Fugees

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Fugees
Зліва направо: Лорін Гілл, Вайклеф Жан і Прас Мішель
Зліва направо: Лорін Гілл, Вайклеф Жан і Прас Мішель
Основна інформація
ЖанрАльтернативний хіп-хоп[1]
соул
регі
Роки1990–1997
2004–2006
2021–дотепер
КраїнаСША США
МістоСаут-Орандж, Нью-Джерсі
Інші назвиThe Rap Translatorz, Refugee Camp
ЛейблRuffhouse Records
СкладЛорін Гілл
Вайклеф Жан
Прас Мішель
thefugees.com

Fugees (також The Fugees) — американське хіп-хоп тріо, створене в 1990 році в Саут-Орандж, Нью-Джерсі. Група отримала назву від скороченого слова «біженці» (англ. refugees). До її складу входять Лорін Гілл, Вайклеф Жан і Прас Мішель. Гурт став відомим у середині 1990-х завдяки новаторському поєднанню регі, ритм-енд-блюзу, фанку та хіп-хопу, який уникав гангста-репу і зробив їх одним із найвизначніших виконавців альтернативного хіп-хопу[2][3]. Час від часу вони читали реп гаїтянською креольською мовою і були одним із перших хіп-хоп гуртів, які разом із The Roots включили живі інструменти під час своїх виступів[4][5].

Історія

[ред. | ред. код]

Лорін Гілл і Прас вперше зустрілися в Колумбійській середній школі в Мейплвуді, штат Нью-Джерсі. Прас, Лорін і спільна подруга Марсі Харіел створили музичне тріо під назвою Tyme; Згодом до них приєднався двоюрідний брат Праса, Вайклеф Жан, а незабаром Марсі покинула гурт. У 1993 році, після кількох концертів і записаних демо, тріо підписало контракт з Ruffhouse, який розповсюджувався через Columbia Records[6]. Тоді учасники змінили назву групи на Fugees[7].

Їхній дебютний альбом, Blunted on Reality, вийшов 1 лютого 1994 року та поєднав елементи політичного хіп-хопу, джазу та неосоулу. Альбом отримав схвальні відгуки критиків та включав реміксовані Salaam Remi андерграундні хіти «Nappy Heads» і «Vocab». «Nappy Heads Remix» посів 49 місце в Billboard Hot 100.

У лютому 1996 року виходить другий альбом гурту The Score. Це був останній реліз Fugees перед їх розпадом наступного року.

The Score став одним із найбільших хітів 1996 року та одним із найбільш продаваних хіп-хоп альбомів усіх часів. The Fugees вперше привернули увагу своїми кавер-версіями старих пісень: «No Woman, No Cry» Боба Марлі & Wailers і «Killing Me Softly with His Song» (вперше записана Лорі Ліберман у 1971 році, перероблена Робертою Флек у 1973 році). «Killing Me Softly with His Song» став їхнім найбільшим хітом[8].

Альбом також містив повторну інтерпретацію пісні The Delfonics «Ready or Not Here I Come (Can’t Hide From Love)» у їхньому хіт-синглі «Ready or Not»[9], який містив видатний семпл «Boadicea» Енії без її дозволу. Це закінчилося судовим процесом, згідно з яким Енія отримала гонорар за її семпл[10].

The Score посів перше місце в чарті Billboard 200 та отримав 7-платиновий сертифікат від Асоціації звукозаписної індустрії Америки (RIAA).

У 1997 році Fugees отримали дві премії «Греммі» за The Score (Найкращий реп-альбом) і «Killing Me Softly» (Найкраще R&B-виконання дуетом або групою). Це був другий раз, коли реп-альбом номінувався на цю премію[11].

