Location via proxy:   [ UP ]  
[Report a bug]   [Manage cookies]                
Перейти до вмісту

Christine and the Queens

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Christine and the Queens
Основна інформація
Ім'я при народженніфр. Héloïse Adelaide Létissier
Повне ім'яфр. Héloïse Adélaïde Letissier[1]
Дата народження1 червня 1988(1988-06-01)[2][2][…] (36 років)
Місце народженняНант, Метрополія Франції, Франція[4]
Роки активності2010 — тепер. час
Громадянство Франція
Професіїавтор-виконавець, студійний музикант, співак, піаніст, композитор, музичний продюсер
ОсвітаÉcole normale supérieure de Fontenay-Saint-Cloudd, École normale supérieure de Lyon і Ліцей Фенелона
Інструментифортепіано
Жанрисинтпоп, інді-поп, арт-поп, електропоп і Експериментальна попмузика
ПсевдонімиChristine and the Queens, Chris, Redcar, Rahim C Redcar і Rahim Redcar
ЛейблиBecause Music
Нагороди
rahimredcar.com
CMNS: Файли у Вікісховищі

Елоїз Летіс'є (фр. Héloïse Letissier), відоміший під псевдонімом Christine and the Queens — французький інді-поп співак і автор пісень.

Біографія

[ред. | ред. код]

Елоїз Летіс'є народився 1 червня 1988 року у французькому місті Нант[5]. Навчався в ліцеї Клемансо (фр.) в Нанті. Закінчивши середню школу, переїхав у Париж і два роки відвідував у ліцеї Фенелона спеціальні підготовчі класи для вступу у Вищу нормальну школу — одне з найпрестижніших вищих навчальних закладів Франції.

У 2008 році переїхав до Ліону і вступив у ліонську Вищу нормальну школу (фр.), де вивчав театральне мистецтво[6].

У 2010 році знову повернувся в Париж, щоб закінчити своє навчання і повністю присвятити себе проєкту Christine and the Queens, що поєднує в собі музику, виступи, арт-відео, малюнки та фотографії.

Цей проєкт з'явився наприкінці 2010 року в Лондоні, де Елоїз познайомився з компанією дрег-квін, які підтримали Летіс'є у важкі для нього часи і допомогли йому розібратися в собі. Дрег-квін-співтовариство і донині є своєрідним джерелом натхнення для альтер-его Елоїз — Крістін. Також «королеви» виступали разом з Кріс на його ранніх шоу[7].

Кар'єра

[ред. | ред. код]

Дебют

[ред. | ред. код]

У 2011 році був поміченим одним з продюсерів незалежного музичного звукозаписного лейбла Remark Records. На цьому лейблі «Christine and the Queens» випустив свій дебютний міні-альбом «Miséricorde», потім в 2012 році вийшов другий — «Mac Abbey», з синглами «Narcissus is Back» і «Cripple». Назви цих двох міні-альбомів — сценічні імена двох з п'яти знайомих дрег-квін Елоїз, які надихнули його на створення музики.

У 2012—2013 роках «Christine and the Queens» виступав на розігріві у таких виконавців, як Lykke Li, The Dø[8], Woodkid і Lily Wood and the Prick.

У 2012 році Елоїз здобув перемогу в номінації «Відкриття року» на відомому в Європі музичному фестивалі Printemps de Bourges[9], потім переміг в номінації «Premières Francos» в рамках музичного фестивалю Francofolies[8].

Восени того ж року співак підписав контракт з незалежним великим музичним лейблом Because Music, який дав йому набагато більше можливостей для розвитку своєї творчості.

У 2012 році разом з електронним дуетом The Name випустили композицію під назвою «Distance», в якій був використаний його вокал[10].

3 червня 2013 року Кріс випустив свій третій EP — «Nuit 17 à 52», музичний стиль якого критики часто відносять до жанру електро-поп[11].

В лютому 2014 був номінований на премію Victoires de la musique, відкривав концерти бельгійського співака Stromae в Ніцці, Женеві та Монпельє[9].

