Credit Suisse

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Credit Suisse
нім. Credit Suisse Group AG
Типбізнес
банк[1]
фінансова інституціяd
Інвестиційний банк і дочірнє підприємство
Правова формаАкціонерне товариство[d]
Галузьфінансові послуги, банківська справа[2] і фінансовий секторd
ISINCH0012138530
Засновано1856
Засновник(и)Alfred Escherd
Штаб-квартираЦюрих
ПрезидентAntónio Mota de Sousa Horta Osóriod
Очільник(и)Thomas Gottsteind[3] і Tidjane Thiamd
ПродукціяІнвестиційний банк
AUM1 521 000 000 000 $[4]
Холдингова компаніяUBS[5][6][…]
credit-suisse.com
Мапа
CMNS: Credit Suisse у Вікісховищі

Credit Suisse Group — швейцарська міжнародна фінансова група зі штаб-квартирою у Цюриху, заснована в 1856. Представлена в 56 країнах. Працювала у приватному та інвестиційному банкінгу і керування активами. Загальні активи Credit Suisse на кінець 2013 року становили 872 млрд. швейцарських франків. Чистий прибуток за 2013 рік — 2,33 млрд швейцарських франків.[8]

У березні 2023 придбана іншим швейцарським банком UBS.[9]

Історія

[ред. | ред. код]

Банк був заснований швейцарським політиком і підприємцем Альфредом Ешером (англ. Alfred Escher[en]) 5 липня 1856 року як Schweizerische Kreditanstalt (SKA) для фінансування будівництва залізниць (Nordostbahn) та індустріалізації Швейцарії.

У 1978 компанія White, Weld & Company припинила своє партнерство з Credit Suisse після того, як її купив Merrill Lynch. На заміну партнерству з White, Credit Suisse об'єднався з First Boston, щоб створити Credit Suisse First Boston в Європі, і купив 44 відсотки акцій First Boston в американських операціях.[10]

У березні 2014 року Credit Suisse спростував заяви про те, що його було втягнуто у розслідування антимонопольного комітету Швейцарії щодо можливої змови з метою маніпулювання валютними курсами (Форекс-скандал) між різними швейцарськими та іноземними банками.[11] У травні 2014 року Credit Suisse визнав себе винним у змові з метою сприяння в ухиленні від сплати податків. Це був найвідоміший банк, який визнав себе винним у США з часів Drexel Burnham Lambert у 1989 році, і найбільший з часів Bankers Trust у 1999 році.[12] "Credit Suisse вступив у змову, щоб допомогти громадянам США приховати активи в офшорних рахунках, щоб ухилитися від сплати податків. Коли банк вдається до таких зухвалих дій, він повинен очікувати, що Міністерство юстиції буде здійснювати кримінальне переслідування в максимально можливій мірі, як це сталося в цьому випадку", - заявив тоді генеральний прокурор Ерік Холдер.[13] Холдер також сказав: "Цей випадок показує, що жодна фінансова установа, незалежно від її розміру чи глобального охоплення, не стоїть над законом". Акції Credit Suisse зросли на 1% в день оголошення про штраф у розмірі 2,6 мільярда доларів.[14]

2014 року Credit Suisse погодився виплатити владі США $2,6 млрд штрафу за звинувачення у сприянні ухиленню багатьох американських громадян від сплати податків. Це стягнення стало найбільшим в історії американських податкових служб.[15]

В липні 2015 новий генеральний директор фінустанови Тідьян Тіам оголосив про цілковиту зміну стратегії діяльності Credit Suisse Group. Відтепер компанія має намір відійти від усіх ризикованих операцій і зосередитися лише на заможних клієнтах.[16]

Навесні 2022 року проти Credit Suisse в США було подано позов через зв'язки банку з російськими олігархами[17].

У березні 2023 року швейцарський UBS купив за $3,24 млрд Credit Suisse, що на цей час опинився у складному становищі[9].

2023 року стало відомо, що Credit Suisse до 2020 року обслуговував рахунки принаймні 99 німецьких нацистських високопосадовців. Це стало відомо з розслідування Комісії бюджетного комітету сенату США[18].

Робоче середовище

[ред. | ред. код]

Credit Suisse більш міжнародно орієнтований, ніж більшість європейських банків.[19][20] Згідно з інсайдерським довідником WetFeet's Insider Guide, Credit Suisse пропонує більше можливостей для подорожей, вищий рівень відповідальності та більше взаємодії з клієнтами, ніж нові співробітники отримують у конкуруючих фірмах, але відомий своєю довгою робочою годиною. Аналітики повідомляють про 60-110-годинний робочий тиждень.