Їхній виступ у 1997 році на Гаїті став найбільшим концертом, який коли-небудь проводився в країні[12]. Вони також співпрацювали з Bounty Killer над синглом «Hip-Hopera», який провів кілька тижнів у чарті Billboard Hot 100. Пізніше Fugees розпалися через внутрішні конфлікти, що змусило кожного з учасників продовжити сольну кар'єру. У 1998 році Лорін Гілл випустила свій дебютний сольний альбом The Miseducation of Lauryn Hill, який став класикою[13][14].

З тих пір вони ненадовго возз'єдналися для живих виступів і турів возз'єднання. У вересні 2021 року Fugees оголосили про тур возз’єднання, щоб відзначити 25-річчя свого альбому The Score[15]. У п’ятницю, 29 жовтня 2021 року, Fugees оголосили, що дати їхнього туру возз’єднання перенесено на початок 2022 року[16]. Однак 21 січня 2022 року Fugees опублікували заяву, в якій говориться, що вони не поїдуть у тур через пандемію COVID-19[17].

Востаннє вони виступали разом влітку 2023 року[18].

Загалом разом вони виграли дві премії «Греммі»[19], нагороду Brit Award for International Group[20] і Медаль Пошани від президента Гаїті Рене Преваля[21][22]. Вони є однією з найбільш продаваних хіп-хоп груп усіх часів[23] і були другою найбільшою R&B-групою у світі після Майкла Джексона в 1990-х роках[24]. MTV у 2007[25] та Billboard у 2023 році[26] визнали The Fugees однією з найвидатніших реп-груп, а VH1 присудили їм 17 місце в списку «50 найкращих виконавців хіп-хопу» в 2003 році[27]. The Score був включений до списку 500 найкращих альбомів за версією Rolling Stone. Зал слави рок-н-ролу назвав «Ready or Not» однією з пісень, які сформували рок-н-рол.

Спадщина

[ред. | ред. код]

Група продала понад двадцять два мільйони записів по всьому світу[28] і є однією з найбільш продаваних хіп-хоп груп усіх часів[29][30]. Багато музикантів вказали на вагомий вплив The Fugees, зокрема Боно[31], Дрейк[32], Каньє Вест[33], Akon[34], Black Eyed Peas[35], Young Thug[36], Бріджіт Мендлер[37], Шон Кінгстон[38], Ейва Макс[39], Doja Cat[40], Bastille[41], The Kid Laroi[42], Post Malone[43], DJ Khaled[44] і Diplo[45].

Fugees часто називають однією з найвпливовіших і значущих груп 1990-х років[46][47]. Їх часто вважають одними з остаточних альтернативних хіп-хоп виконавців, будучи одними з перших альтернативних хіп-хоп виконавців, які увірвалися в мейнстрім[1][48][49].

Фотографія групи, зроблена в 1994 році, зберігається в Національному музеї афроамериканської історії та культури[50].