Chaleur Humaine (2014—2018)

[ред. | ред. код]

2 червня 2014 року вийшов перший студійний альбом «Chaleur Humaine», що став тричі платиновим у Франції. Два сингли з цього альбому — «Saint Claude» і «Christine» — принесли співаку загальну популярність у рідній країні, а також в Бельгії.

13 лютого 2015 року на 30-й церемонії нагородження в рамках музичного фестивалю Victoires de la musique співак отримує дві нагороди з п'яти номінацій, у тому числі «Кращий виконавець року»[12].

14 квітня 2015 Елоїз випускає EP «Saint Claude», доступний тільки для жителів США. Цей міні-альбом був виданий на лейблі Neon Gold Records. EP включає в себе п'ять пісень англійською мовою, серед яких особливо примітна пісня «Tilted» — англомовна версія пісні Christine, перша версія якої також була виконана англійською мовою під назвою «Cripple» з міні-альбому Mac Abbey.[13] Більш того, разом з EP Saint Claude в США вийшла оновлена версія альбому Chaleur Humaine[14].

EP «Intranquillité» вийшов 18 квітня 2015 року обмеженим накладом в 1000 примірників в честь Дня музичного магазину[15]. Міні-альбом включає в себе чотири пісні, в тому числі нову композицію з однойменною назвою «Intranquillité», яку Кріс регулярно виконував на своїх концертах під назвою «Dessassossego» та оновлену версію пісні «Amazoniaque» (з альбому Mac Abbey)[16].

Перший сингл No Harm Is Done з міжнародної версії альбому Christine and the Queens, дата релізу якого була призначена на 16 жовтня 2015, вийшов 9 вересня цього ж року[17]. Кліп до цієї англомовної пісні режисирував сам співак. Другий сингл Here вийшов 9 лютого 2016 року у вигляді дуету з французьким репером Booba.

Його пісня iT звучить наприкінці 4-ї серії 5-го сезону американського телесеріалу Дівчата.

Chris (2018)

[ред. | ред. код]

В рамках другого альбому, який отримав назву «Chris», вийшли сингли «Girlfriend» (спільно з американським виконавцем Dâm-Funk[en]), «doesn't matter», «5 dollars» і «Le Marcheuse». Альбом вийшов 21 вересня 2018 року[18].

Стиль

[ред. | ред. код]

Летіс'є — давній шанувальник творчості таких всесвітньо відомих артистів, як Майкл Джексон, що вплинуло на його танцювальні рухи, і Девід Бові, який помітно вплинув на формування його власного стилю — андрогінний вигляд і носіння костюмів, що «дозволяє не бути визначеним як в гендері, так і в сексуальності».

Виконавець продовжив розвивати свій андрогінний образ за допомогою зміни зачіски і поступової відмови від частини псевдоніма Christine and the Queens на користь ємнішого Chris[19].

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Сам виконавець ідентифікує себе як пансексуал[20].

Дискографія

[ред. | ред. код]

Студійні альбоми

[ред. | ред. код]

2014: Chaleur humaine (лейбл Because Music)

