «Мега-Йорти» імені Доната Патричі.
Центральна площа Ялти має назву «Грецька площа». Відкрита в честь 225 річниці заснування грецького селища Ялта, і у святкові дні тут проходять концерти та культурно-розважальні заходи. Храм Святителя Іоанна Златоуста знаходиться на найвищій точці Ялти, поряд з Грецькою площею. У храмі покояться частки мощей Святителя Іоанна Златоуста і Святителя Василя Великого, які були передані з острова Крит напередодні 1600-ї річниці пам'яті покровителя Храму.
У Ялті діють:
- Ялтинська загальноосвітня школа І-ІІІ ст. № 2,
- Ялтинська загальноосвітня школа І-ІІІ ст. № 1,
- філія районної дитячої музичної школи,
- будинок культури,
- бібліотека,
- лікарня,
- протитубдиспансер,
- дитячі садки,
- два стаціонарних поштових відділення та одне сезонне (забезпечує відпочивальників у курортній зоні усіма видами послуг зв'язку).
- кавярні
- дві аптеки
- дві перукарні
- три ринки (продовольчі та сувенірний)
- крамниці («Рибник», «Ялта», «Скіф», «Диліжан», «Щирий Кум», «Караван», «Схід», «Чебуречна», «Кулінарія» та автомагазин)
- автозаправка
- шиномонтаж
- відділення поліції
- дискотека «Левада»
- автовокзал
У селищі народились:
- Агурбаш Микола Георгійович — російський підприємець, музичний продюсер, меценат;
- Акритова Елла Олексіївна — українська оперна співачка, сопрано, Заслужена артистка України.
- Карабиць Іван Федорович — композитор;
- Константинов Валентин Костянтинович (1923—2012) — український живописець і скульптор.
- Проценко Аркадій Дмитрович — письменник, краєзнавець, автор 15 книг. Член Спілки краєзнавців України, Член Спілки журналістів України.
- Сапко Костянтин Васильович — генерал-лейтенант МВС України.
- Хаджинов Едуард Валентинович — поет, етнограф, фольклорист.
- Харакоз Наталія Георгіївна — член Національної спілки письменників України, член Спілки журналістів України, оглядач газети «Приазовский рабочий». Керівник літклубу «Азов'я».
- Чебурахін Михайло Васильович — архітектор, технолог, автор футбольного кубка «Кубок України».
На території Ялти знаходяться декілька пам’ятників. Серед них, меморіали загиблим у Німецько-радянській війні (1941-1945), у радянсько-афганській війні (1979-1989), ліквідаторам наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (1986).
Крім того на Грецькому майдані є архітектурна інсталяція, в античному стилі з указанням першопереселенців на нову батьківщину.
- Існуючі пам’ятники
-
Меморіал загиблим у Німецько-радянській війні (1941-1945) -
Меморіал загиблим у Радянсько-афганській війні (1979-1989) -
-
Грецький майдан -
Грецький майдан
_1_2021_(SU-HS).jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
Поблизу Ялти розташований орнітологічний заказник загальнодержавного значення Приазовський чапельник.
На Великдень 2011 року в селищі Ялта спекли найбільшу українську паску вагою 2,1 тонни — її випікали 10 пекарів упродовж 100 годин, використавши понад тонну борошна, 480 л молока, 7,5 тисяч яєць, 280 кг родзинок, 10,5 кг солі, 315 кг цукру, 90 кг дріжджів, 430 кг вершкового масла. Кожному з семи тисяч мешканців Ялти дісталося по 300 грамів випічки, унікальність якої визнали експерти Національного реєстру рекордів України[5].
- ↑ http://db.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/publ_new1/2022/zb_Сhuselnist.pdf
- ↑ Погода в Ялті. Архів оригіналу за 25 серпня 2016. Процитовано 12 січня 2008.
- ↑ В Приазовье обнаружено захоронение эпохи ранней бронзы [Архівовано 27 серпня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Результати перепису 2001 року із лінгвістичної структурою Донецької області в відношенні поселень. Національний інститут статистики України. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 25 серпня 2014. [Архівовано 2016-03-05 у Wayback Machine.]
- ↑ На Донеччині з'їли найбільшу паску, повідомл. у «Відомості.ua» за 05-05-2011 [Архівовано 29 жовтня 2013 у Wayback Machine.], також «Україна Молода» за 29-30.04.2011
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
- Ялтинська селищна рада [Архівовано 30 березня 2019 у Wayback Machine.]