Дискографія

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Alternative Rap Music Genre Overview | AllMusic. AllMusic. 13 березня 2020. Архів оригіналу за 13 березня 2020. Процитовано 29 травня 2021.
  2. ↑ The Fugees: Leaders of the New Cool. Rolling Stone. 5 вересня 1996. Процитовано 1 квітня 2023.
  3. ↑ Linden, Amy (26 травня 1996). POP MUSIC;With Help From Roberta Flack, The Fugees Are Redefining Rap. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 1 квітня 2023.
  4. ↑ Iverem, Esther (14 квітня 1996). THE FUGEES' ALIEN IDEAS. Washington Post (амер.). ISSN 0190-8286. Процитовано 1 квітня 2023.
  5. ↑ VIBE (7 грудня 2010). What Wyclef's Learned From… Carlos Santana, The Roots, Rakim & More. VIBE.com (амер.). Процитовано 1 квітня 2023.
  6. ↑ Lazerine, Devin; Lazerine, Cameron (29 лютого 2008). Rap-Up: The Ultimate Guide to Hip-Hop and R&B. Grand Central Publishing. ISBN 9780446511629. Процитовано 7 серпня 2018 — через Google Books.
  7. ↑ Foege, Alec. "Fugees (cover story)", Rolling Stone, September 5, 1996, p. 40-47
  8. ↑ 5 Best Songs From Fugees' 'The Score' Album. The Boombox. 15 лютого 2016. Процитовано 11 квітня 2021.
  9. ↑ First Listen: The Delfonics, 'Adrian Younge Presents The Delfonics'. NPR.org. Процитовано 11 квітня 2021.
  10. ↑ Battles, Jan (28 березня 2004). Rap takes Enya's 12 notes up chart. The Sunday Times. Процитовано 11 жовтня 2011.
  11. ↑ Grein, Paul (24 березня 2020). 3 Reasons Lil Uzi Vert Could be Headed for Album of the Year Grammy Nomination. Billboard (амер.). Процитовано 1 квітня 2023.
  12. ↑ Strauss, Neil (15 квітня 1997). For a Rap Leader, a Concert Grows Into a State Visit. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 24 липня 2023.
  13. ↑ Lauryn Hill, 'The Miseducation of Lauryn Hill'. Rolling Stone. Архів оригіналу за 2 липня 2014. Процитовано 16 серпня 2014.
  14. ↑ National Recording Registry To 'Ac-Cent-Tchu-Ate the Positive'. Library of Congress. 25 березня 2015.
  15. ↑ Fugees Announce Reunion Tour. Pitchfork (амер.). 21 вересня 2021. Процитовано 21 вересня 2021.
  16. ↑ Kaufman, Gil (29 жовтня 2021). Fugees Postpone Reunion Tour to Celebrate 25th Anniversary of 'The Score' – UPDATE. Billboard. Процитовано 29 жовтня 2021.
  17. ↑ Lavin, Will (21 січня 2022). Fugees completely cancel 'The Score' 25th anniversary reunion tour. NME (брит.). Процитовано 29 листопада 2022.
  18. ↑ The Fugees Reunite During Lauryn Hill's Set, Likely Last Time for a While. TMZ. Процитовано 6 червня 2023.
  19. ↑ Fugees. GRAMMY.com. 23 листопада 2020. Процитовано 11 квітня 2021.
  20. ↑ History. BRIT Awards. Архів оригіналу за 21 жовтня 2012. Процитовано 11 квітня 2021.
  21. ↑ Greene, Meg (2000). Lauryn Hill (англ.). Infobase Learning. ISBN 978-1-4381-4101-5.
  22. ↑ Fugees / Radio Haiti Archive / Duke Digital Repository. Duke Digital Collections (англ.). Процитовано 24 липня 2023.
  23. ↑ Gilang, Rafly (13 серпня 2022). The Most Successful Rap Groups Of All Time. TheThings (англ.). Процитовано 1 квітня 2023.
  24. ↑ Campbell, Tina (7 червня 2014). Fugees singer Lauryn Hill announces new UK tour dates for 2014. Процитовано 1 квітня 2023.
  25. ↑ MTV News: The Greatest Hip-Hop Groups Of All Time. MTV. 28 січня 2010. Архів оригіналу за 28 січня 2010. Процитовано 24 липня 2023.
