Air Austral

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Air Austral
ІАТА
UU
ІКАО
REU
Позивний
REUNION
Типавіакомпанія
Дата заснування1974
ХабиRoland Garros Airportd
АльянсAlliance Vanilled[1]
Дочірні компаніїEwa Aird
Штаб-квартираСен-Дені
Сайтair-austral.com

Air Austral — французька авіакомпанія зі штаб-квартирою у місті Сен-Дені (Реюньйон)[2][3], що здійснює регулярні пасажирські перевезення з Реюньйона у Францію, Південну Африку, Австралію, Нову Каледонію і країни, розташовані на узбережжі Індійського океану. Портом приписки авіакомпанії і її головним транзитним вузлом (хабом) є аеропорт імені Ролана Гарроса в Сен-Дені. У 2012 році в компанії працювало 900 осіб[4].

Air Austral є повноправним членом Міжнародної асоціації повітряного транспорту.

Історія

[ред. | ред. код]
Boeing 777-200ER авіакомпанії Air Austral в колишній лівреї. Паризький аеропорт імені Шарля де Голля, 2005 рік

Réunion Air Services (RAS) була заснована в грудні 1974 року бізнесменом Жераром Етьєвом, ставши першою комерційної авіакомпанією, що базується на Реюньйоні[5][6]. У серпні 1977 року RAS відкрила перший регіональний маршрут між Сен-Марі і Майоттой на 32-місцевому турбогвинтовому літаку Hawker Siddeley HS 748. У грудні 1986 року авіакомпанія змінила офіційну назву на Air Réunion.

У жовтні 1990 року Air Réunion була придбана компанією Sematra, 46 % власності якої перебувало у володінні місцевого самоврядування, решта 54 % належали приватним бізнесменам і банкам. Місяцем пізніше авіакомпанія черговий раз змінила офіційну назву на чинне в даний час Air Austral. Ще через два місяці авіаперевізник отримав свій перший Boeing 737—500. Наступний літак того ж типу був введений в експлуатацію в 1994 році, а через три роки компанія придбала Boeing 737-300QC, який можливо було використовувати як в пасажирському, так і у вантажному варіантах.

У 2000 році Air Austral прийняла турбогвинтовий близькомагістральний літак ATR 72-500. До цього часу авіакомпанія здійснювала регулярні перевезення між реюньйонськими аеропортами в Сен-Марі, Сен-П'єра і Майоттом, Йоганнесбургом, Коморськими Островами, Маврикієм, Сейшельськими Островами та чотирма аеропортами міст Мадагаскару — Антананаріву, Туамасіна, Нусі-Бе та Махадзанга). У 2003 році Air Austral відкрила свій перший далекомагістральний маршрут між Реюньйон і Парижем, рейси по якому обслуговувалися двома літаками Boeing 777-200ER, два року тому компанія отримала третій лайнер того ж типу. Ще два дальніх маршруту були представлені в 2005 році з'єднавши Реюньйон з Марселем і Ліоном.

У 2007 році авіакомпанія відкрила далекомагістральний рейс між Реюньйон і Тулузою з проміжною посадкою в Марселі.

У 2008 році Air Austral ввела нову уніформу для членів екіпажів та працівників компанії, яка була розроблена фірмою Balenciaga. У тому ж році флот авіакомпанії поповнився двома турбогвинтовими літаками ATR 72-500.

У квітні 2009 року Air Austral відкрила далекомагістральний рейс в Сідней і Нову Каледонію, запропонувавши тим самим варіант перельоту між Парижем і Сіднеєм зі стикуванням у Реюньйоні. У тому ж році компанія ввела в експлуатацію ще два авіалайнера Boeing 777-300ER і листопаді-місяці розмістивши замовлення на два літака Airbus A380 з компонуванням тільки салонами економічного класу з 840 пасажирськими місцями в кожному лайнері. Нові A380 повинні були поповнити парк перевізника в 2014 році і за планами керівництва компанії використовуватися на маршруті Реюньйон-Париж[7], однак 31 липня 2013 стало відомо, що Air Austral відмовилася від цієї ідеї.[8]

У червні 2010 року керівництво авіакомпанії оголосив про запуск з лютого наступного року регулярних маршрутів з Реюньйона в Бордо і Нант.

У березні 2012 року Air Austral повідомила про закриття регулярних перевезень за маршрутом Реюньйон-Сідней-Нова Каледонія, через місяць скасувала свої плани, а ще через місяць знову випустила прес-реліз про зупинення всіх рейсів на даному маршруті.