Ролі та обов'язки менш суворі, а атмосфера приємна, незважаючи на те, що робочий день є "найбільш виснажливим на Уолл-стріт".[21] Vault's Insider's Guide дійшов подібних висновків, відзначаючи вищий за середній рівень підготовки, доступ до керівництва та відкритість, що узгоджується з повідомленнями про 80-100-годинний робочий тиждень.[22]

У 2023 році банк зробив кроки до виплати бонусів топ-менеджерам і старшим банкірам авансом, але включив додаткову умову, що вони повинні залишатися в банку протягом трьох років, інакше вони повинні будуть виплатити бонус або частину бонусу назад компанії.[23][24] Пізніше федеральний уряд Швейцарії, а також остання Генеральна асамблея акціонерів Credit Suisse проголосували за скасування або серйозне скорочення бонусних виплат топ-менеджменту.[25]

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Mon H. A. (unspecified title) — 1 — 2015. — С. 219. — ISBN 978-950-49-4785-1
  2. ‘Suisse Secrets’, el banco Crédit Suisse ocultó miles de cuentas ligadas a la corrupción mundial
  3. Credit Suisse chief Tidjane Thiam ousted after spying scandal // The Guardian.com — 2020. — ISSN 1756-3224; 1354-4322
  4. https://www.advratings.com/top-asset-management-firms
  5. https://www.credit-suisse.com/ch/en/about-cs-ch.html
  6. https://www.tdg.ch/ubs-finalise-lacquisition-de-credit-suisse-327188076146
  7. https://www.letemps.ch/economie/finance/ubs-finalise-l-acquisition-de-credit-suisse
  8. Annual Report 2013 (PDF). Credit Suisse. Процитовано 28 травня 2014.[недоступне посилання з червня 2019]
  9. а б Найбільший банк Швейцарії UBS купив Credit Suisse. РБК-Украина (укр.). Процитовано 21 березня 2023.
  10. Internet Archive, Robert (1999). Wall Street : financial capital. New York : W.W. Norton. ISBN 978-0-393-04767-7.
  11. Credit Suisse AG says not subject to Swiss competition foreign exchange probe. The Economic Times. 31 березня 2014. ISSN 0013-0389. Процитовано 26 квітня 2023.
  12. Silver-Greenberg, Ben Protess and Jessica (19 травня 2014). Credit Suisse Pleads Guilty in Felony Case. DealBook (англ.). Процитовано 26 квітня 2023.
  13. Switzerland News - Credit Suisse fined $2.6bn in US tax evasion case. web.archive.org. 21 травня 2014. Архів оригіналу за 21 травня 2014. Процитовано 26 квітня 2023.
  14. Standard, Business (21 травня 2014). Credit Suisse guilty plea has little immediate impact as shares rise. www.business-standard.com (амер.). Процитовано 26 квітня 2023.
  15. США оштрафували швейцарський банк Credit Suisse через неплатників податків [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] ipress.ua, 20.05.2014
  16. Credit Suisse змінює фокус [Архівовано 24 листопада 2015 у Wayback Machine.] euronews, 23.07.15
  17. Проти Credit Suisse в США подали позов через зв'язки банку з російськими олігархами. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 30 квітня 2022. Процитовано 30 квітня 2022.
  18. Банк Credit Suisse до 2020 року обслуговував рахунки нацистських чиновників: розслідування. РБК-Украина (укр.). Процитовано 25 квітня 2023.
  19. Andrews, Edmund L. (23 жовтня 1998). International Business: When the Sure-Footed Stumble; Swiss Banks Stagger After Several Investing Missteps. The New York Times. Архів оригіналу за 20 грудня 2013. Процитовано 27 серпня 2012.
  20. Loosvelt, Derek (2006). Vault Guide to the Top Financial Services Employers. Vault. с. 134. ISBN 978-1-58131-416-8.
  21. 25 Top Financial Services Firms. WetFeet. 2008. с. 35. ISBN 978-1-58207-801-4.
  22. Loosvelt, Derek (2006). Vault Guide to the Top Financial Services Employers. Vault. с. 134. ISBN 978-1-58131-416-8.
  23. Ex-Credit Suisse Bankers Weigh Legal Fights Over Bonus Clawbacks. Bloomberg.com (англ.). 20 січня 2023. Архів оригіналу за 20 січня 2023. Процитовано 23 січня 2023.
  24. Credit Suisse to pay upfront bonus to top staff -Bloomberg. Reuters (англ.). 18 січня 2023. Архів оригіналу за 23 січня 2023. Процитовано 23 січня 2023.
  25. Das war die letzte Generalversammlung der Credit Suisse. Schweizer Radio und Fernsehen (нім.). 4 квітня 2023. Процитовано 12 квітня 2023.

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Офіційний сайт(англ.) -(нім.) -(фр.) -(італ.)

Див. також

[ред. | ред. код]