  26. ↑ Unterberger, Nefertiti; Austin, Kyle; Denis, Raquelle; Harris, Carl; Lamarre, Jason; Lipshutz, Joe; Lynch, Heran; Mamo, Gail; Mitchell, Neena; Rouhani, Dan; Rys, Andrew (28 червня 2023). 50 Greatest Rap Groups of All Time. Billboard (амер.). Процитовано 24 липня 2023.
  27. ↑ Rock On The Net: VH1: 50 Greatest Hip-Hop Artists. www.rockonthenet.com. Процитовано 1 квітня 2023.
  28. ↑ MTV News Staff. Fugees Producer Predicts Group Reunion. MTV News. Архів оригіналу за 2 червня 2021. Процитовано 29 травня 2021.
  29. ↑ CNN Programs – Showbiz Today. www.cnn.com. Процитовано 29 травня 2021.
  30. ↑ Wyclef Jean. Hollywood Bowl. Процитовано 29 травня 2021.
  31. ↑ Bono (15 травня 2020). Bono: 60 Songs That Saved My Life. Rolling Stone (амер.). Процитовано 30 травня 2021.
  32. ↑ 8-Year-Old Drake Reciting "Ready Or Not" Is All Kinds Of Awesome. VIBE.com. 29 січня 2016. Процитовано 29 травня 2021.
  33. ↑ Kanye West Influences. www.shmoop.com. Архів оригіналу за 2 червня 2021. Процитовано 29 травня 2021.
  34. ↑ Scaggs, Austin (19 квітня 2007). Q&A: Akon. Rolling Stone (амер.). Процитовано 30 травня 2021.
  35. ↑ Easlea, Daryl (15 жовтня 2012). Let's Get It Started: The Rise & Rise of the Black Eyed Peas. Omnibus Press. ISBN 978-0-85712-795-2.
  36. ↑ Young Thug's "Wyclef Jean" Video Is Weird & Awesome As F*ck. VIBE.com. 17 січня 2017. Процитовано 29 травня 2021.
  37. ↑ C, Jeff (15 січня 2013). Bridgit Mendler Talks Fugees Influence On 'Ready Or Not' | popdirt.com. popdirt.com (амер.). Архів оригіналу за 21 вересня 2017. Процитовано 29 травня 2021.
  38. ↑ Watkins, Grouchy Greg (4 травня 2007). Sean Kingston: Trenchtown Rap. AllHipHop (амер.). Процитовано 30 травня 2021.
  39. ↑ Ava Max Creates the Playlist of Her Life. Teen Vogue (амер.). Процитовано 30 травня 2021.
  40. ↑ Who Is Doja Cat's Mom? All About Deborah Elizabeth Sawyer. Gossip Cop (амер.). 31 грудня 2020. Процитовано 1 червня 2021.
  41. ↑ Bastille's Dan Smith Admits He's 'Surgically Attached' To His Phone. iHeartRadio. 13 січня 2020. Процитовано 1 червня 2021.
  42. ↑ Woods, Aleia (23 жовтня 2020). The Kid LAROI Is on the Rise, Spotify's Third U.S. RADAR Artist. XXL Mag (англ.). Процитовано 2 квітня 2023.
  43. ↑ Post Malone's Playlist: Kendrick Lamar, Dwight Yoakam, Nirvana & More. iHeart (англ.). Процитовано 2 квітня 2023.
  44. ↑ DJ Khaled Details Upcoming Nas Collaboration In A Thank You Letter To The Fugees. The FADER (англ.). 27 липня 2016. Процитовано 2 квітня 2023.
  45. ↑ Diplo Lists The Twelve Albums That Inspired Him. www.okayplayer.com. 19 січня 2017. Процитовано 29 травня 2021.
  46. ↑ Itzkoff, Dave (6 серпня 2010). Wyclef Jean Can't Count on Fugees Vote. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 29 травня 2021.
  47. ↑ Former Fugees member Pras charged with "conspiracy to defraud the United States government". The FADER. Процитовано 29 травня 2021.
  48. ↑ Foege, Alec (5 вересня 1996). The Fugees: Leaders of the New Cool. Rolling Stone (амер.). Процитовано 29 травня 2021.
  49. ↑ Coker, Cheo Hodari (31 березня 1996). Lots of non-hip-hop fans groove to their complex beat, but they'll tell you their roots are firmly in the 'hood. Los Angeles Times. Процитовано 25 липня 2021.
  50. ↑ The Fugees, NYC, 1994. National Museum of African American History and Culture. Процитовано 30 травня 2021.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Fugees&oldid=43426888