Міні-альбоми

[ред. | ред. код]
  • 2011: Miséricorde
  1. It — 4:39
  2. Twist of Fate — 5:20
  3. Be Freaky — 4:23
  4. Who Is It (Michael Jackson cover) — 5:15
  5. Kiss My Krass — 4:34
  • 2012: Mac Abbey
  1. Cripple — 4:06
  2. Narcissus Is Back — 4:33
  3. Amazoniaque (Yves Simon cover) — 4:39
  4. Safe and Holy — 3:29
  5. Drifter — 4:46
  • 2013: Nuit 17 à 52
  1. The Loving Cup — 3:41
  2. Nuit 17 à 52 — 4:21
  3. Starshipper — 5:02
  4. Wandering Lovers — 3:19
  5. Photos Souvenirs (William Sheller cover) — 3:17
  • 2015: iTunes Session
  1. Chaleur humaine — 3:03
  2. Christine — 3:43
  3. Who Is It (Michael Jackson cover) — 5:01
  4. Saint Claude — 3:34
  5. Starshipper — 5:03
  6. Safe and Holy — 2:31
  • 2015: Saint Claude EP
  1. iT
  2. Saint Claude
  3. Tilted
  4. Narcissus is Back
  5. The Loving Cup
  • 2015: Intranquillité (Disquaire Day EP)
  1. Science fiction
  2. Intranquillité
  3. Paradis perdus (Christophe cover)
  4. Amazoniaque (Yves Simon cover)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ (unspecified title) — 2021.
  2. ↑ а б Discogs — 2000.
  3. ↑ Dutch Top 40
  4. ↑ Taratata
  5. ↑ Christine and the Queens: «Le succès est quelque chose de très mystérieux». 16 лютого 2015. Архів оригіналу за 26 червня 2018. Процитовано 24 липня 2016.
  6. ↑ lefigaro.fr. Christine and the Queens, nouvelle reine de la scène. Архів оригіналу за 7 серпня 2018. Процитовано 24 липня 2016.
  7. ↑ lemonde.fr. Christine and the Queens. Архів оригіналу за 14 липня 2018. Процитовано 1 січня 2019.
  8. ↑ а б Christine & The Queens : son actualité sur France Inter (fr-FR) . France Inter. Архів оригіналу за 2 січня 2019. Процитовано 26 липня 2016. [Архівовано 2019-01-02 у Wayback Machine.]
  9. ↑ а б Christine and The Queens : “J’adorerais être une icône gay”. Архів оригіналу за 19 жовтня 2018. Процитовано 26 липня 2016.
  10. ↑ Distance (feat. pour The Name) - Christine and the Fans :: Christine and the Queens fan-site (fr-FR) . 3 травня 2015. Архів оригіналу за 3 лютого 2016. Процитовано 26 липня 2016. [Архівовано 2016-02-03 у Wayback Machine.]
  11. ↑ lefigaro.fr. Christine and the Queens, nouvelle reine de la scène. Архів оригіналу за 7 серпня 2018. Процитовано 26 липня 2016.
  12. ↑ VIDEOS. Victoires de la musique 2015: Christine and the Queens et Julien Doré grands gagnants. Архів оригіналу за 2 січня 2019. Процитовано 3 серпня 2016.
  13. ↑ Christine and the Queens sort un titre en anglais - Elle (fr-FR) . 4 березня 2015. Процитовано 3 серпня 2016.
  14. ↑ Christine and the Queens: «Le succès est quelque chose de très mystérieux». 16 лютого 2015. Архів оригіналу за 26 червня 2018. Процитовано 3 серпня 2016.
  15. ↑ "Intranquillité" : un EP inédit de Christine and the Queens pour le Disquaire Day - Christine and the Fans (fr-FR) . 20 квітня 2015. Архів оригіналу за 24 квітня 2015. Процитовано 3 серпня 2016.
  16. ↑ "Intranquillité" : Christine and the Queens sort un EP en édition limitée pour le Disquaire Day (fr-FR) . 15 березня 2015. Архів оригіналу за 3 лютого 2016. Процитовано 3 серпня 2016.
  17. ↑ Christine and the Queens (9 вересня 2015). Christine and the Queens - No Harm Is Done ft. Tunji Ige. Архів оригіналу за 3 липня 2018. Процитовано 3 серпня 2016.
  18. ↑ Chris by Christine and the Queens (брит.). 21 вересня 2018. Архів оригіналу за 21 серпня 2018. Процитовано 21 серпня 2018.
  19. ↑ Christine and the Queens se donne un nouveau genre. FIGARO (fr-FR) . 10 липня 2018. Архів оригіналу за 19 грудня 2018. Процитовано 21 серпня 2018.
  20. ↑ On n'est pas couché (16 червня 2014). Christine and the Queens est pansexuelle - On n'est pas couché - 14/06/14. Архів оригіналу за 31 травня 2015. Процитовано 26 липня 2016.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Christine_and_the_Queens&oldid=43989663