У квітні 2012 року Air Austral не змогла здійснити платіж за замовлений літак Boeing 777-200LR, авіакомпанія розглядала варіанти перепродажу даного лайнера іншим перевізникам. У підсумку лайнери пішли Orenair.[9][10][11]

Незабаром була проведена реструктуризація компанії, після якої вже в 2014 році Air Austral знову почала приносити прибуток.[12]

В кінці січня 2015, компанія замовила два Boeing 787-8 Dreamliners, які будуть поставлені відповідно у травні та жовтні 2016. Літак будуть розраховані на перевезення 242 пасажирів з двома класами обслуговування. Пропонуючи меншу потужність, ніж Boeing 777—300, Dreamliner буде ідеальний для далекомагістральних рейсів в Африку і Азію. Boeing 787 замінить старіючий B777-200.

Стратегічно, Boeing 787 буде поміщений на службу в Бангкок, головний центр Air Austral в Азії. Поточний семигодинний варіант рейсу до Таїланду на Boeing 737—800 із зупинкою в Ченнаї з великою кількістю транзитних пасажирів, що летять далі в Китай, не виглядає привабливим. Dreamliner також може допомогти відкрити кілька щотижневих рейсів в Гуанчжоу, головне місце призначення для китайської громади, що живе на Острові Реюньйон.

Перший комерційний рейс B787 Air Austral намічений на 10 червня 2016.[13]

Маршрутна мережа

[ред. | ред. код]
Країни маршрутної мережі регулярних перевезень авіакомпанії Air Austral
Boeing 777 авіакомпанії Air Austral в бангкокском аеропорту Суваннапум (Таїланд)
Власний ангар авіакомпанії Air Austral

У грудні 2011 року маршрутна мережа регулярних перевезень авіакомпанії Air Austral включала в себе наступні пункти призначення[14]:

Boeing 777-300ER авіакомпанії Air Austral

У 2017 році середній вік повітряних суден авіакомпанії Air Austral становив 5,8 років.

Повітряний флот авіакомпанії Air Austral[15]
Тип літака Всього Замовлено Пасажирських місць
C Y+ Y Всього
ATR 72-500 3 0 0 68 68
Boeing 737—800 2 0 18

0

144

171

162

171

Boeing 787-8 2 18 244 262
Boeing 777-300ER 3 18 40 384 442
Всього 10
Експлуатувалися раніше

Бонусна програма

[ред. | ред. код]

Air Austral використовує власну бонусну програму заохочення часто літаючих пасажирів «Capricorne» (посилання на Південний тропік — фр. Tropique du Capricorne, що проходить через південну частину Реюньйона).

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. http://www.ch-aviation.com/portal/news/40422-vanilla-alliance-agreements-signed-in-antananarivo
  2. «Géographie [Архівовано 4 червня 2009 у Wayback Machine.].
  3. »Legal notices [Архівовано 2 грудня 2020 у Wayback Machine.].
  4. Air-Austral renfort de la flotte [Архівовано 24 вересня 2020 у Wayback Machine.] TourMag.com 2 June 2010.
  5. 30 years of history in the Indian ocean sky. Air Austral. Архів оригіналу за 19 квітня 2010. Процитовано 16 червня 2011.
  6. Air Austral brochure for Australian passengers, April 2009.
  7. «Air Austral signs firm order for two single class A380s» [Архівовано 16 лютого 2011 у Wayback Machine.], Airbus press release 17 November 2009.
  8. Plan for 840 seat all economy A380 ditched by Air Austral. Архів оригіналу за 6 серпня 2013. Процитовано 5 серпня 2017.
  9. VP-BLA Orenair (Orenburg Airlines) Boeing 777—200 — cn 28676 / ln 246. Архів оригіналу за 4 липня 2015. Процитовано 5 серпня 2017.
  10. VP-BHB Orenair (Orenburg Airlines) Boeing 777—200 — cn 29402 / ln 517. Архів оригіналу за 1 квітня 2015. Процитовано 5 серпня 2017.
  11. VQ-BNU Orenair (Orenburg Airlines) Boeing 777—200 — cn 29908 / ln 229. Архів оригіналу за 12 серпня 2014. Процитовано 5 серпня 2017.
  12. Air Austral unveils provisory new aircraft fleet. Архів оригіналу за 1 жовтня 2017. Процитовано 5 серпня 2017.
  13. Air Austral précise les vols du Dreamliner. Архів оригіналу за 5 серпня 2017. Процитовано 5 серпня 2017.
  14. http://www.air-austral.com/IMG/reseau-270409.png[недоступне посилання з лютого 2019]
  15. Air Austral Fleet Details and History. www.planespotters.net. Архів оригіналу за 5 серпня 2017. Процитовано 17 листопада 2016.

Посилання

[ред. | ред. код]